01 серпня 2013 року Справа № 25573/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Костіва М.В., Савицької Н.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Інков" до Державної податкової інспекції у місті Рівне, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В жовтні 2009 року Приватне підприємство «Інков» (далі - позивач ПП «Інков») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне (далі - відповідач ДПІ у м. Рівне) та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення: №0001822342/0/23-121 від 29.04.2009 року (№0001822342/1/23-121 від 02.06.2009 року, №0001822342/2/23-121 від 18.08.2009 року, №0001822342/3/23-121 від 20.10.2009 року) та №0001832342/0/23-121 від 29.04.2009 року (№0001832342/1/23-121 від 02.06.2009 року, №0001832342/2/23-121 від 18.08.2009 року, №0001832342/3/23-121 від 20.10.2009 року).
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновки відповідача, які лягли в основу нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями за спірними податковими повідомленнями-рішеннями щодо нікчемності правочинів, укладених з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», є безпідставними та неаргументованими, позаяк ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а на власній, суб'єктивній, оцінці податкового органу про неспроможність здійснення даним контрагентом господарських операцій та на матеріалах досудового слідства кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон».
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області позов задоволено повністю. Скасовані податкові повідомлення-рішення за № 0001822342/0/23-121 від 29.04.2009 року, № 0001822342/1 від 02.06.2009 року, № 0001822342/2 від 18.08.2009 року, № 0001822342/3 від 20.10.2009 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто є вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» передавало призначений для ПП «Інков» товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.
Судом відкинуті послання відповідача на матеріали кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», позаяк сам лише факт наявності кримінальної справи не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанову слід скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інков» повністю.
Звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що приватне підприємство «ТЕК «Транс Експо Регіон» фактично не здійснювало господарські операції з позивачем ПП «Інков», що підтверджується відсутністю документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, здійснення ведення даних фінансових (грошового) обліку для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо пов'язані з виконанням податкової вигоди третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, операції з оприбуткування, приймання-передачі товару від Приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» до ПП «Інков» здійснювались лише фіктивно, оскільки у ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» були відсутні необхідні для здійснення господарських операцій, основні засоби та трудові ресурси.
За таких підстав спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 07 по 13 квітня 2009 року ДПІ у м. Рівне проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Інков» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків приватним підприємством ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», код ЄДРПОУ 35953541, за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. Результати перевірки оформлені актом №475/23-400/35717434 від 16.04.2009 року.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0001822342/0/23-121 від 29.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 16467,00 грн., в тому числі за основним платежем - 12854,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3613,00 грн.
- № 0001832342/0/23-121 від 29.04.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 15426,00 грн., в тому числі за основним платежем - 10284,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -5142,00 грн..
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались ПП «Інков» в адміністративному порядку, за результатами чого, винесено податкові повідомлення-рішення з дробами 1, 2 та 3.
В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час спірних правовідносин) та пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час спірних правовідносин), в результаті чого позивачем у періоді, що перевірявся, завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 12854 грн., в тому числі: ііі-му кварталі 2008 року на 10428 грн., у ІV-му кварталі 2008 року на 2426 грн., а також завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 10283,64грн., в тому числі: у серпні 2008 року - на 3961,53 грн., у вересні 2008 року - на 4381,11 грн., у жовтні 2008 року - на 1941,00 грн.
Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон».
Судом встановлено, що господарські операції між ПП «Інков» та ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», згідно з якими, останній поставляв першому електротовари в асортименті, проводились без укладання договорів. Взаємовідносини оформлялися видатковими накладними, на оплату товару ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» виписано рахунки.
Загальна сума поставок 61701,84 грн. з ПДВ оплачена ПП «Інков» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» згідно з платіжними дорученнями. Загальна вартість поставок без урахування ПДВ - 51418,20 грн. віднесена ПП «Інков» до складу валових витрат, в тому числі: - у ІІІ-му кварталі 2008 року на 41713,20 грн., у ІV-му кварталі 2008 року на 9705,00 грн..
На відповідні суми ПДВ в ціні таких електротоварів ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» виписано податкові накладні. Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 10283,64 грн. віднесений ПП «Інков» до складу податкового кредиту: у серпні 2008 року - 3961,53 грн., у вересні 2008 року - 4381,11 грн., у жовтні 2008 року - 1941,00 грн..
Ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, господарські операції позивача з вказаним контрагентом оформлені накладними, податковими накладними, та платіжними дорученнями, яких, з огляду на відсутність письмових доказів транспортування товару, недостатньо.
Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.1997 року товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
Податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» податкових накладних, що були видані в порядку виконання господарських операцій, виконання яких, на думку позивача, повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку.
Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд вбачає підстави для визнання правочинів ПП «Інков» з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» нікчемними.
Зокрема, аналізуючи вимоги КАС України з приводу доказування певних обставин в розрізі оспорюваних правовідносин, суд приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ПП «Інков» з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» є обґрунтованим, оскілки, трудові ресурси та виробничі потужності у ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» відсутні, що підтверджується актом, складеним за результатами податкової перевірки даного підприємства від 18.12.2008 року.
Крім того, цією ж перевіркою встановлено, що всі операції із придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» мали нереальний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги не надавалися.
ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» не здійснювало господарські операції, що підтверджується відсутністю документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, здійснення ведення фінансового (грошового) обліку для цілей оподаткування тільки тих операцій, які безпосередньо пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам.
ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» здійснювало супроводження грошових потоків з ймовірним товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений в обсязі вартості та обсягах кількості через відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі через відсутність управлінського, технічного персоналу, нематеріальних активів.
На даному підприємстві рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня.
Таким чином, правильним посилання в апеляційній скарзі на те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товару від ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» до ПП «Інков» не здійснювались.
Враховуючи вищевикладене, операції з оприбуткування, приймання-передачі товару від Приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» до Приватного підприємства «Інков» не здійснювались.
Пунктом 5 ст. 203 «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» ЦК України передбачено, що «правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним».
Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, ПП «Інков» та ПП «ТЕК «Транс Експо Сервіс» порушено вимоги ст. 228 Цивільного Кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
Приватне підприємство «ТЕК «Транс Експо Регіон» на момент укладення нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи, складені з порушенням цивільної правосуб'єктності, всі документи видані на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх нікчемність з підстав, описаних вище, та оскільки товарно-матеріальні цінності ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» не продавались, то відповідно ПП «Інков» і не могло їх отримати та відповідно використати їх у своїй господарській діяльності.
Щодо посилання позивача ПП «Інков» на відсутність обвинувального вироку, що позбавляє доказової сили висновків про нікчемність правочинів з огляду на відсутність належних доказів про спрямування умислу посадових осіб ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» на заволодіння майном держави, колегія суддів зазначає наступне.
Вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09, що набрав законної сили, по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, встановлено, крім іншого, факти фіктивної підприємницької діяльності створених засудженими підприємств, зокрема ПП "ТЕК Транс Експо Регіон» та що ПП «Інков» проводило взаєморозрахунки з ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон».
Відсутність такого вироку на момент слухання справи у першій інстанції не було підставою для задоволення позову ПП «Інков» та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відносно цього питання повинні були прийматись судом відповідні процесуальні документи про зупинення провадження у справі до моменту вирішення справи за обвинуваченням у фіктивному підприємництві.
Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 січня 2010 року у справі № 2а-6773/09/1770 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Інков» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді М.В. Костів
Н.В. Савицька