Справа: № 810/1722/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
30 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Чаку Є.В.
За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАМ «Україна» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.13р. у справі №810/1722/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАМ «Україна» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу та визнання протиправними дій
ТОВ «ЗАМ «Україна» заявлено позов про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.13р. №89 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі вказаного наказу (з урахуванням уточнених позовних вимог від 19.04.13р. (а/с 40 - 44).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховані обставини, які вказують на протиправність проведення податковим органом перевірки за відсутності правових підстав для її проведення, оскільки Товариством на запит про надання інформацій надано повний пакет запитуваних документів.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Славутичі Київської області ДПС на адресу позивача було направлено запит від 18.03.13р. №264/10/22-055 про надання інформації та її документального підтвердження щодо його взаємовідносин з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ».
У відповідь на запит позивач листом від 27.03.13р. № 26 надав копії фінансово-господарських документів за взаємовідносинами з ТОВ «ТУТТО-ОЛ МІТ» (реєстри отриманих податкових накладних, картка балансового рахунку, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договір).
08.04.13р. податковим органом на підставі ст. 20, п.п.78.1.1. ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України прийнято наказ №89 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 01.07.2011р. по 31.12..2012р., з 08.04.13р. тривалістю десять робочих днів та на його підставі видані направлення на перевірку від 08.04.13р. №72 та № 73.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13.05.13р. №122/22/32739644.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо видачі наказу та проведення перевірки на його підставі відповідають вимогам податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову , виходячи з наступного.
Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пуктом 78.5. ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Вказана норма регламентує умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, відповідно до п. 81.1. ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, з наведеної норми випливає, що якщо платник податку вважає, що наказ та направлення оформлені з порушенням вимог в частині, зокрема, підстав для проведення перевірки, які зазначаються у наказі, законодавство надає право недопуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Разом з тим, обставини справи свідчать про те, що позивач отримавши наказ та направлення, допустив посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 13.05.13р. №122/22/32739644, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, які, як пояснив представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду оскаржені Товариством в судовому порядку.
Отже, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ вичерпав свою дію шляхом його виконання, а тому оспорювані дії та наказ не є такими, що порушують права позивача. Сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. У свою чергу нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено окрему процедуру узгодження грошових зобов'язань.
У спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки, яке може бути предметом спору.
Самі по собі процедурні порушення податкового органу, навіть якщо такі і мали місце, можуть мати правове значення лише у тому випадку, коли такі порушення призвели до прийняття податковим органом протиправного рішення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАМ «Україна» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.13р. у справі №810/1722/13-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.04.13р. у справі №810/1722/13-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Чаку Є.В.
Повний текст ухвали складений: 30.07.13р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Чаку Є.В.