головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф. ,
розглянувши в судовому засіданні 5 грудня 2006 року касаційну скаргу судді Ткача М.Я. на окрему ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_1,
вироком Амур-Ніжньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 1 листопада 2005 року ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше судимого,
було засуджено за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 263, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 року задоволені апеляції засудженого і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і вище зазначений вирок щодо ОСОБА_1 скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що при розгляді справи і постановленні вироку суд допустив істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, що перешкодило повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Також апеляційним судом Дніпропетровської області при розгляді справи в апеляційному порядку постановлена окрема ухвала від 23 березня 2006 року
на адресу голови Ради суддів Дніпропетровської області про допущені суддею Амур-Ніжньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Ткачем М.Я. при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, які потягли скасування вироку.
В окремій ухвалі зазначено, що головуючий по справі суддя Ткач М.Я. порушив вимоги ст.ст. 257ч.1, 323, 334 КПК України, не дав належної оцінки доказам по справі, не перевірив, зокрема, показань підсудного ОСОБА_1 в суді, в яких той не визнав свою вину по більшості епізодів інкримінованих йому злочинів, і його доводів про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів слідства і фальсифікацію ними доказів. Також зазначено, що суд не перевірив показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і не співставив їх з іншими доказами по справі; свої висновки у вироку суд обґрунтував доказами, які не досліджувались у судовому засіданні.
Крім того, в окремій ухвалі звернуто увагу на те, що кримінальна справа в провадженні судді перебувала з вересня 2004 року по листопад 2005 року, тобто більше року, що є неприпустимою тяганиною при умові утримання ОСОБА_1 під вартою майже два роки.
Зазначено, що порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені суддею Ткачем М.Я., свідчать про безвідповідальне відношення його до виконання обов'язків судді.
У касаційній скарзі суддя Ткач М.Я. просить окрему ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати як незаконну, постановлену без належних підстав з перекручуванням фактів, зокрема, строків знаходження кримінальної справи в його провадженні, строків перебування ОСОБА_1 під вартою. Також посилається на те, що тяганини по справі він не допустив, справа розглядалася тривалий час з об'єктивних причин, в тому числі у зв'язку з великим навантаженням судді по розгляду кримінальних, цивільних справ і матеріалів про адміністративні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Ткача М.Я. задоволенню не підлягає з таких підстав.
З тексту окремої ухвали видно, що підставою для її ухвалення стало встановлення істотних порушень суддею Ткачем М.Я. вимог кримінально-процесуального законодавства при розгляді кримінальної справи і постановленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 При цьому зазначені в окремій ухвалі дані відповідають тим порушенням, які викладені в ухвалі апеляційного суду про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд і які обґрунтовано визначені апеляційним судом як підстави для скасування вироку.
Наявність цих порушень підтверджується матеріалами кримінальної справи і по суті не оспорюється у касаційній скарзі.
Висновок суду про те, що зазначені факти свідчать про неналежне ставлення Ткача М.Я. до своїх обов'язків судді при розгляді конкретної кримінальної справи є правильним і таким, що давало підстави для постановлення окремої ухвали.
Вірним є і посилання в окремій ухвалі на допущену суддею тяганину при розгляді кримінальної справи.
Як убачається з матеріалів справи, вона не є складною і об'ємною (її обсяг з урахуванням судового розгляду складав 4 томи), перебувала у провадженні судді Ткача М.Я. з 03.09.2004р. по 01.11.2005р., тобто більше року, про що правильно зазначено в окремій ухвалі, і в цей період, як було визнано у вироку, постановленому під головуванням судді Ткача М.Я., ОСОБА_1 перебував під вартою з 05.04.2004р., тобто на час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 дійсно перебував під вартою майже два роки, про що також правильно зазначено в окремій ухвалі.
Згідно з матеріалами справи, під час перебування її у провадженні судді Ткача М.Я. по ній неодноразово оголошувались перерви в судових засіданнях на невиправдано тривалий строк (наприклад, для ознайомлення засудженого з матеріалами справи з 15.10.2004р. по 19.11.2004р., з 08.04.2005р. по 24.05.2005р.; для виклику чи доставки приводом свідків і потерпілих - на строк до 2-3 місяців). При цьому з протоколу судового засідання видно, що неодноразово в призначені для слухання дні справа по суті суддею не розглядалась зі зміною порядку дослідження доказів, а відразу по ній оголошувалась перерва.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку, що суддею не були належним чином виконані його обов'язки судді з організації судового процесу, і це потягло тяганину в розгляді справи.
Та обставина, що суддя завантажений іншою роботою, не впливає на правильність постановленої апеляційним судом щодо судді Ткача М.Я. окремої ухвали.
Всі інші доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо стосунків судді Ткача М.Я. і судді апеляційного суду - доповідача по справі, а також щодо відношення інших суддів колегії до підписання окремої ухвали, не носять правового характеру і є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія судді не вбачає передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду окремої ухвали щодо судді Ткача М.Я. у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
відмовити у задоволенні касаційної скарги судді Ткача М.Я. на окрему ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2006 року.
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.