Категорія 27 Головуючий в 1 інстанції - Ференчук О.В.
Доповідач - Агєєв О.В.
31 липня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Агєєва О.В., Космачевської Т.В.
при секретарі Жарій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 липня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Оскаржуваним рішенням позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 164 470грн. 52коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував в оскаржуваному рішенні чому він не прийняв до уваги рішення суду від 03.12.09р., з якого вбачається, що позивач вже звертався до суду з приводу спору між тими самим сторонами, про той саме предмет і з тих самих підставі, у задоволенні якого йому було відмовлено через недоведеність позовних вимог. На думку апелянта, існування даного рішення, є підставою для закриття провадження у справі.
Суд не роз'яснив йому право заявляти клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, не з'ясовав, що позивач не довів перерахування кредитних коштів на поточний рахунок у «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, як це зазначено у наданій позивачем заяві позичальника, а також не врахував, що позивачем не надано рахунок-фактуру № 143 від 27.11.07р., який нібито став підставою для перерахування спірної суми кредитних коштів, що позбавило його (апелянта) можливості залучити до участі у справі у якості третьої особи отримувача цих коштів.
Також апелянт зазначає, що ним подано заяву про злочин до відділу міліції та заяву про проведення службового розслідування по факту махінації працівниками банку при оформленні кредиту до банку.
Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.11.07р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір №DOXRRC02430143, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 14 86грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.11.10р. Умови договору відповідачем не виконуються. Станом на 23.01.13р. він має заборгованість у розмірі 164 470грн. 52коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 14 861грн., заборгованості за відсотками у розмірі 2 654грн. 80коп., заборгованості з комісії у розмірі 6 687грн. 50коп., заборгованості з пені у розмірі 130 046грн. 73коп., штрафу (фіксована частина - 500грн., штрафу (відсоткова складова) - 9 720грн. 49коп. (а.с.56-59).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав свої обов'язки щодо погашення заборгованості відповідно до кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у загальному розмірі 164 470грн. 52коп., яка підлягає стягненню на користь банку. Доказів фальсифікації підпису відповідача у заяві позичальника, останнім суду не надано.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 303 ч.1 ЦПК України закріплено, що апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільні законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Частиною 4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк» позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про наявність судового рішення від 03.12.09р., яке набрало законної сили, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором через недоведеність банком своїх позовних вимог є неспроможними, оскільки даним рішенням не встановлено недійсність кредитного договору та даний факт не було доведено позивачем під час розгляду справи як того вимагає ст.60 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо не роз'яснення позивачу права заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи спростовуються матеріалами справи, а саме, журналами судових засідань від 21.03.13р., 22.04.13р., 03.07.13р., згідно яких судом було роз'яснино сторонам права та обов'язки (а.с.38, 46, 65-66).
Щодо посилань апелянта на звернення до органів міліції із завою про злочин у відношенні ПАТ КБ «ПриватБанк», колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи, зазначена вище заява у Єнакіївському міському відділу ГУ МВС України в Донецькій області не зареєстрована. Доданій апелянтом до апеляційної скарги заяви до Єнакіївському міському відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 10.07.13р. (після ухвалення оскаржуваного рішення), не може бути надана оцінка, оскільки згідно ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга піддягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: