ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
06 серпня 2013 року 13:15 №826/10948/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»
доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області
провизнання протиправними та скасування постанови та припису
за участю представників сторін:
від позивачаЛіщишин О. А, (доречність); Песиголовець Я. О. (довіреність)
від відповідачаЧеркасов Р. А. (довіреність)
16.07.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ТОВ «Епіцентр К» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області (надалі - ІПЗПС у Закарпатській області) в якому просить суд:
1.Визнати протиправним дії ІПЗПС у Закарпатській області з складання припису до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000365 від 07.06.2013 р., а також постановляння постанов №283 від 20.06.2013 р. та №286 від 27.06.2013 р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі - Закон №1023).
2. Визнати протиправною та скасувати постанову ІПЗПС у м. Києві №283 від 20.06.2013р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону №1023.
3. Визнати протиправним та скасувати припис ІПЗПС у Закарпатській області до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000365 від 07.06.2013 р.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову ІПЗПС у м. Києві №286 від 27.06.2013 р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону №1023.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.
26.07.2013 р. через відділу документального обігу та контролю суду надійшли уточнення позовної заяви, зокрема зазначено про допущення описки в п.2 та п.4 позовних вимог, а саме замість ІПЗПС у Закарпатській області було помилково вказано ІПЗПС у м. Києві.
В судове засідання з'явився позивач, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Закону №1023 під час винесення ІПЗПС у Закарпатській області припису та Постанов про накладення штрафних санкцій №283 від 20.06.2013 р. та №286 від 27.06.2013 р.
В судове засідання з'явився представник відповідача, щодо заявлених вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позовних вимог відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення оскаржуваних рішень та припису.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 07.08.2013 р.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення присутніх сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджується позивачем, між ТОВ «Епіцентр К» та гр. ОСОБА_5 було укладено усний купівлі-продажу, що посвідчується товарною накладною №КЗК/UZ-0000295 від 22.03.2013 р. За товарною накладною №КЗК/UZ-0000295 від 22.03.2013 р. очікувана дата доставки товару - 10.04.2013 р.
Відповідно до вказаної накладної отримувачем товару є ОСОБА_5, який здійснив передплату за товаром в розмірі 30% від вартості замовленого товару. Крім того, факт проведення передплати підтверджується касовим чеком №0142 віл 22.03.2013 р.
20.05.2013 р. на підставі Заяви №Воз/UZ-0003629 та Акту було проведено повернення товару ТОВ «Епіцентр К», в зв'язку зі отриманням неякісного товару.
В зв'язку із надходженням карги ОСОБА_5, на підставі наказу ІПЗПС у Закарпатській області №70 від 03.06.2013 р. «Про проведення позапланових заходів» та направлення ІПЗПС у Закарпатській області №465 на проведення перевірки від 03.06.2013 р., в період з 07.06.2013 р. по 07.06.2013 р. було проведено позапланову перевірку господарської діяльності Позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
07.06.2013 р. ІПЗПС у Закарпатській області складено Акт №0000365 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, в якому зафіксовано що перевіркою виявлено порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги, а саме порушено умови договору №КЗКвід 22.03.2013 р. Зокрема в Акті зафіксовано, що під час перевірки встановлено по скарзі гр. ОСОБА_5 щодо невиконання умов договору №КЗК/UZ-0000295 від 22.03.2013 р., а саме ТОВ «Епіцентр К» порушив виконання вимог даного договору в частині несвоєчасної поставки товару, зокрема до 10.04.2013 р., що передбачено умовами договору. При цьому, встановлено що ТОВ «Епіцентр К» не виконало вимогу споживача ОСОБА_5 викладеному в листі від 23.04.2013 р. та передбачену п.5 ст.10 Закону №1023 про сплату пені в розмірі 3% за кожний день прострочення виконання роботи (надання послуги) згідно з договором.
ІПЗПС у Закарпатській області в р.4 до Акту №0000365 було викладено припис, яким зобов'язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, у тому числі за кожний день прострочення виконання роботи (надання послуги) згідно договором №КЗК/UZ-0000295 від 22.03.2013 р., сплатити пеню в розмірі 3% вартості роботи (послуги) (надалі - Припис).
20.06.2013 р. ІПЗПС у Закарпатській області було винесено Постанову №283 про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону №1023 (надалі - Постанова №283), якою до позивача було застосовано штраф в розмірі 6 669,00 грн., за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання робот, надання послуги. При цьому, в Постанові №283 викладено, що на підставі Акту №0000365 від 07.06.2013 р. встановлено порушення умов договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи надання послуги.
Крім того, 27.06.2013 р. ІПЗПС у Закарпатській області винесено Постанову №286 про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону №1023 (надалі - Постанова №286), якою до позивача було застосовано штраф в розмірі 340,00 грн., за невиконання припису посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів.
Позивач вважає що відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси позивача під час винесення припису, Постанов №286 та №283, а тому оскаржив їх в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон №1023.
В ч.3 ст.4 Закону №1023 визначено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
В п.1, п.2 та п.13 ч.1 ст.26 Закону №1023 визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
ь давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
ь перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;
ь накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст.23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента №465/2011 від 13.04.2011 р. (надалі - Положення №465/2011) Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
В пп.1, пп.5, пп.22 п.6 Положення №465/2011 зафіксовані аналогічні за змістом права Держспоживінспекція України, що визначені в п.1, п.2 та п.13 ч.1 ст.26 Закону №1023.
Таким чином, з врахуванням вищевказаних положень, суд встановив, що відповідач має право виносити обов'язкові приписи та накладати адміністративні стягнення.
Водночас, відповідно до положень ст.1 Закону №1023 договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
При цьому, в ч.4 ст.10 Закону №1023 передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.
Проте, суд приймає до уваги посилання позивача, що фактично позивачем та гр. ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу товару, а не договір із надання послуг (або виконання робіт).
Так, виконавцем є суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п.3 ч.1 ст.1 Закону №1023). Водночас, відповідно до п.18 ч.1 ст.1 Закону №1023 суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації є продавцем.
При цьому, в п.19 ч.1 ст.1 Закону №1023 визначено, що продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Тобто, в розумінні положень Закону №1023, товар є одним із самостійних видів продукції.
Відповідно до ч.1 ст.655 та ч.1 ст.656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Натомість, як вбачається із змісту положень ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що не спростовано відповідачем, між позивачем та гр. ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу товару, а саме плитки керамічні.
З врахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що права споживача які визначені в ст.10 Закону №1023 (визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)) не можуть поширюватись на правовідносини, які виникли за договором купівлі-продажу товару.
При цьому, суд зважає, що Закон №1023 містить окрему статтю, що визначає права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості (ст.8 Закону №1023), та права споживача при придбанні товару належної якості (ст.9 Закону №1023). Однак, вказані статті Закону №1023 не містять положень, які б зобов'язували продавця товару сплачувати споживачеві за кожний день (кожну годину) прострочення передачі продавцем товару споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості товару.
Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не наведено, положення Закону №1023, які надавали можливість застосувати положення ст.10 Закону №1023 як аналогію права, в разі порушення умов договору купівлі-продажу, а саме строків передачі товару, продавцем товару.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, про протиправність винесеного відповідачем припису, яким позивача зобов'язано ТОВ «Епіцентр К» усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, у тому числі за кожний день прострочення виконання роботи (надання послуги) згідно договором №КЗК/UZ-0000295 від 22.03.2013 р., сплатити пеню в розмірі 3% вартості роботи (послуги).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення відповідачем Постанови №286 було саме невиконання Припису, який є протиправним, тому суд дійшов висновку про протиправність Постанови №286, та про необхідність її скасування.
Більше того, як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано ІПЗПС у Закарпатській області, відповідачем було застосовано до позивача санкції, що визначені положеннями п.11 ч.1 ст.23 Закону №1023, а саме за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги, за що передбачена санкція у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги).
Однак, судом вже встановлено, що між споживачем та продавцем товару не було жодного договору про виконання роботи та/або надання послуг.
Як наслідок, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування Постанови №283.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області задовольнити.
2. Визнати протиправним дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області з складання припису до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000365 від 07.06.2013 р., а також постановляння постанов №283 від 20.06.2013 р. та №286 від 27.06.2013 р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області, складеного до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000365 від 07.06.2013 р.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області №283 від 20.06.2013р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
5. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області №286 від 27.06.2013 р. про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
6. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» понесені судові витрати в розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 11 коп. із видатків Державного бюджету України направлених на асигнування Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б. В. Санін