Іменем України
27 червня 2013 р. Справа № 804/7352/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Потолової Г.В.
при секретарі - Покусай С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - Криворізької північної МДПІ) щодо складання висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.308.4 ст.308, п.302.1 ст.302, п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України, викладеного в Акті №79/222/30659892 від 19.04.2013р., щодо безпідставної реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку;
- визнати протиправними дії Криворізької північної МДПІ щодо складання висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» ст.ст.626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, викладеного в Акті №79/222/30659892 від 19.04.2013р., в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Велес» при придбанні предмету незавершеного виробництва у рослинництві та послуг у ДП «Степове» та ДП «ДГ «Червоний шахтар» на загальну суму 2240391,00грн., та подальшого продажу продукції сільськогосподарського виробництва (ячменю та соняшника) контрагентами-покупцями (TOB «Агрометал Трейд» та TOB «Олійний дім») на загальну суму 2587800,00грн., в тому числі ПДВ - 431300,00грн.;
- визнати протиправними дії Криворізької північної МДПІ щодо складання висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.209.15.1, п.209.6 ст.209, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, викладеного в Акті №79/222/30659892 від 19.04.2013р., щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 373399,00грн. та подальшого завищення податкових зобов'язань на загальну суму 431300,00грн.;
- зобов'язати Криворізьку північної МДПІ утриматися від дій, направлених на прийняття рішення про скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» як платника фіксованого сільськогосподарського податку, посвідченої довідкою №524/10/1540 від 20.02.2013р.;
- зобов'язати Криворізьку північної МДПІ утриматися від дій, направлених на прийняття рішення про скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» у якості сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, посвідченої свідоцтвом № 200100266 від 08.01.2013р.;
-зобов'язати Криворізьку МДПІ утриматися від дій щодо направлення до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці та постачальники TOB «Велес», а саме: за місцем податкової реєстрації TOB «Агрометал-Трейд» (код ЄДРПОУ 37530438, юридична адреса: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул.Войкова, буд. 1) та TOB «Олійний дім» (код ЄДРПОУ 35191360, юридична адреса: 53020, Криворізький район, с.Лозоватка, вул. Леніна, буд.135-Г) матеріалів податкової перевірки TOB «Велес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року TOB «Велес» для здійснення стосовно них відповідних заходів податкового реагування.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (т.1 а.с.232).
Суд залишає без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізню дату у зв'язку з відсутністю фінансування відряджень працівників ДПІ (т.2 а.с.1) з наступних підстав.
По-перше, відповідачем не надано доказів відсутності державного фінансування на відрядження працівників податкового органу та доказів визначення строків здійснення такого фінансування.
По-друге, відповідач не був позбавлений можливості надати письмові заперечення проти позову, у разі наявності, та докази на їх обґрунтування.
По-третє, ст.122 КАС України чітко визначений строк розгляду адміністративної справи.
Отже, клопотання відповідача є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін, на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес», зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області 31.01.2000р. за №1 204 120 0000 00299.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній МДПІ.
Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.
Так, на підставі наказу від 29.03.2013р. №366 та повідомлень №197/222 від 29.04.2012р., від 01.04.2013р. №201/172, згідно зі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, Податкового кодексу України фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Велес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.
За результатами перевірки складено Акт від 19.04.2013р. №79/222/30659892 (а.с.14-65), за висновками якого встановлені порушення:
1) п.308.4 ст.308, п.302.1 ст.302, п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) - ТОВ «Велес» безпідставно зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку;
2) ст.626,629,655,658,662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Велес» при придбанні предмету незавершеного виробництва у рослинництві та послуг у ДП «Степове» та ДП «ДГ «Червоний шахтар» на загальну суму 2240391,00грн., в тому числі 373399,00грн. ПДВ, та подальшому продажу продукції сільськогосподарського виробництва (ячменю та соняшника) контрагентами-покупцям (ТОВ «Агрометал Трейд» та ТОВ «Олійний дім») на загальну суму 2587800,00грн., в тому числі 431300,00грн. ПДВ;
3) пп.209.15.1, п.209.6 ст.209, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 373399,00грн. та до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 431300,00грн.;
4) п.176.2 ст.176 ПК України, а саме: підприємством до податкових розрахунків ф.№1 ДФ за ІІ квартал 2012р. не включені суми доходів, які виплачені фізичним особам-підприємцям, а також подання за цей період недостовірних відомостей про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків (робітників) та сум утриманого з них податку (а.51 Акту перевірки).
Також за висновками Акту перевірки від 19.04.2013р. №79/222/30659892 матеріали перевірки Криворізької північної МДПІ по підприємству ТОВ «Велес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. підлягають направленню до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці та постачальники, для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.
Із змісту Акту перевірки вбачається, що підставою для відповідних висновків податкового органу стало дослідження господарської діяльності позивача з його контрагентами за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.
Так, перевіряючими встановлено, що ТОВ «Велес» за перевіряємий період здійснювало реалізацію ячменю та соняшника покупцям:
- ТОВ «Агрометал-Трейд» (код ЄДРПОУ 37530438, ІПН 375304311061, юридична адреса: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул.Войкова, буд.1) та
- ТОВ «Олійний дім» (код ЄДРПОУ 35191360, ІПН 351913604182, юридична адреса: 53020, Криворізький район, с.Лозоватка, вул. Леніна, буд.135-Г).
Відповідач дійшов висновку, що придбання позивачем предмету незавершеного виробництва у рослинництві (посіви ярого ячменю та соняшника) та послуг у постачальників незавершеного виробництва ДП «Степове», ДП «Дослідне господарство «Червоний шахтар» Національної академії аграрних наук України» та ТОВ «ДПЗКУ-МТС» з подальшим продажем вказаним покупцям (ТОВ «Агрометал-Трейд» та ТОВ ««Олійний дім») не підтверджено у зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій, а саме: акти виконаних робіт носять формальний характер (не вказано кількість відпрацьованих людино-годин, хто конкретно здійснював роботи по обробці ярого ячменю та соняшника та по збиранню сільськогосподарських культур, які механізми задіяні, на яких полях (№) здійснювалась робота та інша інформація, яка б вказувала на реальне здійснення господарських операцій між ТОВ «Верес» та його контрагентами-постачальниками, а.10-11 Акту перевірки). За твердженням податківців, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ТОВ «Велес» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям на загальну суму поставки ТОВ «Агрометал-Трейд» та ТОВ «Олійний дім».
В Акті перевірки також зазначено, що відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, недостовірних документів або сплати грошових коштів (а.с.18).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо прийнятого Акту перевірки та викладеними в ньому висновками, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що Акт перевірки документально не підтверджений, висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях і носять суб'єктивний характер. Окрім того, на думку позивача, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 19.04.2013р. №79/222/30659892, негативно впливають як на права, інтереси, ділову репутацію ТОВ «Велес», так і на права та інтереси його контрагентів, оскілки п.5 розділу 4 Акту «Висновок» містить окрему вказівку Криворізької північної МДПІ для податкових органів за місцем реєстрації контрагентів щодо необхідності вчинення ними дій відносно цих контрагентів, які в майбутньому неодмінно матимуть вплив на їх економічні інтереси та їх ділову репутацію. Позивач впевнений, що єдиним способом недопущення негативного впливу та захисту інтересів ТОВ «Велес» є оскарження дій Криворізької північної МДПІ щодо встановлених перевіркою фактів допущених порушень податкового законодавства та визнання їх протиправними в судовому порядку.
Зокрема, щодо безпідставності реєстрації ТОВ «Велес» у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку та суб'єктом спеціального режиму оподаткування позивач вказував, що такий висновок перевіряючих ґрунтується на твердженні, що питома вага власного виробництва ТОВ «Велес» на площі 23,6513га складає 1,4% (тобто, є заздалегідь меншою, ніж 75% від загального обсягу власно виробленої сільськогосподарської продукції), при тому, що відповідачем не взято до уваги площу 1695,70га, на якій розміщено придбане позивачем у власність незавершене сільськогосподарське виробництво з метою доведення до збирання врожаю та факт збирання власно вирощеного врожаю. Позивач зауважив, що для розрахунку доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва як таких, що враховуються при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть включатися доходи від реалізації продукції рослинництва, вирощеної на сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у користуванні особи на будь-яких умовах. А тому, за твердженням позивача, дії відповідача щодо складання висновку, викладеного в Акті перевірки, про порушення позивачем ст.ст.301,302,308 ПК України протиправні, вирощування НЗВ (незавершене виробництво) та збирання врожаю власними силами позивача або іншими юридичними особами на підставі укладених договорів про надання послуг для визначення фактично вирощеного та зібраного врожаю власністю ТОВ «Велес» не має значення, оскільки позивач має право на власний розсуд організовувати поточні технологічні процеси.
Окрім того, за твердженням позивача, будь-яких рішень про скасування реєстрації позивача в якості платника фіксованого сільськогосподарського податку відповідачем прийнято не було ані у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., ані на дату проведення перевірки.
Що стосується правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань спірного періоду позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не досліджувались первинні документи, надані ТОВ «Велес» під час перевірки на підтвердження факту здійснення господарських операцій, Акт перевірки не містить будь-яких зауважень податкового органу щодо неналежності та невідповідності первинних та бухгалтерських документів вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім того, позивач зауважив, що у відповідача відсутні повноваження із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними. За твердженням позивача, відповідач, роблячи висновок в Акті перевірки про нікчемність правочинів, не має права керуватися власними припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими.
Таким чином, позивач вважає дії податкового органу щодо складання висновків Акту перевірки від 19.04.2013р. №79/222/30659892 протиправними; наполягає на позитивному вирішенні спірного питання.
Заперечень з боку відповідача не надано.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту позову, предметом оскарження у даній справі є дії Криворізької північної МДПІ щодо проведення перевірки ТОВ «Велес» та складання відповідних висновків за її результатами, що є предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки грубо порушено норми Податкового кодексу України, виходячи з наступного.
Згідно п.1.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.
У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11); органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп.78.1.12).
Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового; валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Наведене вказує на те, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку №984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку.
Згідно п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ та повідомлення вручені позивачу в день перевірки (т.1 а.с.14-15), що позбавило право позивача на підготовку та на надання всіх документів в підтвердження своєї господарської діяльності, що є не припустимим.
Окрім того, податковим органом не виконано вимоги податкового законодавства щодо обов'язкового надсилання платнику податку запиту на інформацію, що є обов'язковою умовою, яка передує винесенню наказу про перевірку у випадку не надання або неповної відповіді на запит. Також, податковим органом не отримано підтвердження щодо отримання позивачем документів, обов'язкових для проведення перевірки, що позбавило підприємство можливості для надання документів необхідних для підтвердження своєї діяльності.
Тож, відповідачем не виконано приписи вказаних правових норм.
При цьому слід зазначити, що логіко-граматичне тлумачення нормативних актів, що регулюють правовідносини пов'язані з проведенням контролюючим органом перевірок та складання актів перевірок, вказує на те, що акт перевірки не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов'язків ані у платника, ані у податкового органу, а тому відомості, зазначені в актах податкових перевірок, підлягають встановленню на загальних підставах.
Щодо виявлених в ході перевірки ТОВ «Велес» порушень податкового законодавства слід зазначити наступне.
Як вбачається з Акту перевірки, при перевірці податкової звітності позивача встановлено відсутність декларації з податку на прибуток у зв'язку з реєстрацією ТОВ «Велес» платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до пп.14.1.235 п.14 ст.14 ПК України сільськогосподарськими товаровиробниками визнається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції.
Згідно з п.302.1 ст.302 ПК України об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільгоспподатку закріплено у ст. 308 ПК України, зокрема обов'язок особи, яка набуває такого статусу подати відомості про земельні ділянки із зазначенням кожного документу, який встановлює право власності або користування земельною ділянкою.
Водночас, на відміну від розміру частки сільськогосподарського виробництва у розмірі 75%, законодавчо не встановлено вимоги про мінімальну кількість земельних ділянок, які належать на праві власності чи знаходяться в користуванні платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Наслідки недотримання особою вимог щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва, встановлені статтею 308 Податкового кодексу України, зокрема п.308.6. ст. 308 Податкового кодексу України передбачено, що однією із підстав скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку є встановлення за результатами документальної перевірки порушення вимог ст. 301 Податкового кодексу України.
Будь-яких рішень відповідача щодо скасування реєстрації позивача у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку прийнято не було, ані у період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., ані на дату проведення перевірки.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Велес» та ДП «Степове», ДП «Дослідне господарство «Червоний шахтар» Національної академії аграрних наук України» та ТОВ «ДПЗКУ-МТС» укладені договори купівлі-продажу незавершеного виробництва у рослинництві (від 27.06.2012р. №05/01, від 27.06.2012р. №06/02 та №06/03, від 15.04.2004р. №160, від 29.06.2012р. №06/03-1, від 29.08.2012р. №06/03-2 та від 11.06.2012р. №КО-ДП23/12. Після придбання незавершеного виробництва у рослинництві та завершення всіх технологічних операцій по збиранню врожаю власного виробництва позивач здійснив реалізацію ярого ячменю та соняшника ТОВ «Агрометал-Трейд» (договори №88,114,134,151,187,190,205,225) та ТОВ «Олійний дім» (договір №10/12/1 від 10.12.2012р.) на загальну суму 2156500,00грн. (431300,00грн. ПДВ).
Згідно з ст.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст.14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі, податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету, як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі, сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно зі ст.198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також, від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ «Агрометал-Трейд» та ТОВ «Олійний дім» підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст.198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як підтверджено матеріалами справи, договори, укладені між позивачем контрагентами-покупцями виконані кожною стороною договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мають та до господарського суду не звертались.
Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару, згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ «Агрометал-Трейд» та ТОВ «Олійний дім» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, суд наголошує, що спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання, визначений п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54).
За правилами п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків, відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз.1 п.58.1 ст.58).
В силу абз.2 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого, покладено на контролюючі органи, відповідно до якої, був зроблений розрахунок, або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності, або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання, або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи положення наведених норм закону, суд доходить висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно, як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі, і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.
На наявність у відповідача обов'язку діяти саме у такий спосіб, вказує також, зміст листа ДПА України від 31.01.2011р. №2518/7/23-4017/89 "Щодо окремих питань стосовно перевірок", де зазначено, що відповідно до впроваджених нормативно-правових актів, передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма "Р"), складається, також, і на суму зменшення податкових зобов'язань.
Разом з тим, як встановлено судом, у спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, зазначене під час розгляду справи не спростовано.
Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів позивача (визнання їх такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними), суд виходить з наступного.
Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.
Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Матеріалами справи (первинними документами) спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, реального настання наслідків за результатами вчинення правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто, презумпція правомірності правочину.
Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним, є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Згідно зі ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими, є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Крім того, з 01 січня 2011 року, набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу ст.203, у новій редакції та доповнено ст.228 частиною третьою.
З набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатись на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків, відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.228 ЦК України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.
З урахуванням вище вказаного, можна зробить висновок, що законодавець з 01.01.2011року, виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства з кола нікчемних і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними, виключно судом.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України, саме на контролюючи органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.
Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки від 19.04.2013р. №79/222/30659892, не відповідають обставинам справи. Викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірні висновки відповідача не відповідають нормам податкового законодавства.
Однак, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, стосовно вимог позивача про:
- зобов'язати Криворізьку північної МДПІ утриматися від дій, направлених на прийняття рішення про скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» як платника фіксованого сільськогосподарського податку, посвідченої довідкою №524/10/1540 від 20.02.2013р.;
- зобов'язати Криворізьку північної МДПІ утриматися від дій, направлених на прийняття рішення про скасування реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» у якості сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, посвідченої свідоцтвом № 200100266 від 08.01.2013р.;
- зобов'язати Криворізьку МДПІ утриматися від дій щодо направлення до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці та постачальники TOB «Велес», а саме: за місцем податкової реєстрації TOB «Агрометал-Трейд» (код ЄДРПОУ 37530438, юридична адреса: 28500, Кіровоградська область, м.Долинська, вул.Войкова, буд. 1) та TOB «Олійний дім» (код ЄДРПОУ 35191360, юридична адреса: 53020, Криворізький район, с.Лозоватка, вул. Леніна, буд.135-Г) матеріалів податкової перевірки TOB «Велес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року TOB «Велес» для здійснення стосовно них відповідних заходів податкового реагування, суд виходить з наступного.
Як вже зазначено вище, у відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Суд звертає увагу, що акт перевірки не може бути предметом судового оскарження, оскільки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків та має лише інформаційний характер.
При цьому, судом враховано, що захисту підлягають порушені або оспорювані права особи, між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи.
Отже, враховуючи вищевикладене, проведення перевірки платника податків, з подальшим складанням акту або довідки за її результатом, є обов'язком податкового органу згідно норм діючого законодавства України.
Формально, відповідачем було дотримано приписи ст.ст.75, 78, 79, 86 ПК України. Проте, щодо суперечливості висновків за результатами проведеної перевірки, судом відповідні обґрунтування наведені вище та свідчать про протиправність висновків податкового органу за результатами такої перевірки.
Таким чином, податковий орган не має права використовувати у подальшому акт перевірки № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р.
Крім того, захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами. При цьому, суд не має повноважень вирішувати на майбутнє.
В матеріалах справи відсутні докази вжиття податковим органом заходів щодо прийняття рішення про скасування реєстрації ТОВ «Велес» як платника фіксованого сільськогосподарського податку, посвідченої довідкою №524/10/1540 від 20.02.2013р. та у якості сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, посвідченої свідоцтвом № 200100266 від 08.01.2013р.; направлення до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-покупці та постачальники TOB «Велес», матеріалів податкової перевірки останнього, що є предметом розгляду адміністративної справи.
За викладених обставин, у задоволенні позову у визначений позивачем спосіб в частині зобов'язань належить відмовити.
Проте, у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом за результатами перевірки та на підставі Акту податкове повідомлення-рішення не виносилося.
Відповідачем не надано доказів того, що за результатами проведеної перевірки ДПІ приймалися будь-які рішення, зокрема податкові повідомлення-рішення про визнання податкових зобов'язань, учинялися будь-які дії, зокрема, внесення до облікових даних платника податків відомостей про його податкові зобов'язання, враховуючи висновки, які зроблено в Акті перевірки.
Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як зазначено вище ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вище викладене, судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, не прийнято відповідне податкове повідомлення рішення.
Враховуючи, що позивачем не заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо не складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, які викладені в акті № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р., однак про це йдеться у позові та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, судом в ході судового розгляду адміністративної справи встановлено порушення ДПІ вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, які викладені в акті № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р.
Отже, з урахуванням викладеного, з матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність висновків та бездіяльності відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині:
- визнання протиправними дій Криворізької північної МДПІ щодо формування в акті перевірки № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р. висновків про:
1) порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.308.4 ст.308, п.302.1 ст.302, п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України, щодо безпідставної реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку;
2) порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» ст.ст. 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Велес» при придбанні предмету незавершеного виробництва у рослинництві та послуг у ДП «Степове» та ДП «ДГ «Червоний шахтар» на загальну суму 2240391,00грн., та подальшого продажу продукції сільськогосподарського виробництва (ячменю та соняшника) контрагентами-покупцями (TOB «Агрометал Трейд» та TOB «Олійний дім») на загальну суму 2587800,00грн., в тому числі ПДВ - 431300,00грн.;
3) порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.209.15.1, п.209.6 ст.209, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 373399,00грн. та подальшого завищення податкових зобов'язань на загальну суму 431300,00грн.;
- визнання протиправною бездіяльності Криворізької північної МДПІ щодо не складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, які викладені в акті № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р. В решті позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» судові витрати у розмірі 17грн. 21коп., сплачені платіжним дорученням № 58 від 22.05.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті перевірки № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р. висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.308.4 ст.308, п.302.1 ст.302, п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України стосовно безпідставної реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті перевірки № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р. висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» ст.ст. 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Велес» при придбанні предмету незавершеного виробництва у рослинництві та послуг у ДП «Степове» та ДП «ДГ «Червоний шахтар» на загальну суму 2240391,00грн., та подальшого продажу продукції сільськогосподарського виробництва (ячменю та соняшника) контрагентами-покупцями (TOB «Агрометал Трейд» та TOB «Олійний дім») на загальну суму 2587800,00грн., в тому числі ПДВ - 431300,00грн.
Визнати протиправними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті перевірки № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р. висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» п.209.15.1, п.209.6 ст.209, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 373399,00грн. та подальшого завищення податкових зобов'язань на загальну суму 431300,00грн.
Визнати протиправною бездіяльність Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, які викладені в акті № 79/222/30659892 від 19.04.2013 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» судові витрати у розмірі 17грн. 21коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова