Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
31 липня 2013 року справа №805/7918/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника відповідача Альбрехт Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі № 805/7918/13-а за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу,-
Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган) про скасування вимоги про сплату боргу.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Докучаєвську Донецької області від 03 травня 2013 року № Ф-96 про сплату недоїмки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскільки ОСОБА_4 не сплатив у встановлений строк єдиний внесок, станом на 01.05.2013 року за ОСОБА_4 обліковується заборгованість до бюджету Пенсійного фонду України в розмірі 954,88 грн. з 1 квартал 2013 року та сформована вимога про сплату боргу від 03.05.2013 року № Ф-96, яка була надіслана боржнику для узгодження.
Посилання позивача на те, що у пенсійному посвідченні вказано вид пенсії - за віком не є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску ОСОБА_4, оскільки у пункті 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.03.2004 року № 4-1 " Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 року за № 427/9026, визначено, що пенсійне посвідчення є документом, якій підтверджує призначення громадянину пенсій і засвідчує особу його власника при одержанні належних сум пенсії, при зверненні до органів Пенсійного фонду України та інших державних органів з питань пенсійного забезпечення.
Оскільки ОСОБА_4 є отримувачем пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах (при неповному пільговому стажі за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку), та враховуючи вік позивача, ОСОБА_4 вважається платником єдиного внеску, тому на нього не розповсюджуються норми ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, та перебуває на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку (а.с.34, 35).
З 30 червня 2011 року позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в УПФУ як страхувальник за реєстраційним номером НОМЕР_1 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначену на підставі ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.28, 31).
03 травня 2013 року відповідачем сформована та надіслана на адресу позивача вимога № Ф-96 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 954,88 грн. (а.с.7).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року № 3609-VI, який набув чинності з 6 серпня 2011 року, ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнена ч.4 наступного змісту "Особи, зазначені у п.4 ч.1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачу призначений такий вид пенсії як "пенсія за віком", незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є "пенсіонером за віком" і відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" як фізична особа-підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, звільнений від сплати єдиного внеску.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі № 805/7918/13-а за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 31 липня 2013 року, в повному обсязі складена 02 серпня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г.Гаврищук
М.Г.Сухарьок