01.08.2013 Справа № 901/2333/13
За позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
(вул. О. Невського, 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)
до Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим
(вул. Долгоруковська, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)
про стягнення 23 228,65 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: Бреждіна Ганна Олександрівна, довіреність № 12326 від 20.12.2012, представник, ПАТ ""Укртелеком" в особі Кримської філії;
Від відповідача: Єремізіна Ольга Анатоліївна, довіреність № 08/01-04/1287 від 15.03.2013, представник, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;
Суть спору: публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, та просить стягнути суму заборгованості в розмірі 23 116.55 грн., 3 % річних - 45.60 грн., пеню в розмірі - 66.50 грн..
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору № 7001026 від 08 січня 2013 року своєчасно не здійснив оплату наданих позивачем телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість. При цьому, позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на статтю 33 Закону України «Про телекомунікації».
Представник позивача надав суду заяву, в якій просив суд провадження по справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 23 116.55 грн. припинити в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем борг був погашений в повному обсязі (а.с. 44-45). Одночасно просив суд позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 66.50 грн. та 3 % річних в сумі 45.60 грн. задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскільки прострочення боргу відбулося не з його вини, штрафні санкції стягненню не підлягають (а.с. 47-48).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
08 січня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії (виконавець) та Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (замовник) укладений договір про надання телекомунікаційних послуг (а.с. 9-11).
Відповідно до пункту 1 договору виконавець зобов'язався у 2013 році надавати замовнику послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених замовником, які зазначені в додатках до цього договору, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору та додатків до нього.
Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що кількість послуг або кількісні характеристики робіт, що виконуються за цим договором, визначаються сторонами в додатках до цього договору, що підписуються за кожним видом замовлених послуг.
Ціна цього договору становить 300 000.00 грн. у тому числі ПДВ 50 000.00 грн.. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Зміна ціни договору оформлюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору (пункти 3.1-3.3 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку - акту на оплату послуг. Цей рахунок одночасно є актом передавання - приймання наданих послуг за розрахунковий період.
Згідно з пунктом 4.3 договору замовник повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок виконавця.
Пунктом 6.1.1 договору визначений обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 7.3 договору у разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки оплати.
Цей договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 10.2 договору).
Так, позивачем на виконання умов договору за період з 01 травня 2013 року по 01 червня 2013 року було надано відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 23 116.55 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком від 15 липня 2013 року та актом взаємних розрахунків за телекомунікаційні послуги від 26 липня 2013 року, які останнім оплачені не були.
У зв'язку з тим, що умови договору відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги порушувалися, 07 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості (а.с.8), яка була залишена останнім поза увагою.
Вказане з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії із даною позовною заявою до суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з невиконанням зобов'язання, що виникло на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг, вони регулюються положеннями глави 48 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, та Законом України «Про телекомунікації».
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, а також виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Так, пунктом 6.1.1 договору Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим зобов'язалося своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.
Аналогічні вимоги викладені в часті 6 пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, відповідно до яких споживач зобов'язаний, зокрема, виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Так, в пункті 4.3 договору сторони домовилися, що замовник повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на поточний рахунок виконавця.
Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами відповідачем умову договору в частині своєчасної оплати отриманих послуг порушувалися, у зв'язку з чим за період з 01 травня 2013 року по 01 червня 2013 року за ним створилася заборгованість у сумі 23 116.55 грн..
Отже відповідач, уклавши з позивачем договір про надання телекомунікаційних послуг, прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобов'язання відповідачем належним чином виконані не були, що підтверджується актом взаємних розрахунків за телекомунікаційні послуги від 26 липня 2013 року (а.с. 42).
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Сторонами надано суду докази погашення відповідачем суми заборгованості в сумі 23 116.55 грн., що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями № 2489/1079618, № 2488/1079611 та № 2487/1079604 від 16 липня 2013 року (а.с. 45, 53-54).
Однак, суд вважає доводи представника відповідача щодо необхідності відмови у позові у зв'язку зі сплатою ним заборгованості до подачі позову неспроможними, оскільки відповідно до банківської виписки заборгованість була перерахована 17 липня 2013 року, тоді як позивач звернувся із позовом до суду 13 липня 2013 року, про що свідчить відтиск печатки поштового зв'язку (а.с. 32).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем заборгованість була сплачена після порушення провадження по даній справі, суд вбачає правові підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення з нього суми заборгованості в розмірі 23 116.55 грн. в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, при зверненні з даним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача, крім суми заборгованості, 45.60 грн. 3% річних а також 66.50 грн. - пені.
Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума 3% річних нарахована ним за період з 21 червня 2013 року по 15 липня 2013 року та складає 45.60 грн. (а.с. 25).
Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 45.60 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 66.50 грн., з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.
Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 7.3 договору у разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки оплати.
Згідно з рахунком, наданим позивачем, сума пені за період з 01 липня 2013 року по 15 липня 2013 року складає 66.50 грн. (а.с. 26).
Отже, враховуючи, що відповідачем були порушені зобов'язання за договором від 08 січня 2013 року, судом було перевірено правильність розрахунку та встановлено, що позивачем вірно нараховано пеню в сумі 66.50 грн..
Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що затримка у оплаті за договором виникла внаслідок несвоєчасного погашення грошових зобов'язань відповідача Головним Управлінням Державної казначейської служби України в АРК, а отже у зв'язку з відсутністю вини відповідача пеня та відсотки річні стягненню не підлягають, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року по справі № 11/446.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 06 серпня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Припинити провадження у справі № 901/2333/13 в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» суми заборгованості в розмірі 23 116.55 грн..
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95006, р/р 35215016000320, 35225017000320 в ГУ ГКС України в АРК, мю Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 00047970) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії (вул. О. Невського, 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, р/р 26007075245001 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 22236588) 3 % річних в сумі 45.60 грн., пеню в розмірі 66.50 грн. та 1720.50 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Радвановська