25 липня 2013 року Справа № 35936/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.
при секретарі судового засідання - Качинській І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Феміда-Інтер» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
24 вересня 2010 року ТзОВ фірми «Феміда-Інтер» звернулось до суду з позовом до Луцької ОДПІ Волинської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582302/0 від 08.09.2010 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановлено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582302/0 від 08.09.2010 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Феміда-Інтер» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 250 000 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 125 000 грн.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач по справі Луцька ОДПІ Волинської області подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач по справі вважає, що судом першої інстанції було винесено постанову, яка є незаконною та необґрунтованою.
Свої апеляційні вимоги позивач по справі мотивував тим, що суд першої інстанції не дослідив і не взяв до уваги той факт, що діяльність ПП НТЦ «Сервіс», його взаємопов'язаних осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.
Факт отримання ТзОВ «Феміда-Інтер» послуг з розробки програми інвестицій та маркетингових заходів від ПП НТЦ «Сервіс» не підтверджено зустрічними перевірками, а також даними податкового та бухгалтерського обліку постачальника. Крім того, згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Феміда-Інтер» станом на 31.12.2007 року рахується дебіторська заборгованість в розмірі 6 000 100 грн. Обороти по кредиту відсутні, що свідчить про неотримання товару (послуг) станом на 31.12.2007 року.
Вказує, що в порушення пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-BP (із змінами та доповненнями) ТзОВ «Феміда-Інтер» не підтверджено суму податкового кредиту по декларації за грудень 2007 року по постачальнику 1 ланки ПП НТЦ «Сервіс» в розмірі 250000 грн., що призвело до порушення абз. «а» пп.7.7.2 п.7.2 ст.7, п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого, ТзОВ «Феміда-Інтер» завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2008 року на суму 250000 грн.
Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача по справі Мельничука Максима Володимировича, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 30.06.2010 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки приватним підприємством «НТЦ «Сервіс» за грудень 2007 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за січень 2008 року, за результати якої складений акт №3947/23-3/20136463 від 30.06.2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0000582302/0 від 8 вересня 2010 року, яким за порушення п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Феміда-Інтер» визначене податкове зобов'язання в розмірі 250 000 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 125 000 грн.
Зазначена перевірка відбувалась у зв'язку із отриманням відповідачем інформації про результати здійснення перевірки контрагента позивача ПП «НТЦ «Сервіс», що в свою чергу випливає також і з попереднього акту № 63\23-4\20136463 від 23.05.2008 року про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2008 року, у висновку якого зазначено, що заявлену ТзОВ «Феміда-Інтер» суму бюджетного відшкодування за січень 2008 року в сумі 252 518 грн. буде підтверджено перевіркою при надходженні відповідей на зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність проведення Луцькою ОДПІ документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки приватним підприємством «НТЦ «Сервіс» за грудень 2007 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за січень 2008 року, оскільки за наслідками перевірок інших платників податків та виявлених фактів, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства податковий орган має право провести виключно позапланову виїзну перевірку як це передбачено п.1 ч.б ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Вважає, що висновки акту документальної невиїзної перевірки №3947/23-3/20136463 від 30.06.2010 року та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення №0000582302/0 від 08.09.2010 року безпідставними з огляду також і на те, що зроблені відповідачем висновки стосуються виключно аналізу діяльності контрагента позивача ПП НТЦ «Сервіс» і не спростовують факт здійснення господарської діяльності між ТзОВ «Феміда-Інтер» та ПП НТЦ «Сервіс».
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, зазначивши наступне.
Як видно із матеріалів справи, Луцькою ОДПІ було проведено виїзні позапланові перевірки ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, зокрема за грудень 2007 року, січень 2008 року, про що складено акт №63/23-4/20136463 від 23.05.2008 року. Вказаною перевіркою було встановлено правильність формування та відображення в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2007 року від'ємного значення в розмірі 198596,0 грн. та бюджетного відшкодування за січень 2008 року в розмірі 352518.0, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок платника, відповідає даним перевірки; за вересень, жовтень, листопад 2008 року, про що складено акт №21/23/20136463 від 06.02.2009 року. Вказаною перевіркою було встановлено правильність формування та відображення в деклараціях з податку на додану вартість бюджетного відшкодування, що підлягає зарахуванню на банківський рахунок платника, відповідає даним перевірки та становить, відповідно, за вересень 2008 року - 704189,0 грн.; за жовтень 2008 року - 932624,0 грн., за листопад 2008 року - 596909,0 грн. Крім того, Луцькою ОДПІ було також проведено планову; виїзну перевірку ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №213/2399/20136463 від 09.06.2009 року та констатовано правильність формування податкових зобов'язань, податкового кредиту та бюджетного відшкодування за періоди, що були охоплені плановою перевіркою (01.10.2007-31.12.2008 p.p.).
18.06.2010 року за вх. № 2410/26-34 на адресу Луцькою ОДПІ надійшла інформація від ГВПМ Луцької ОДПІ, що стосується взаємовідносин ТзОВ «Феміда-Інтер» з постачальником першої ланки ПП «НТЦ Сервіс» по заявлених сумах бюджетного і відшкодування за період січень 2008 року (що підлягали вже перевірці податковим органом), що суттєво може вплинути на формування висновків щодо правомірності заявлених сум бюджетного відшкодування за зазначений період.
Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 ( із змінами та доповненнями) затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформлені матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.
Також із матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Феміда-Інтер» (Замовник) та ПП НТЦ «Сервіс» (Виконавець) був укладений договір № 01/01-07 від 15.01.2007 року, згідно умов якого ПП НТЦ «Сервіс» надасть консалтингові та маркетингові послуги за напрямками, що визначаються Додатком, розробки стратегії просунення товару (послуг) на ринку та розробки програми інвестицій. Замовник зобов'язується надавати Виконавцю інформацію, що необхідна для надання послуг, згідно розроблених Виконавцем структури, рекомендацій, форм та вимог в обсягах, визначених за домовленістю Сторін. Вартість робіт становить 4 500 000 грн., в тому числі ПДВ - 750 000 грн. Після завершення виконання робіт, Виконавець надає звіт про виконану роботу та акт прийому-передачі. Договір діє до повного виконання своїх зобов'язань.
На виконання умов даного договору ПП НТЦ «Сервіс» видано податкову накладну від 17.04.2007 року № 1048 на суму 1 500 000 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 250 000 грн.
На виконання умов даного договору ТзОВ «Феміда-Інтер» перерахувала ПП НТЦ «Сервіс» 1 500 000 грн.
Про виконання даного договору його сторони склали акт приймання-передачі від 17.12.2007 року з якого вбачається, що ПП НТЦ «Сервіс» виконано обумовлені договором роботи, а ТзОВ «Феміда-Інтер» такі роботи прийнято та сплачено їх вартість 1 500 000 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 250 000 грн.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 цієї ж статті названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 названого Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (абз. «а»п.п.7.7.2 п.7 ст.7 Закону).
Таким чином, окрім формальних вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, встановлених підпунктом 7.2.6 п.7.2, підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», умовою визнання податкової вигоди платника (яка передбачає, зокрема, зменшення бази оподаткування ПДВ на суму понесених витрат по сплаті ПДВ) є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження економічної діяльності платника.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо витребування податковою інспекцією у позивача будь-яких додаткових документів, що підтверджують здійснення спірних господарських операцій, як не було витребувано таких документів і судом першої інстанцій. А відтак, передчасними є висновок суду першої інстанції відносно належного підтвердження позивачем суми бюджетного відшкодування та податкового кредиту відповідними первинними документами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справи.
За змістом ч.4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Колегія суддів, листом вих. №35936/10 від 20.06.2013 року просила ТОВ «Феміда-Інтер» надіслати на адресу суду оформлені первинні документи складені на виконання господарської операції за договором №01/01-07 від 15.01.2007 року між ними та ПП НТЦ «Сервіс», проте на адресу суду підтверджуючих документів товариством небуло надіслано та двічі не з'являлися у судове засідання.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - задоволити повністю.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року у справі №2а-2557/10/0370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий С.І. Богаченко
Суддя О.І. Мікула
Суддя В.Я. Качмар
Повний текст виготовлений 30.07.2013 року.