Справа № 523/8767/13-к
1кп/523/271/13
01.07.2013
Місцевий суд Суворовського району м.Одеси у складі:
головуючого судді Журік В.Ф.
при секретарі Булгаковій Т.С.
за участі прокурора Захар'єва О.Б.
потерпілої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого кур'єром ТОВ «Постман», одруженого, маючого неповнолітню дитину 2011 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та мешкаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого;
у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України
19 березня 2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., допустив порушення вимог п/п «б», п. 2.3, п.п 10.1, 10.9, 12.3 «Правил дорожнього руху» України, що зобов'язують водія:
п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
п. 10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки дорожнього руху від у випадку необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб».
п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Порушення виразились у тому, що він, у вказаний день, біля 15.00 год., керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN CADDY», р/н НОМЕР_1, перед початком руху заднім ходом по міжквартальному проїзду уздовж будинку № 111 по вул. Дніпропетровська дорога в м. Одесі з боку вул. Заболотного в напрямку вул. Висоцького, був неуважним, не переконався у тому, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам руху.
Діючи самовпевнено, ОСОБА_3 для забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою до інших осіб не звернувся, здійснюючи рух свого автомобіля заднім ходом та маючи об'єктивну можливість бачити пішохода - жінку, яка знаходилась на проїжджої частині міжквартального проїзду, біля запаркованого у лівого краю автомобіля, позаду його транспортного засобу, зліва по ходу руху, та створювала йому небезпеку для руху, не вжив заходів до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перетинала проїзд у напрямку зліва направо відносно руху автомобіля.
Згідно з висновком № 1426 судово-медичної експертизи від 20.05.2013, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку з крововиливом під м'які мозкові оболонки, лінійного перелому лівої скроневої кістки, травматичного розриву лівої барабанної перетинки зліва, гематотимпанума, забитої рани лівої вушної раковини. Зазначена травма ускладнилася розвитком лівостороннього травматичного отиту, та дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
ОСОБА_3 свою провину у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.2 КК України визнав у повному обсязі та пояснив, що кримінальне правопорушення скоїв при обставинах та способом вказаним у обвинувальному акті, а саме те що він керуючи автомобілем рухався заднім ходом по міжквартальному проїзду уздовж будинку № 111 по вул. Дніпропетровська дорога в м. Одесі з боку вул. Заболотного в напрямку вул. Висоцького, не був уважний, не звернувся за допомогою до інших осіб, в наслідок чого допустив наїзд на потерпілу ОСОБА_1
Окрім повного визнання своєї провини, його винуватість доведена матеріалами справи.
Так як ОСОБА_3 свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Умисні дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Обговорюючи питання щодо обрання виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та суспільну небезпечність.
ОСОБА_3 раніше не судимий, визнав свою провину, має постійне місце мешкання та реєстрації, під час досудового розслідування з'явився із зізнанням та каяттям, активно сприяв розкриттю злочину, на його утриманні знаходиться жінка та малолітня дитина, він позитивно характеризуется, на момент скоєння кримінального правопорушення був тверезий, суд також бере до уваги думку потерпілої яка просить суд не позбавляти його волі, тому ці обставини суд визнає як пом'якшуючі покарання згідно ст.66 КК України.
Обставини, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України органами досудового слідства та судом не виявлені.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що покарання має бути обране у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - умовне покарання.
Обговорюючи питання щодо обрання додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує такі обставини, що він на час скоєння ДТП був тверезий, суд враховує думку потерпілої яка просить не позбавляти його права керування транспортними засобами тому, що на його утриманні знаходиться жінка та малолітня дитина, він являється єдиним утриманцем в родині, позитивно характеризується, відшкодував матеріальні збитки потерпілій, а також позов прокурора, тому суд приходить до висновку про те, що є всі підстави не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами тому, що це на даний період часу є його основним джерелом заробітку.
Цивільний позов пpокурора в інтересах лікувального закладу КУ «МКЛ-11» м.Одеси у сумі 374грн. обвинувачений відшкодував у повному обсязі, тому він не підлягає задоволенню.
Судові витрати які були понесені у ході досудового слідства за проведення авто техничних експертиз склали 588грн., тому ця сума повина бути стягнута з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст..ст.370,373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст.286ч.2 КК України та піддати покаранню у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ст.75 КК України покарання вважати умовним з іспитовим строком на два роки.
На основі ст.76 КК України зобов*язати його:
- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ (кримінально виправна інспекція);
- проходити періодично реєстрацію в КВІ;
- повідомляти КВІ про зміну місця мешкання та роботи.
Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 588грн.
Строк оскарження вироку 30 діб до Одеського апеляційного суду з дня його проголошення усіма учасниками процесу.
Суддя