Справа №784/2839/13 31.07.2013 31.07.2013 31.07.2013
Провадження №22-ц/784/2413/13
Справа № 22-ц/784/2413/13 Головуючий першої інстанції: Коваленко І.В.
Категорія: 56 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.
31 липня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Галущенка О.І.,
суддів Лівінського І.В., Коломієць В.В.,
при секретарі Орельській Н.М.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ»)
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року, ухвалене за позовом
публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
(далі: ПАТ «Райффайзен банк Аваль»)
до
ОСОБА_5 і публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»,
третя особа: Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС ММУЮ),
про зняття арешту,
В березні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом про зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_5, а саме: квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки SUBARU, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач зазначав, що він є заставодержателем вказаного майна, яке було передано у заставу ОСОБА_5 на підставі договорів застави від 03 травня 2006 року і 01 квітня 2009 року і договору іпотеки від 16 листопада 2007 року, що були ними укладені у забезпечення виконання кредитних договорів. В зв'язку з чим до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено записи про те, що єдиним обтяжувачем зазначених транспортного засобу та квартири є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Вказував, що в ході примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_5 боргу на користь ПАТ «ПУМБ» Ленінський ВДВС ММУЮ описав та наклав арешт на вищевказані квартиру і транспортний засіб боржника.
Посилаючись на непогашення заборгованості за кредитними договорами, у забезпечення яких було передано ОСОБА_5 спірне майно у заставу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розмір якої перевищує вартість заставного майна боржника, позивач просив зняти з цього майна арешт та направити рішення для виконання відповідним державним органам.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - задоволено частково. Знято арешт зі спірного майна, який було накладено постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 15 травня 2011 року у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі №2-419/11 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5 по стягненню заборгованості за кредитним договором. Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_5 та ПАТ «Перший Український промисловий Банк» на користь позивача судовий збір у розмірі 114,70. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що приймали участь в судових засіданнях, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 квітня 2006р. між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/08-112/40313, за яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 25 000 доларів США зі строком повернення до 27 квітня 2012р. (а.с.10-12). У забезпечення цього договору 03 травня 2006 року між тими ж сторонами був укладений договір застави належного ОСОБА_5 автомобіля марки SUBARU, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8-9).
16 листопада 2007р. між позивачем і ОСОБА_5 був укладений ще один кредитний договір № 014/08-112/71171, за яким Банк надав Позичальнику кредит в у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 234 130грн. зі строком повернення до 16 листопада 2017р. (а.с. 13-17). У забезпечення кредитного договору в цей же день між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки належної Позичальнику на праві власності квартири АДРЕСА_1 (а.с.5-7).
15 травня 2008 р. між позивачем та ПП «Кольоровий світ» був укладений кредитний договір № 010/01-04/08-323, за яким Банк надав Позичальнику кредит в у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 56 300 доларів США (а.с. 61-66). 01 квітня 2009 р. У забезпечення виконання даного кредитного договору між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір застави належного останньому автомобіля марки SUBARU, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.59-60).
В зв'язку з укладанням вищевказаних договорів застави та іпотеки до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено записи про обтяження цього майна та зазначено обтяжувачем позивача. Записи зареєстровані: щодо рухомого майна - 18.05.2007р. і 03.03.2010р., щодо нерухомого майна - 16.11.2007р. (а.с.67-71).
Станом на 9 квітня 2013 року заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/40313 від 27 квітня 2006р. складає 72 185грн. 56коп., заборгованість за кредитним договором № 014/08-112/71171 від 16 листопада 2007р. складає 344 412грн. 04коп, заборгованість за кредитним договором № 010/01-04/08-323 від 15 травня 2008р. складає 124 992грн. 81коп. (а.с.42-44).
Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 15 травня 2011 року було накладено арешт на все майно ОСОБА_5, у тому числі і на вищевказані квартиру і транспортний засіб боржника, з забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить, в межах суми боргу. Зазначена постанова була винесена у межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі №2-419/11 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5 по стягненню заборгованості за кредитним договором та судових витрат на загальну суму 842446грн. 32коп. (а.с.73-76).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, незалежно від майнового стану боржника і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя.
Згідно із ст. 589 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про заставу» в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойкою), необхідні витрати за утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Аналогічні права обтяжувала за забезпечувальним обтяженням встановлені ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до умов укладених позивачем з ОСОБА_5 договорів застави та іпотеки, у випадку невиконання Позичальників обов'язків за кредитними договорами заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави для задоволення вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі №2-419/11 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5 по стягненню заборгованості за кредитним договором було ухвалено 16 березня 2011 року, тобто, значно пізніше ніж виникло у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» право застави на спірне майно. Загальна вартість заставних автомобіля та квартири складає 449 182грн. (відповідно до їх вартості, що вказана у договорах застави та іпотеки). Загальний розмір заборгованості за кредитними договорами перед заставодержателем складає перед позивачем 541 590грн. 41 коп.
Отже, частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що накладений постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 15 травня 2011 року при виконанні виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі №2-419/11 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5 арешт на спірні автомобіль і будинок, порушує право позивача на переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника за рахунок заставного майна.
За такого колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони, та прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права та встановленим обставинам справи, а тому не вбачається підстав для його скасування.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновок суду про наявність підстав для зняття арешту зі спірного майна, накладеного постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 15 травня 2011р.
Судові витрати розподілені судом відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: