Справа №2-2429/08р.
Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)
03 листопада 2008року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Шишко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить стягнути з ОСОБА_2 борг в сумі 350 000 гр. , 3% за прострочення зобов'язання в сумі 4 372,60гр., пеню в розмірі 30 339,74гр. , а також інфляційні нарахування в сумі 58 100,00гр., а також відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взявши в борг 350 000гр. та зобов'язавшись повернути вказані кошти в строк до 01 січня 2008 року, своїх зобов'язань не виконав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, поважних причин своєї неявки , як і заперечень по суті спору до суду не подав.
За згодою представника позивача судом проведено заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3. , дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобо»язанні або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Як встановлено під час розгляду справи, 16 липня 2007 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивач передав в користування відповідачу грошові кошти в розмірі 350 000гр. ,а відповідач зобов»язався їх повернути до 01 січня 2008 року.
Вказані обставини підтверджені розпискою відповідача, і не оспорені ним під час судового розгляду.
До цього часу відповідач борг позивачу не повернув, що є порушенням взятих на себе зобов»язань.
Отже з відповідача необхідно стягнути грошові кошти які ним не повернути, що складає 350 000гр. ,3% річних за прострочений період, а саме 152 дні , що складає 4 372,60гр. , та інфляційні нарахування за період з 01.01.2008р. по 01.06.2008р. в сумі 58 100,00гр., пеню в розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення в розмірі 30 339,74гр. , а також відшкодувати судові витрати в розмірі сплаченого судового збору та витрат на і формаційно-технічне забезпечення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 549,550,612,625 ЦПК України, ст.ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 борг із врахуванням індексу інфляції в розмірі 408 100,00гр., 3% річних в розмірі 4 372,60гр., пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 30 339,74гр., судові витрати в розмірі 2 230гр., а всього 445 042,34гр. ( чотириста сорок п'ять тисяч сорок дві гривні 34 коп.)
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя