83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.08.2013р. Справа № 905/4896/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі судового засідання Гудковій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м. Донецьк, ЄДРПОУ 00169845
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ІПН НОМЕР_1
про: стягнення 17 305,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пожидаєва В.В. - за дов. № 115 від 30.05.2013р.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії № 775к від 31.12.2008р. у розмірі 17 305,00 грн., з яких сума боргу за спожиту активну електроенергію за розрахунковий період січень 2013р. у розмірі 5 682,32 грн., сума боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період грудня 2012р. та січня 2013р. - 11 214,02 грн., пеня нарахована у період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. - 340,01 грн., 3 % річних нарахована у період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. - 68,65 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 258, 625 Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією.
На підтвердження позовних вимог надано суду: договір на постачання електроенергії № 775к від 31.12.2008р. з додатковими угодами та додатками, довіреності, акти прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за грудень 2012р., січень 2013р., разом з рахунками на оплату, розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.
На запит суду від Управління Державної реєстрації Донецької міської ради надійшов витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2 щодо реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідно до якого він знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні, що відбулось 01.08.2013р. позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву не надав. За адресою відповідача 17.07.2013р. повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за місцем обслуговування».
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Підприємство електричних мереж - Енерговугілля», про що свідчать Статут підприємства.
31.12.2008р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 775к (а.с.27-31), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1).
Згідно із п.2.3.2 - п.2.3.3 договору, споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та підтримувати показники якості електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж, дотримання яких залежить від споживача, на рівні, визначеному державними стандартами. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати постачальнику відомості про показання розрахункових приладів обліку згідно з додатками «Порядок розрахунків», «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Пунктом 3.2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків за спожиту активну електроенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у розмірах: до 03 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію з урахуванням суми попередньої оплати; до 03 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання електроенергії у розмірі 100% від суми держаного планового рахунку.
У п.4.2.1 договору сторони встановили відповідальність за порушення строків розрахунків, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору та додатком № 2 «Порядок розрахунків» споживач сплачує постачальнику електричної енергію пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається окремим розрахунковим документом.
У разі прострочення зазначених платежів споживач на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
За перевищення договірної величини споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом фактичного споживанням електроенергії 50 000 кВт/год та більше (п.4.2.2 договору).
Згідно п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання з урахуванням всіх, перелічених у п. 9.1. договору, додатків на термін до 01.01.2011р. Додатковою угодою від 26.12.2012р. продовжено термін дії договору до 01.03.2013р.
Матеріали справи не містять доказів припинення дії цього договору.
Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у січні 2013р. активну електроенергію у обсязі 6 141 кВт/год на суму 5 871,41 грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі товарної продукції (а.с. 43, 44). Також, позивач виставляв відповідачу рахунок на оплату спожитої електроенергії на суму 5 682,32 грн., який отримано відповідачем 29.01.2013р. - рахунок за січень 2013р., про що свідчить підпис останнього на рахунку (а.с.49, 50).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості отриманої активної електричної енергії за період січень 2013р. у розмірі 5 682,32 грн. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивачем доведено вину відповідача, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 11 214,02 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період грудня 2012р. та січня 2013р., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом. Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією. Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюються взаємовідносини, пов'язані з купівлею-продажем електричної енергії, які виникають між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності (п. 6.15 ПКЕЕ).
За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
В силу п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
У пункті 5.1 договору сторони зазначили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
Згідно з додатком «Договірні величини споживання електричної енергії споживача та субспоживачів» на 2012р. договірна величина споживання електричної енергії за грудень 2012р. становить 2,5 тис. кВт/год (а.с. 37). Згідно з додатком «Договірні величини споживання електричної енергії споживача та субспоживачів» на 2013р. договірна величина споживання електричної енергії за січень 2013р. становить 2,5 тис. кВт/год (а.с. 39).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав активної електроенергії у грудні 2012р. в обсязі 8 694 кВт/год, відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2012р., тоді як договірна величина споживання електричної енергії у грудні 2012р. - 2 500 кВт/год, різниця між договірною та спожитою електричною енергією склала 6 194 кВт/год. Отже, з урахуванням тарифу 0,9561 грн. вартість перевищення договірної величини енергоспоживання, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ складає 7 036,63 грн.
У січні 2013р. відповідач отримав активної електроенергії в обсязі 6 141 кВт/год, відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за січень 2013р., тоді як договірна величина споживання електричної енергії у січні 2013р. - 2 500 кВт/год, різниця між договірною та спожитою електричною енергією склала 3 641 кВт/год. Отже, з урахуванням тарифу 0,9561 грн. вартість перевищення договірної величини енергоспоживання, що підлягає сплаті, з урахуванням ПДВ складає 4 177,39 грн.
Позивачем було виставлено рахунки № 0084/12/3 від 28.12.2012р., № 0084/1/13 від 27.01.2013р. щодо сплати відповідачем вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 7 036,63 грн. та 4 177,39 грн., які отримані відповідачем 28.12.2012р. та 29.01.2013р. (а.с. 45-48). Доказів сплати відповідного рахунку матеріали справи не містять.
Таким чином, розрахунок об'єму спожитої електроенергії за розрахунковий період грудень 2012р. та січень 2013р., проведений відповідно до умов договору та Правил користування електричною енергією за показниками приладу обліку на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у грудні 2012р. та січні 2013р., що є підставою до покладення на відповідача обов'язку здійснити її оплату за фактичними об'ємами споживання згідно ст. 26 ЗУ «Про електроенергію».
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Так, позивачем розрахований та пред'явлений до стягнення розмір пені, нарахованої за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. від простроченої суми заборгованості за спожиту активну електроенергію у січні 2013р. на суму 5 682,32 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Ліга Закон», господарський суд дійшов висновку, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії, спожитої у січні 2013р. у період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. у розмірі 340,01 грн. є арифметично вірним.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. у розмірі 68,65 грн., суд вважає його арифметично вірним.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
На підставі викладених обставин та враховуючи те, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля».
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 17 305,00 грн. за договором № 775к від 31.12.2008р., з яких 5 682,32 грн. - заборгованість за активну електроенергію за січень 2013р., 11 214,02 грн. - перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2012р., січень 2013р., 340,01 грн. - пеня за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р., 68,65 грн. - 3% річних за період з 04.02.2013р. по 30.06.2013р. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151, ЄДРПОУ 00169845) 5 682,32 грн. - заборгованість за активну електроенергію за січень 2013р., 11 214,02 грн. - перевищення договірних величин споживання електроенергії за грудень 2012р., січень 2013р., 340,01 грн. - пеню, 68,65 грн. - 3% річних, витрати на сплату судового збору у сумі 1720,50 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2013р.
Суддя Н.В. Величко
Надруковано 3 прим.:
1 - у справу
2 - сторонам
(062) 381-91-20