10.1
Іменем України
30 липня 2013 року Справа № 812/6151/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чиркіна С.М.,
при секретарі судового засідання: Камінській М.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1200,00 грн. та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 522,41 грн., -
11 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1200,00 грн. та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2166,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24.04.2008 року ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності . Відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року відповідач - є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дня реєстрації.
Відповідно до поданого відповідачем звіту, несплачена сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік, становить 1200,00 грн.
Звітність подана за підсумками року до управління Пенсійного фонду в Сватівському районі. Надана звітність складена згідно Порядку , затвердженого постановою правління ПФУ від 05.11.2009 №26-1, у якій підприємець особисто нараховує суму внесків за звітний 2010 рік, яка підлягала до сплати.
Відповідно до ч.3 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач відповідачеві направив вимогу про сплату боргу. Відповідач суму боргу, зазначену у вимозі, не оскаржив у встановлено порядку.
В порушення вимог ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми єдиного внеску за І квартал 2013 року у строки, передбачені законодавством, не сплачені.
30 липня 2013 року від позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1722,41 грн., в тому числі:
- заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік у сумі 1200,00 грн.;
-заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за І квартал 2013 року у сумі 522,41 грн., та розглянути справу без участі уповноваженого представника.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, 23 липня 2013 року до суду повернувся конверт без вручення відповідачу з довідкою про повернення за причиною «за закінченням терміну зберігання» (а.с.20).
Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.
Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".
Відповідач - ОСОБА_1 ( і.н.НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 18 червня 2007 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно із пунктом 3 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( ЗУ №1058, в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Страхувальники згідно із частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, про що свідчить картка страхувальника (а.с. 6).
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
У відповідності із частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» базовим звітним періодом для фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є квартал.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України від 08 липня 2010 року №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно із статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно звіту від 21 березня 2011 року про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1834,80 грн., з яких згідно картки особового рахунку сплачено 91,00 грн. (а.с. 10, 15-16).
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058- позивачем на підставі облікових даних з картки особового рахунку страхувальника сформована вимога від 05 квітня 2011 року №Ф-2486 про сплату простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1743,80 грн. (а.с. 9).
Вимога від 05 квітня 2011 року №Ф-2486 про сплату боргу надіслана відповідачу у відповідності із вимогами пункту 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернута поштовою службою без вручення адресату, про що свідчить копія поштового конверту та повідомлення про вручення поштового відправлення та у відповідності до вимог Інструкції вважається належним чином врученою (а.с. 9).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги від 05 квітня 2011 року №Ф-2486 відповідач вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
З картки особового рахунку вбачається, що відповідачем частково сплачена заборгованість в сумі 543,80 грн., непогашеною залишається заборгованість по сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1200,00 грн. (а.с. 15-16).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року у розмірі 522,41 грн., то вони також підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі - ЗУ №2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 5 Закону України №2464).
Частиною 3 статті 5 Закону України №2464-VI,серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України №2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Частиною 11 статті 8 Закону України №2464 встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У відповідності із пунктом 3.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Частиною 12 статті 9 Закону України №2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.
Законом України від 18.09.2012 року № 5292 внесено зміни до ч.8 ст.9 ЗУ № 2464, відповідно до яких платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок нарахований за календарний квартал, до 20 числа, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду (пункт 2.1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309).
Відповідно до підпунктів 4.5.2 та 4.5.3 пункту 4.5 розділу IV Інструкції від 27 вересня 2010 року № 21-5 платникам, які зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік.
Відповідачу позивачем було направлено повідомлення - розрахунок № 277 , в якому визначено розмір доплати до мінімального страхового внеску за 2013 рік ( січень - березень 2013 року) у сумі 1194,03 грн. ( а.с.13).
У зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2013 рік, на час розгляду справи заборгованість становить -522,41 грн.
Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1200,00 грн. та заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року у розмірі 522,41 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 30 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 серпня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.к.НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області ( код ЄДРПОУ 21792614, 92600, Луганська обл., м.Сватове, пл.50-річчя Перемоги,38) заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік у сумі 1200,00 грн.( тисяча двісті гривень 00 коп.) та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за 1 квартал 2013 року у сумі 522,41 грн. (п'ятсот двадцять дві гривні 41 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 02 серпня 2013 року.
Суддя С.М. Чиркін