25 липня 2013 р. Справа № 36063/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.
при секретарі судового засідання - Качинській І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго» до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання протиправним і скасування припису, -
06 вересня 2010 року Закрите акціонерне товариство «Ей-І-Ес Рівнеенерго» звернулось в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни №271 від 19 серпня 2010 року і визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №229 від 19 серпня 2010 року.
Свої позовні вимоги мотивувало тим, що в період з 27 липня по 13 серпня 2010 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області проводилась планова перевірка Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго» в особі Здолбунівської дільниці на предмет дотримання порядку формування та застосування тарифів на електроенергію, на підставі якої був складений Акт №000371 від 13 серпня 2010 року. На підставі даного акта, відповідачем був виданий припис №271 від 19 серпня 2010 року і було прийнято рішення №229 від 19 серпня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Даний припис і рішення відповідача, позивач вважає незаконними, необґрунтованими та протиправними, оскільки у них було зазначено, що квартири споживачів, які знаходяться у багатоквартирних будинках за адресами у м.Здолбунів по вулиці Коперника, 55, по вулиці Шкільна, 38 та по вулиці Лесі Українки, 3 є такими, що обладнані електроопалювальними установками в установленому порядку, а тому позивач в зв'язку із незастосуванням пільгового тарифу, отримав необґрунтовану виручку на суму 15546 грн. 49 коп. Однак, позивач зазначав, що даний факт відповідачем не був доведений.
17 вересня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області подала заперечення на адміністративний позов ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», в якому було зазначено, що Здолбунівською дільницею ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» не зазначалось в договорах із споживачами, загальної потужності та найменування підключених до електромережі електроопалювальних установок, щоб не застосовувати для споживачів електроенергії пільговий тариф в розмірі 15,6 коп. за 1 кВт.год. (без урахування ПДВ), як для населення, яке проживає в житлових будинках, обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками, внаслідок чого було порушено пункт 1.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни №271 від 19 серпня 2010 року і визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Рівненській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №229 від 19 серпня 2010 року.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року є незаконною і такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також, апелянт по справі зазначав, що Договором з надання послуг з приєднання до електричних мереж ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» та вимогами технічних умов не передбачена розробка проектної документації щодо обладнання квартир електроопалювальними установками і що електроопалювальні установки у квартирах не є стаціонарними, а є мінними, тому їх передбачити проектом неможливо. Таким чином, апелянт вважає, що позивачем по справі, безпідставно вимагалось від населення багатоквартирних будинків проекти на встановлення електрообладнання, які не передбачені законодавством.
В судовому засіданні, представник позивача, подав копію Статуту Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго», де в п.п.1.1. ст.1, зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеобленерго».
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем за період з 27 липня 2010 року по 13 серпня 2010 року дійсно проводилась планова перевірка позивача в особі Здолбунівської дільниці на предмет формування та застосування тарифів на електроенергію. Вказана перевірка була оформлена Актом №000371 від 13 серпня 2010 року на підставі якого був винесений Припис №271 від 19 серпня 2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а також прийнято рішення №229 від 19 серпня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Згідно із Приписом №271, позивач зобов'язувався у місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на електроенергію шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10 березня 1999 року за №309. Рішенням №229 вилучено у позивача по справі в дохід державного бюджету 15546 грн. 49 коп., як необґрунтовано отриману виручку, а також накладено на позивача штраф у розмірі 31092 грн. 98 коп.
Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) це будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини території) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Згідно із абзацом 6 статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Відповідно до ст.4 і ст.5 Закону України «Про архітектурну діяльність», для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, розроблення, погодження і затвердження проекту. Надання завдання на проектування є обов'язком замовника і здійснюється в порядку виконання умов договору з розробником проекту.
На виконання вищевказаних норм, балансоутримувачі багатоквартирних будинків, розташованих за адресами: м.Здолбунів по вулиці Коперника, 55, по вулиці Шкільна, 38 та по вулиці Лесі Українки, 3, - звертались до позивача по справі, щодо отримання технічних умов на влаштування електроопалення квартир в даних будинках (а.с. 17-20)
Актами прийняття в експлуатацію електричних установок енергозабезпечення об'єктів і Актами допуску на підключення до електричної мережі електроустановки, будинки споживачів було допущено до забезпечення постачання відповідної потужності електроенергії, але відсутні будь-які відомості, щодо влаштування індивідуальних автономних систем електроопалення в кожній із квартир.
Відповідно до пункту 5.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року за №258, кожен споживач повинен мати технічну документацію, зокрема, технічні паспорти основного електрообладнання, будівель і споруд об'єктів, сертифікати на електрообладнання і матеріали, що підлягають сертифікації, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами.
Згідно із пунктом 1.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, - відпуск електроенергії населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,6 коп. за 1 кВт/год. На житлові будинки, які обладнані кухонними електроплитами, електроопалювальними установками з порушенням установленого порядку, тариф у розмірі 15,6 коп. за 1 кВт/год. не поширюється.
Відповідно до пункту 31 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року за №1357, споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.
Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку повністю задовольняючи адміністративний позов, так як відповідачем не було доведено, що квартири споживачів електроенергії, на час спірних правовідносин, в установленому порядку були обладнані кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками, що відповідно давало б право на відпуск електроенергії за тарифом 15,6 коп. за 1 кВт/год.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-4292/10/1770 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.Я. Качмар
Суддя О.І. Мікула
Повний текст виготовлений 29 липня 2013 року.