01 серпня 2013 р.Справа № 554/71/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.05.2013р. по справі № 554/71/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві
треті особи Апеляційний суд Полтавської області , Державна судова адміністрація України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві (далі по справі - відповідач), треті особи Апеляційний суд Полтавської області, Державна судова адміністрація України, в якому, з урахуванням доповнення, просила суд:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача про відмову їй у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; зобов'язати відповідача провести перерахунок їй щомісячного довічного грошового утримання з 01 липня 2012 року;
- зобов'язати відповідача виплатити їй недоплачене з 01 липня по 31 грудня 2012 року довічне грошове утримання у сумі 39729 гривень 56 копійок
- визнати дії управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави № 211 від 01 квітня 2013 року щодо відмови їй у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», починаючи з 01 липня 2012 року, виходячи з розміру заробітної плати судді апеляційного суду Полтавської області
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 27.05.2013 року зазначений позов задоволено частково .
Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави з відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру її щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у зв'язку із законодавчо встановленою зміною розміру заробітної плати працюючого судді - протиправним.
Скасовано рішення колегіального органу управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави № 211 від 01 квітня 2013 року про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку її довічного грошового утримання, як судді у відставці.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці, з 01 липня 2012 року, виходячи з розміру суддівської винагороди працюючого судді апеляційного суду Полтавської області та здійснити недоплачені виплати.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.05.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про статус суддів ", Закону України "Про судоустрій України ".
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до постанови Верховної Ради України № 2076/ІY від 07 жовтня 2004 року та виданим на її підставі наказом голови апеляційного суду Полтавської області № 9-03/161 від 29 грудня 2004 року, позивач звільнена з посади судді апеляційного суду Полтавської області у відставку і вона має статус судді у відставці (а.с. 6, 12).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, її стаж на посаді судді є достатнім для нарахування їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює суддею апеляційного суду Полтавської області (а.с. 8-10).
Згідно з до довідкою апеляційного суду Полтавської області від 26 листопада 2012 року № 02-05/373, заробітна плата (суддівська винагорода), яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного утримання суддям у відставці, складає наступні суми: з 01 січня 2012 року -14163 гривні; з 01 квітня 2012 року - 14440 гривень 50 копійок; з 01 липня 2012 року -114547 гривень; з 01 жовтня 2012 року - 14757 гривень; з 01 грудня 2012 року - 14968 гривень 50 копійок, а з 01 січня 2013 року - 18925 гривень 50 копійок (а.с. 13, 45).
Рішенням колегіального органу управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави № 211 від 01 квітня 2013 року позивачу відмовлено у здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що здійснення такого перерахунку не передбачене чинним законодавством України (а.с. 44).
У грудні 2012 року вона звернулася з заявою до управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави про перерахунок їй довічного грошового утримання, на яку 02 січня 2013 року отримала відповідь про відмову у здійснені їй перерахунку.
На її повторне звернення до відповідача вона отримала рішення колегіального органу управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава за № 211, яким їй повторно відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідач, як орган державної влади та його посадові особи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень і у спосіб, передбачений Конституцією України та її законами.
Однією з гарантій забезпеченості незалежності суддів, яка закріплена у ч. 1 ст. 126 Конституції України, є надання суддям за рахунок держави матеріального і соціального захисту до якого відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, незалежності та правової захищеності суддів.
Також гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус судців», згідно з якою, незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності суддів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судці.
В ч. 1 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судді, який вийшов у відставку, за наявності відповідного віку, стажу роботи, виплачується пенсія на умовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу» або за його вибором - щомісячне довічне грошове утримання. Згідно з вимогами ч. З ст. 138 зазначеного Закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% від грошового утримання судці, який працює на відповідній посаді.
Колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 18 рп/2011 від 14 грудня 2011 року встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Правова природа щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосудця, а щомісячне, довічне грошове утримання суді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Таким чином, норми ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» безпосередньо пов'язують виплату довічного грошового утримання судці у відставці з грошовим утриманням судді, який працює на посаді, яку вона займала до виходу у відставку, що зумовлює проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці при зміні розміру суддівської винагороди працюючого судці.
Висновок відповідача про те, що Законом України «Про судоустрій і статус судців» проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено лише суддям Конституційного Суду України, не заслуговує на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, а єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.
Згідно з положення ч. 4 ст.17 зазначеного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.
Нормами ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює правосудця на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус, незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно з вимогами ч. 5 ст.109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою у відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу, доплат за вислугу років та з інших виплат, а ч. 3 цієї статті цього закону встановлено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджуються поетапно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 квітня 2010 року, судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
За приписами ч. 3 даної статті цього Закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді; за кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.
Нормою ч. 4 цієї статті цього Закону встановлено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється і перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України, зо дня виникнення права на перерахунок.
Приписами ч. 5 цієї статті визначено, що виплата довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законами України «Про прокуратуру», «Про науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється, а на цей період призначається та виплачується пенсія відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного Фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає у суді.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 139 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, яке було нараховано у зв'язку із відставкою, а рішення про припинення відставки суддів приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, а у державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8 рп/5, щомісячне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якого полягає у гарантованій державою щомісячній, звільненій від податків, грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, у тому числі і після звільнення від обов'язків судді. Рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року встановлено, що особливістю щомісячного грошового утримання суддів є те, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді, а виходячи з системного аналізу положень закону, це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового захисту; довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення. Рішеннями Конституційного Суду України № 4-рп за 2007 рік та № рп-10 за 2008 рік встановлено, що розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці переглядається у разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру.
У відповідності до вимог ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами ім'ям України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Приписами ч. 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до вимог ст. 259 КАС України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має правовий статус стягувача, а особа, проти якої винесено рішення, у тому числі і про стягнення коштів, має процесуальний правовий статус боржника. Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
З огляду на зазначене та фактичних обставин справи слідує наступне.
Позивач є суддею у відставці, якій, у зв'язку з її вибором, сплачується щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого обчислюється у відсотках з розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, за останнім місцем її роботи - суддею апеляційного суду Полтавської області. Посадовий оклад судді, що працює на відповідній посаді, у відповідності до вимог чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», поетапно зростає і це зростання припиниться лише у 2015 році. Низкою наведених рішень Конституційного Суду України, які, згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 Конституції України, є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, а цьому спорі мають преюдиційне значення, встановлено те, що щомісячне грошове утримання судді у відставці переглядається у разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру.
Згідно з нормами абз. 8 пп. 5 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, яке затвердженого Указом Президента України № 384 від 06 квітня 2011 року, Пенсійний фонд України є тим уповноваженим державою органом, який виплачує щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці. Довічне грошове утримання виплачується суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, маючи право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке повинно переглядатися кожен раз при зміні розміру заробітної плати працюючого судді, та не отримуючи цього перерахунку, звернулася до відповідача, який здійснює виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з письмовою вимогою про здіснення такого перерахунку, у чому отримала відмову у вигляді рішення колегіального органу управління Пенсійного фонду України Октябрського району № 211 від 01 квітня 2013 року.
Ця відмова ґрунтується на тому, що згідно із Законами України: ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та вимогами нормативного документу - Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року і зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 200/14891 від 12 березня 2008 року, можливості та механізму здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у зв'язку зі зміною суддівської винагороди, не передбачено.
Колегія суддів вважає, що передбачене ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обмеження з виплати щомісячного довічного грошового утримання мінімальним розміром, який повинен становити не більше, ніж 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, не поширюється на тих осіб, пенсія (довічне грошове утримання) яким призначено до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», про що зазначено в ч. 2 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону (Закон України від 08 липня 2011року № 3668), тому що позивач отримала довічне грошове утримання до набрання чинності цим Законом України.
Відсутність у нормативному акті механізму перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за наявності у суддів, які отримали це утримання до набрання чинності зазначеним Законом України, вказівки про можливість здійснення такого перерахунку, не є підставою для відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, у зв'язку із законодавчо встановленою зміною розміру заробітної плати працюючого судді.
Внаслідок наведеної відмови у здійсненні перерахунку, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, при зміні розміру заробітної плати працюючого судді, порушено відповідачем, а тому підлягає захисту.
Колегія суддів вважає за можливе погодитись із запропонованим позивачем способом захисту її порушеного права - шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді апеляційного суду Полтавської області, тому що стаж роботи позивача на посаді судді є достатнім для нарахування їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює суддею апеляційного суду Полтавської області.
З тих підстав, що дії відповідача порушують наведене право позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість визнати його дії протиправними. З цих же підстав, внаслідок протиправності, суд першої інстанції також вірно приходить до висновку про можливість скасування рішення колегіального органу управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави № 211 від 01 квітня 2013 року, яким позивачеві відмовлено у перерахунку її довічного грошового утримання, як судді у відставці.
Зважаючи на те, що позивач звернулася до суду із позовом 03 січня 2013 року, прохаючи зобов'язати відповідача про здійснення перерахунку їй щомісячного довічного грошового утримання з 01 липня 2012 року, встановлений у ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк на звернення до суду з адміністративним позовом нею не пропущено.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 11 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність для повного захисту порушеного відповідачем права позивача, вийти за межі її позовних вимог та скасувати, як протиправне, рішення колегіального органу позивача № 211 від 01 квітня 2013 року, виходячи з того, що застосування судом таких заходів поновлення порушеного права позивача є достатнім для його повного поновлення.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 27.05.2013р. по справі № 554/71/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.
Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.