Справа № 761/13049/13-ц
Провадження №2/761/5604/2013
іменем України
30 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Паночко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
24 травня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позивач в позовних вимогах просить стягнути з відповідача суму в розмірі 9 113,88 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що: 29.04.2011 року в м.Києві по вул.Тургенівській, 74 в дворі будинку з вини відповідача, що підтверджується постановою суду, була скоєна дорожньо-траспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 10 072,66 грн., що належить ОСОБА_2 Відповідно до вимог діючого законодавства, позивачем було виплачено кошти за рахунок фонду - 8 393,88 грн. Крім того, позивач поніс витрати, що пов'язані з встановленням розміру збитків - 720,00 грн. Як зазначає позивач, відповідач на день ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач на підставі ст.1191 ЦК України звернувся із позовом до відповідача.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково та не заперечував проти повернення коштів за відновлення автомобіля; в іншій частині заявлені вимоги не визнав.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, оцінивши надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Києва по адміністративній справі №3-5823/11 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави. Зокрема в постанові зазначено, що 29.04.2011 року ОСОБА_1 приблизно о 19 год. 40 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_2 по вул.Тургенівській,74 у дворі будинку під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним. внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 та автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив п.10.9 ПДР України.
Згідно із звітом №640-У від 01.07.2011 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що складений ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП складає 10 072,66 грн.
04.11.2011 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про виплату шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля в розмірі 10 072,66 грн.
Згідно із наказом Моторно (транспортного) страхового бюро України №1925 від 27.07.2011 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2» було виплачено 8 393,88 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначені кошти, згідно платіжного доручення №3281 від 28.07.2011 року були перераховані на ім'я ОСОБА_2
Стаття 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції статті, яка діяла на момент здійснення виплати та звернення із заявою про здійснення виплати) передбачала, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 41.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно полісу №ВЕ/2919076 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в період з 01.06.2010 року по 31.05.2011 року була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2, який є власником автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1.
Стаття 38.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
В судовому засіданні відповідач не заперечував, що його цивільна відповідальність, як власника автомобіля «ВАЗ-21093», державний номер НОМЕР_2 в день ДТП застрахована не була.
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, оскільки позивачем в повному обсязі виконані свої зобов'язання за Законом та виплачено шкоду в розмірі 8 393,88 грн., тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченої шкоди в порядку регресу, що становить 8 393,88 грн.
Крім того, стаття 40.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Оскільки, згідно вимог ст.38.2 Закону, позивач може повернути лише страхове відшкодування, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 720,00 грн. за послуги аварійних комісарів, що сплачені на підставі платіжного доручення №3182 від 21.07.2011 року, оскільки це не є кошти, які виплачені як страхове відшкодування.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать і витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як вбачається з розрахунку витрат часу на правову допомогу, представником позивача враховані години щодо вивчення матеріалів справи та написання позовної заяви, які не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, а тому суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166, 1191 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,159,212,214,215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 8 393 (вісім тисяч триста дев'яносто три) гривни 88 копійок та 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.Г.Притула