06 серпня 2013 р.Справа № 820/1317/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. по справі № 820/1317/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:
- скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.09.2012 року №0034491504 від 28.12.2012 року №0034491504/1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року відмовлено у задоволенні .
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" зареєстроване Солом'янською районною в місті Києві Державною адміністрацією та має статус юридичної особи, місцезнаходження позивача 61052, Харківська область, м. Харків, вул.. Мала Панасівська, буд. 1.
Співробітником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС 29.08.2012 року була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ "Будсім" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, за результатами якої складений акт № 5613/15-215 від 29.08.2012 р. (а.с.9-11), відповідно до висновків акту встановлені порушення п.54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 198,6 ст. 198, 201.10 статті 201 та відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "Будсім" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 145 475, 00 грн.,
З висновками акту наведеної перевірки ТОВ "Будсім" не погодилось, про що до ДПІ Солом'янського району м. Києва ДПС були направлені письмові заперечення (вих.. № 333/АС від 06.09.2012р.). Листом № 19584/10/15-214 від 20.09.2012р. ДПІ повідомила наше підприємство про те, що висновки акту перевірки залишені без змін.
19.09.2012р. начальником ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0034491504 (отримано підприємством 14.11.2012р. вх.. № 332) відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 6 145 475,00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Будсім" звернулося до ДПС у м. Києві з первинною скаргою (вих.. № 405/АС від 20.11.2012р.).
За результатами розгляду первинної скарги підприємства, податковим органом 28.12.2012р. було складено Рішення № 9063/10/12-414 (отримане 04.01.2013р. вх.. № 1), відповідно до якого податкове повідомлення - рішення від 19.09.2012р. № 0034491504 - залишено без змін, а скарга ТОВ "Будсім" - без задоволення.
В подальшому наведене вище податкове повідомлення-рішення ТОВ "Будсім" було оскаржено до ДПС України (повторна скарга від 09.01.2013р. вих. Х2 5/АС).
08.02.2013р. ТОВ "Будсім" було отримано податкове повідомлення - рішення № 0034491504/1 від 28.12.2012р. змісту аналогічно раніше прийнятому.
Рішенням ДПС України від 04.02.2013р. за № 1707/6/10-2115 (отримане 12.02.2013р.) повторна скарга підприємства залишена була без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення - без змін.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042412985 від 20.07.2012 року; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 9042412609 від 20.07.2012 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних № 904981919 від 20.07.2012 року; Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), Єдиний реєстр податкових накладних; Систему Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий Кредит) та базу АІС ОРР, Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.
Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено порушення пункту порушення пункту 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пунктом 201.11 статті 201 ПКУ. А саме: транспортний квиток, готельний рахунок, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника)).
За даними камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України а саме: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з самого акту перевірки № 5613/15-215 від 29.08.2012 р., згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних реєстрація податкової накладної на загальну суму 30 727 356,06 грн. (тридцять мільйонів сімсот двадцять сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні, 06 коп.), в тому числі сума ПДВ 6 145 470. 81грн. (шість мільйонів сто сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень, 81 коп.) виданої ТОВ "Моноліт" будівельний альянс" ІПН 324365720335 - відсутня.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови про передачу майна стягувану - ТОВ "Будсім" у рахунок погашення боргу від 11.05.2012р. та на підставі акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 11.05.2012р., відповідно до свідоцтва від 09.06.2012р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_1 до ТОВ "Будсім" (стягувач) перейшло право власності на майно, що належало ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" (боржник), оскільки майно, що раніше належало останньому не було реалізовано/торги не відбулися і стягувач - ТОВ "Будсім" виявив бажання залишити за собою непродане майно.
На думку позивача, на підставі наведеної вище господарської операції у ТОВ "Будсім" виникло право на податковий кредит.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будсім" 11.06.2012р. на адресу ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" було направлено письмовий запит № 219/ас з проханням надати податкову накладну (а.с. 54). Відповідь на наведений запит ТОВ "Будсім" отримана не була.
Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період".
У відповідності до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "У разі відмови продавця товарів надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів".
Позивачем не було виконано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та подано до податкової декларації лише заяву про відмову постачальника надати податкову накладну.
ТОВ "Будсім" (код ЄДРПОУ 34757314) до податкового органу 30.07.2012 року подано лист із свідоцтвом про право власності на об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок, літ. А-9, що знаходиться за адресою м. Харків, вул.. Героїв Праці, 32 Г від 09.06.2012р. та копію листа №219/ас від 11 червня 2012р. до ТОВ "Моноліт будівельний альянс" з проханням надати податкову накладну.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до заяви не було надано товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Згідно "Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010, зареєстрованої в міністерстві юстиції 29.12.2010 № 1401/18696" "6.1. Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "X"). 7. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Тобто, єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.
Згідно пункту 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)"
Колегія суддів дійшла висновку про те, що згідно абзацу 11 п.п. 201.10 ПКУ єдиною підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних є заява зі скаргою на постачальника.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач подав до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до податкової декларації за червень 2012 року скаргу на ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс"".
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно ст.2, Підрозділу 2, розділу 20 Перехідних положень, Податкового кодексу України Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 000 гривень - з 1 січня 2012 року.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Частиною другою статті 3 вказаного Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість платник податку має враховувати саме дані бухгалтерського обліку, які (дані) мають в повній мірі відображати зміст конкретної господарської операції.
Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів призначені рахунки класу 1 "Необоротні активи".
При цьому, з матеріалів справи слідує, що придбання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме, житлового будинку, літ А-9 за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 32, ТОВ "Будсім" відображено по рахунку 15 "Капітальні інвестиції ", призначеного для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.
Так, відповідно до приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.
За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).
Для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", призначений субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"
Зарахування на баланс власної частки основного засобу відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15.
Таким чином, факт введення платником податків в дію чи прийняття в експлуатацію активів у бухгалтерському обліку підприємства має бути відображено шляхом перенесення суми витрат на придбання таких активів з дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" на кредит вказаного рахунку, а за дебетом дані операції відображаються по рахунку 10 "Основні засоби".
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що станом на 30 червня 2012 року основні засоби позивачем обліковувались за дебетом балансового рахунку 15 "Капітальні інвестиції", що свідчить про невведення даних основних засобів в дію (неприйняття в експлуатацію).
Станом на 30 червня 2012 року такі основні засоби позивачем не використовувались у власній господарській діяльності, що також є підставою для висновку про відсутність права на віднесення до податкового кредиту сум від господарської операції, за якої перейшло право власності на нерухоме майна до позивача.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013р. по справі № 820/1317/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.
Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.