23 липня 2013 року справа № 823/2433/13-а
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі - Чемерин І.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.05.2013р. № Ф-336, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 21.05.2013р. № Ф-336 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1194 грн. 03 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.06.2013р. вона отримала вимогу про сплату недоїмки від 21.05.2013р. № Ф- 336 УПФУ м. Каневі та Канівському районі Черкаської області. Позивач не погоджується з вказаною вимогою, вважаючи її незаконною, оскільки вона отримує пенсію за віком, то відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», починаючи з серпня 2011р. може сплачувати єдиний внесок лише добровільно.
23.07.2013р. представником позивачки подана заява про уточнення позовних вимог, яка судом задоволена, в якій позивачка просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 21.05.2013р. № Ф-336; зобов'язати відповідача утриматися від нарахування єдиного внеску та направлення вимог про його сплату починаючи з ІІ кварталу 2013 року.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за її відсутності не надав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується реєстром на відправлення простої кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року.
Оскільки відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду та є суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядає справу у відсутність відповідача та у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого Канівською ОДПІ ОСОБА_2 з 01.01.2012р. є платником єдиного податку за ставкою 10 %, група 1.
Позивачка має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3
23.02.2010р. позивачці видано пенсійне посвідчення НОМЕР_1, згідно якого призначено пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-XII.
21.05.2013р. відповідачем прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф-336. У вказаній вимозі зазначено, що станом на 22.04.2013р. заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2013р. становить 1 194 грн. 03 коп., яка направлена на адресу позивачки 10.06.2013р. та отримана нею 19.06.2013р.
20.06.2013р. позивачкою було оскаржену вказану вимогу, однак відповідач листом від 25.06.2013р. № 5772/07 відмовив у задоволенні скарги.
Статтями 18, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( у подальшому - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011р.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оскільки позивачці призначено пенсію за віком, вона відповідно до ч. 4 ст.4 Закону № 2464 звільнена від сплати єдиного внеску, тому сплачувати єдиний внесок не зобов'язана.
Посилання відповідача на ту обставину, що позивачці призначено пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796, відтак вона не досягла пенсійного віку та не набула права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 суд вважає необґрунтованим.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Разом з цим, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому частина третя вказаної статті чітко передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Тобто, зменшення пенсійного віку є пільгою особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і не змінює вид пенсії, яка таким особам призначається, а саме: пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону №1058, та обсяг прав, пов'язаних з набуттям такого статусу, зокрема щодо звільнення від сплати єдиного внеску.
Таким чином, позивачка отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, і звільнена від сплати єдиного внеску.
На підставі викладеного, позовні вимоги щодо скасування вимоги від 21.05.2013р. № Ф-336 та зобов'язання відповідача утриматися від нарахування єдиного внеску та направлення вимог про його сплату починаючи з ІІ кварталу 2013 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 21.05.2013р. № Ф-336 на суму 1194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 03 копійки.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області утриматися від нарахування єдиного внеску та направлення вимог про його сплату ОСОБА_2 починаючи з ІІ кварталу 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Руденко