Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/1869/13-а
30.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Кобаля М.І.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 02.04.13 у справі № 801/1869/13-а,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (вул. Крейзера, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
третя особа: Гаражний кооператив "Енергія" (вул. Кримська, 11, смт. Миколаївка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97546)
про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2013 та прийняти нову постанову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 30.07.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, в якому просила суд: визнати порушеними її права на отримання письмової інформації про результати проведення перевірки та суть прийнятих за її результатами рішень, які встановлені статтями 34,40 Конституції України, статтями 18,19 Закону України "Про звернення громадян" та статтею 302 Цивільного Кодексу України; визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиконання вимог статті 40 Конституції України та статей 18,19 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді її звернення вх. № 7/1-С-1403; визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не проведення за її зверненням позапланової перевірки з питань дотримання юридичною особою вимог будівельного та архітектурного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт; зобов'язати відповідача розглянути її звернення з неухильним дотриманням вимог ст. 40 Конституції України та статей 18,19 Закону України "Про звернення громадян"; здійснити позапланову перевірку з питань дотримання фізичною особою вимог будівельного та архітектурного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт з неухильним дотриманням порядку проведення перевірок та з обов'язковим залученням її до участі у перевірці, оформити результати позапланової перевірки, яка буде проведена на підставі її звернення за формою, встановленою законодавством та письмово повідомити її про результати проведеної перевірки та суть прийнятих за її результатами рішень.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 17.07.2012 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з письмовим зверненням, в якому зазначила інформацію про наявні факти порушень архітектурного та будівельного законодавства України суб'єктом господарювання ГК "Енергія", що виразилось у самочинному будівництві гаражів на самовільно зайнятій земельній ділянці. В зверненні позивачка зазначила про необхідність проведення перевірки ГК "Енергія" в рамках архітектурно-будівельного контролю та притягнення кооперативу до відповідальності. 21.08.2012 року нею була отримана відповідь Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК від 17.08.2012 року, згідно якої для проведення перевірки містобудівного законодавства на адресу ГК "Енергія" було направлено виклик-вимогу, копію якої було додано до відповіді. Позивачка вважає відповідь Інспекції від 17.08.2012 року такою, що порушує норми Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки перевірка проведена не була, прокол за її результатами складений не був, припис про усунення порушень законодавства порушнику видано не було, протоколу та постанови про притягнення до відповідальності не складено, питання про знесення самочинно збудованих споруд розглянуто не було. Таким чином, позивач вважає, що Інспекцією в порушення вимог ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" не було прийнято належного рішення за результатами розгляду її звернення, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, 17 липня 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК було отримано звернення ОСОБА_2, датоване 16.07.2012 року, в якому вона просила: здійснити позапланову перевірку суб'єкта містобудування ГК "Енергія", у процесі якої скласти план-схему забудови самовільно захопленої земельної ділянки, встановити її розмір, розміщення та розміри самовільно збудованих споруд, підключення до мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення та здійснити її посвідчення; встановити у процесі перевірки посадових осіб, ГК "Енергія", за рішеннями яких було здійснене захоплення земельної ділянки та самочинне будівництво; витребувати у ГК "Енергія" копії правовстановлюючих та дозвільних документів, які можуть підтвердити право власності (користування) на земельну ділянку, законність здійснення будівельних робіт, прийняття об'єктів будівництва та введення їх в експлуатацію, та право власності на нерухоме майно; залучити для участі у процесі перевірки заявника ОСОБА_2 або її представника; скласти акт перевірки; у разі виявлення у процесі перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скласти протокол разом із приписом про обов'язок ГК "Енергія" усунути встановлені порушення; у разі виявлення порушень, винести постанову про накладення штрафу на ГК "Енергія"; на виконання вимог ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" надати ОСОБА_2 для ознайомлення усі без виключення матеріали перевірки з правом зняття фотокопій документів, необхідних їй для здійснення судового захисту; на підставі отриманої інформації направити на адресу прокуратури Сімферопольського району АРК та МВС повідомлення про протиправні дії посадових осіб ГК "Енергія" та на адресу Державної інспекції сільського господарства України в АРК повідомлення про встановлені порушення; видати ОСОБА_2 або її представнику особисто на руки письмове обґрунтоване рішення за результатами розгляду цього звернення з обов'язковим викладенням застосованих мір відповідальності до порушників законодавства.
Позивач просила Інспекцію розглянути це звернення у спосіб та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Згідно з ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР дано визначення терміну звернення громадян, яким є викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: - особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; - знайомитися з матеріалами перевірки; -. подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; - бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; - користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; - одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; - висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; - вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
В статті 19 Закону передбачено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, а саме: - у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; - відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; - забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; - письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; - вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; - у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; - не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; - особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до відповідача зі зверненням, пославшись на Закон України "Про звернення громадян".
Однак, ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Так, позивач в своєму зверненні, отриманому відповідачем 17.07.2012 року, повідомила Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про порушення ГК "Енергія" вимог містобудівного законодавства та вимагала від Інспекції здійснення заходів реагування у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який врегульований Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 року.
Підстави та порядок здійснення органами ДАБК державного архітектурно-будівельного контролю визначені: Законом України від 17.02.2011року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 06.04.1995 року № 244.
Згідно з ст. 41 Закону України від 17.02.2011року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.
Відповідно до пп. 5-7 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки, в тому числі, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Отже, фізична особа має право звернутись до Інспекції ДАБК з інформацією про порушення іншою особою містобудівного законодавства, при цьому зазначеним Порядком не передбачено строків, у які Інспекція має призначити проведення перевірки у рамках архітектурно-будівельного контролю за таким зверненням.
Відповідно до п. 9 Порядку, за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Згідно з п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 року № 208/94-ВР, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 3 Закону України № 208/94-ВР).
Статтею 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 06.04.1995 року № 244, накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В статті 4 Порядку передбачено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.
Так, протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф (ст. 5 Порядку).
Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб (ст. 6 Порядку).
Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу (ст. 7 Порядку).
У відповідності до ст. 14 Порядку, Інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів про усунення допущених порушень і постанов про накладення штрафів.
Із змісту відповіді, наданої ОСОБА_2 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АРК 17.08.2012 року, слідує, що її звернення про порушення суб'єктом містобудування ГК "Енергія" вимог містобудівного законодавства прийнято відповідачем до розгляду, та в рамках позапланової перевірки, яка проводилась за фактами, викладеними в зверненні, Інспекцією був винесений припис про необхідність надання кооперативом дозвільної, проектної та виконавчої документації.
Отже, суд першої інстанції визнав, що подане ОСОБА_2 звернення про порушення вимог містобудівного законодавства було розглянуто відповідачем згідно вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.
Ані вказаним Порядком, ані Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 06.04.1995 року № 244, ані Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ані Закону України від 17.02.2011року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено обов'язків Інспекції залучити громадянина, звернення якого послугувало підставою для проведення перевірки суб'єкта містобудування, до проведення такої перевірки, надавати йому матеріали перевірки для ознайомлення із правом зняття фотокопій документів та надавати йому письмове обґрунтоване рішення за результатами розгляду з викладенням застосованих до правопорушника мір.
Також, зі змісту звернення позивачки слідує, що вона фактично просить долучити її до участі у проведенні позапланової перевірки, яка являється формою державного архітектурно-будівельного контролю, який згідно зазначених норм містобудівного законодавства здійснюється лише посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, та надати їй право на ознайомлення з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності суб'єкту господарювання та зняття з них фотокопій.
Відтак, доводи позивача про порушення відповідачем Закону України "Про звернення громадян", правомірно на думку судової колегії, суд першої інстанції визнав необґрунтованим, оскільки як було встановлено судом, за своїм змістом подане ОСОБА_2 звернення є заявою фізичної особи про порушення, допущені у сфері містобудування, та не являється зверненням громадянина в розумінні ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", а отже порушень прав заявника на участь у проведенні перевірки, ознайомлення з її матеріалами, отримання письмової інформації про результати перевірки, передбачені нормами саме цього Закону, в судовому засіданні встановлено не було.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачено строку для вирішення Інспекцією ДАБК питання про призначення проведення архітектурно-будівельної перевірки за зверненням фізичної або юридичної особи про порушення вимог містобудівного законодавства.
Суд першої інстанції також зазначив, що порушень відповідачем ст.ст. 19,20 Закону України "Про звернення громадян", на якій посилається позивач у своєму зверненні, також не встановлено, оскільки відповідь позивачу була надана у встановлений Законом строк, а тому посилання ОСОБА_2 на бездіяльність Інспекції при розгляді її звернення безпідставні. Позивачу було роз'яснено що вона не позбавлена можливості звернутись до відповідача зі зверненням про повідомлення її про заходи, які були вчинені Інспекцією ДАБК на підставі поданої неї заяви про порушення, допущені ГК "Енергія" в сфері містобудування.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання виконати певні дії є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.13 у справі № 801/1869/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис М.І. Кобаль
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська