Справа № 825/2662/13-а
30 липня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
при секретарі Єгуновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю., Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
11.07.2013 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся з позовом до державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. та просить: визнати неправомірними дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2013 року серія ВП №38583721; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2013 року серія ВП № 38583721, винесену державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21.06.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №3858372 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 680 грн. Вважає дії відповідача по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2013 року серія ВП №38583721 - неправомірними, а оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанову про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 680 грн. позивач не отримував, а про стягнення з нього виконавчого збору дізнався лише з постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2013.
Ухвалою суду від 30.07.2013 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач та представник Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили у їх задоволенні відмовити, оскільки відповідачі в оскаржуваних правовідносинах діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.03.2013 на виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист №2-4226/2010, виданий 21.02.2011 Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок перебудувати самочинно перебудований балкон до квартири АДРЕСА_1, шляхом приведення балкону до первісного стану у відповідності до проектної документації на будинок.
12.03.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано час для добровільного виконання рішення суду до 19.03.2013.
20.03.2013 державним виконавцем, на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 680 грн. (а.с.37).
20.03.2013 державним виконавцем було здійснено вихід за місцем виконання рішення суду, а саме: вул. Одинцова, 11б/16, м. Чернігів. При перевірці стану виконання вищевказаного рішення суду встановлено, що боржником рішення суду не виконано, про що було складено відповідний акт державного виконавця (а.с.33).
Як було встановлено в судовому засіданні, на момент складання акту державного виконавця від 20.03.2013 боржнику було запропоновано отримати постанову про стягнення виконавчого збору наручно під розписку.
В зв'язку з тим, що останній відмовився від отримання вищевказаної постанови, 21.03.2013 постанова про стягнення виконавчого збору була направлена боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме: вул. Одинцова, 11б/16, м. Чернігів, що підтверджується копією повідомлення про вручення відправлення від 21.03.2012 №1398, наявному в матеріалах справи (а.с.35).
20.06.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.32).
Оскільки, в ході виконання виконавчого листа №2-4226/2010 виконавчий збір стягнуто не було постанова про стягнення виконавчого збору підлягала виділенню в окреме виконавче провадження та 21.06.2013 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю. було відкрито виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.5).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідач є органом на який покладено обов'язки з примусового виконання рішень.
Статтею 5 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частина 1 статті 3 Закону № 606-XIV встановлює, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Згідно статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 5 статті 12 Закону №606-XIV встановлено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно частини 1 статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Пунктом 11 частини 1 статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Відповідно до частини 7 статті 28 Закону №606-XIV у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання виконавчого листа №2-4226/2010 виконавчий збір з позивача стягнуто не було, а тому постанова про стягнення виконавчого збору була виділена в окреме виконавче провадження та державним виконавцем 21.06.2013 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції виконавчого збору в розмір 680 грн.
Вказане, в свою чергу свідчить про дотримання відповідачами порядку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, передбаченого Законом №606-XIV.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що оскільки ним не отримувалась постанова про стягнення виконавчого збору від 20.03.2013, то постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2013 є передчасною та підлягає скасуванню, оскільки як вбачається з акту державного виконавця, наявного в матеріалах справи (а.с.33), державним виконавцем 20.03.2013 було запропоновано позивачу отримати постанову про стягнення виконавчого збору наручно під розписку, однак останній від її отримання відмовився. 21.03.2013 постанова про стягнення виконавчого збору була направлена на адресу боржника, що підтверджується повідомленням про вручення відправлення від 21.03.2013 №1398, наявного в матеріалах справи (а.с.35).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження за №38583721 від 21.06.2013, винесена державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю., у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень довели правомірність своїх дій та оскаржуваної постанови.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Кульгейко Д.Ю., Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, необхідно відмовити повністю за необгрунтованістю.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.Л. Клопот