Справа № 802/2344/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
31 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю: позивача ОСОБА_2
представника відповідача Лівандовської Олени Василівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди та стягнення протиправно отриманих внесків , -
В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди та стягнення протиправно отриманих внесків.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Позивач про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_1 від 25.01.2012 року.
Також вона є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 від 18.05.2006 року.
З січня по квітень 2013 року позивачем сплачено на рахунок відповідача 2373,50 грн. єдиного внеску на загальнобов'язкове пенсійне страхування. Оскільки вона являється пенсіонером і не укладала з Пенсійним фондом України договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування то вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI то не повинна сплачувати за себе єдиний внесок, а тому звернулась до відповідача з заявою про повернення зайвосплачених коштів, проте отримала відмову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач з 18.04.2011 року є пенсіонером за віком, відповідно до положень ст. 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » і і не укладала з Пенсійним фондом України договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування то вона відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI не повинна сплачувати за себе єдиний внесок.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 2464-VІ, яка набрала чинності з 06.08.2011 року, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, тобто фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощено систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-4 (далі Закон № 1058-4), пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 1058-4 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону № 1058-4 до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зкрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або та додатково постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, але не більше 5 років.
Отже, ч.4 ст.4 Закону № 2464-VI, визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як вбачється із свідоцтва платника єдиного податку Серія НОМЕР_1 від 25.01.2012 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування і є платником єдиного податку.
Як видно із наявного в матеріалах справи пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_2 від 18.05.2006 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 являється пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років.
Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 відноситься до осіб, які 01.01.193 року постійно проживають на території зони посиленого радіологічного контролю, що свідчить про те, що вона має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на п'ять років.
Проте, при винесенні рішення, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_2 на момент звернення до суду не досягла пенсійного віку, встановленого ст.55 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому не входить до кола осіб зазначених у пункті 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VІ.
Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що відповідач неправомірно отримував сплачений позивачем єдиний внесок за період з січня по квітень 2013 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задовленні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди та стягнення протиправно отриманих внесків, -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "05" серпня 2013 р. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.