Справа №2-438/07
12 вересня 2007 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Амброскіна В.Л.,
при секретареві Бурима В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 3-ті особи: відділ опіки та піклування Комунарської районної адміністрації м.Запоріжжя, Центральна Універсальна біржа «Запоріжжя» та приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко C.O., про визнання договорів купівлі-продажу квартир стосовно покупця недійсними, визнання дійсним покупцем іншої особи та визнання права власності на квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаними вимогами. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що 12.03.1996 року вона виїхала в США для працевлаштування на роботу, з метою заробляння коштів для придбання житла, де працювала до жовтня 2005 року. У травні 2001 року вона звернулася до своєї сестри ОСОБА_11 з проханням придбати для неї житло, на що остання дала свою згоду. Після цього, вона пересилала сестрі грошові перекази для придбання квартир, а сестра придбала для неї дві спірні квартири. Але після того, як вона отримала правовстановлюючі документи на квартири вона побачила, що квартири придбано на ім'я сестри, але остання її заспокоїла, пообіцявши при її поверненні переоформити право власності, але ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 трагічно загинула. При поверненні в Україну позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї сестри, але нотаріус їй пояснила, що діти померлої претендують на обов'язкову частку у спадщині, у зв'язку із чим вона була вимушена звернутися до суду. Таким чином позивач просить визнати договори купівлі-продажу спірних квартир стосовно покупця недійсними, визнавши її дійсним покупцем за цими договорами та визнати за нею право власності на спірні квартири.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що весною 2001 року вона звернулася до своєї сестри ОСОБА_11 з проханням придбати для неї квартиру у м.Запоріжжі, на що остання погодилася, оскільки декілька місяців працювала у агентстві нерухомості. Причому домовленості у них відбувалися по телефону та вона просила сестру, щоб та про це нікому не розповідала. Сестра знайшла для неї квартиру, повідомила їй необхідну суму для її придбання, на що вона відправляла їй грошові перекази для придбання квартири, а сестра придбала для неї квартиру. Таким же чином, її сестра придбала для неї другу квартиру весною 2003 року, для придбання якої вона також висилала грошові кошти. Після придбання другої квартири, вона запропонувала сестрі вислати їй правовстановлюючі документи на квартири, після чого у жовті 2003 року вона отримала ксерокопії договорів купівлі-продажу квартир та два заповіти, з яких дізналася про те, що квартири були придбані на ім'я сестри, та остання зробила на її ім'я заповіти, якими ці квартири заповідала їй, причому раніше їй про заповіти не було відомо, так як ї про те, що квартири придбані на ім'я сестри. Після цього вона по телефону пред'явила до сестри претензії стосовно придбання квартир, але та їй повідомила, що для придбання квартир на її ім'я їй необхідно було мати відповідну довіреність, але запевнила, що коли вона повернеться до дому, то вони одразу переоформлять право власності на неї, на що вона погодилась. Але її сестра трагічно загинула перед її приїздом до дому, та пізніше вона дізналася, що неповнолітні діти сестри є спадкоємцями обов'язкової частки у спадщини, тому вона звернулась до суду з цим позовом. Крім того, позивач ОСОБА_1 пояснила, що вона не мала змоги приїхати в Україну, щоб особисто придбати квартири, оскільки у неї була пристрочена віза, але всі витрати щодо придбання квартир несла вона, оскільки надсилала сестрі гроші у необхідній кількості. Причому сестра їй по телефону розповідала про квартири, які вона збиралася придбати, після чого вона погоджувалась з запропонованим варіантом та висилала гроші.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримала позицію позивача та вважала позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки спірні квартири було придбано для позивача за її гроші, а ОСОБА_11 офіційно не працювала, власних грошей для придбання квартир не мала, та при їх купівлі виконувала прохання позивача. Крім того, представник позивача вважає, що позивач не пропустила строк позовної давності, оскільки дізналася про своє порушене право після отримання документів від своєї сестри у жовтні 2003 року.
2
Представник відповідачів ОСОБА_9, у судовому засіданні, позовні вимоги не визнала повністю та пояснила, що вона була подругою померлої ОСОБА_11 та спілкувалась з нею приблизно один раз на тиждень. Але, їй за життя останньої не було відомо, що померла придбала дві квартири, про це вона дізналась випадково після її смерті, коли оформлювала опікунство над дітьми та діти про квартири не знали. Крім того, ОСОБА_9 пояснила, що померла ОСОБА_11 не мала постійного місця роботи, її матеріальний стан був середнім, оскільки вона займалася шиттям вдома, крім того, померла декілька місяців пропрацювала в агентстві нерухомості.
Представник відповідачів ОСОБА_10, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що у справі немає належних доказів того, що між сестрами відбулась домовленість щодо придбання квартир, на грошових переказах немає цільового призначення, а все це можливо розцінювати як договір займу між ними, крім того, за першим договором купівлі-продажу сплинув строк позовної давності.
Представник відділу опіки та піклування Комунарської районної адміністрації М.Запоріжжя Іващенко І.О., раніше у судовому засіданні вважала, що позовні вимоги не обґрунтовані, оскільки немає доказів недійсності спірних угод.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також треті особи Центральна Універсальна біржа «Запоріжжя» та приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко C.O., у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, тому суд розглядає справу за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_3, у судове засідання також не з'явились, та подали до суду заяву, в якої вказали, що категорично відмовляються від участі у судовому розгляді та від будь-яких пояснень по справі, тому суд розглядає справу за їх відсутності, за участю їх представників. Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що померлої ОСОБА_11 вона є родичкою та спілкувалась з нею щодня. Померла їй розповідала, що вона купила квартиру для ОСОБА_1, яка була їй рідною сестрою, але сестра просила її про це нікому не розповідати. Також вона була присутня при однієї з телефонних розмов померлої із сестрою, стосовно придбання квартир. Потім, через деякий час ОСОБА_11 їй розповідала, що купила для сестри другу квартиру, та сказала, що невірно оформила документи, але добавила, що сестра про це не знає. Крім того, свідок ОСОБА_12 показала, що померла ОСОБА_11 постійно проживала разом із дітьми у своєї квартирі та офіційно ніде не працювала. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що з померлої ОСОБА_11 вона зустрічалась щодня, та наприкінці травня 2003 року померла їй розповіла, що вона придбала для сестри дві квартири, але договори купівлі продажу вона оформила на себе та зробила на сестру заповіти, оскільки оформлювати дарчу було дорого. Свідок ОСОБА_14, у судовому засіданні показала, що померла ОСОБА_11 була її сусідкою та у них були дружні стосунки. Померла їй розповідала, що для її сестри ОСОБА_1 потрібно придбати квартири, для покупки яких та присилала гроші та вона разом із померлої шукала варіанти квартир для її сестри. Також в осені 2003 року померла просила її відправити з пошти ОСОБА_1 у СІЛА ксерокопії документів на придбані квартири, що вона ї зробила. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що з ОСОБА_11 у неї були дружні стосунки, та остання у 2001 році їй повідомила, що її сестра ОСОБА_1 прислала гроші ї вона придбала для неї 2-х кімнатну квартиру. Через деякий час померла їй також розповіла, що ОСОБА_1 знову прислала гроші на придбання для неї квартири і вона придбала для сестри другу квартиру. Свідок ОСОБА_16, допитана у судовому засіданні показала, що вона була сусідкою ОСОБА_11 та остання їй розповідала у 2003 році, що її сестра прислала гроші для придбання для неї квартири. Допитана у якості свідка ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1, яку зняла для проживання своєї сім'ї у 2001 році, коли познайомилась із ОСОБА_11. Остання їй повідомила, що ця квартира належить її сестрі з якої вона узгоджувала орендну плату, та що вони повинні будуть звільнити квартиру, коли приїде сестра. Свідок ОСОБА_18, у судовому засіданні показала, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2, яку вона зняла в червні 2003 року у ОСОБА_11. Через півроку остання підвисила орендну плату та повідомила їй, що квартира належить її сестрі, яка знаходиться за кордоном та яка сказала їй підвисити орендну плату. Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, допитавши свідків, та дослідивши інші докази, що є у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню. Судом встановлено, що: Відповідно до свідоцтв про народження, свідоцтв про укладення шлюбу та свідоцтв про розірвання шлюбу, випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_11 є рідними сестрами, а ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є дітьми останньої. Позивач ОСОБА_1 в період з 12.03.1996 року по 12.10.2005 року перебувала у США, де працювала, що підтверджується ідентифікаційними сертифікатами, посвідченням особи на повернення в Україну громадянина України та авіаційними квітками.
3
Відповідно до платіжних документів ОСОБА_1 відправила на ім'я ОСОБА_11 переказом від 04.05.2001 року - 1500 доларів США та 29.05.2001 року - 5000 доларів США.
Відповідно до довідки начальника Вільнянського відділення «Райффайзен банк Аваль» від 27.06.2007 року, курс долара США на 05.06.2001 року складав 5,4147 грн. за один долар США. Згідно із договору купівлі-продажу від 05 червня 2001 року, зареєстрованого Центральною Універсальною біржею «Запоріжжя» за реєстраційним №3-0360, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_11 придбала зазначену квартиру за 25390 грн..
Відповідно до заповіту ОСОБА_11 від 17.10.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори за реєстровим №3-903, остання заповідала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1.
Відповідно до платіжних документів ОСОБА_1 відправила на ім'я ОСОБА_11 переказом від 25.03.2003 року - 9800 доларів США. Відповідно до довідки начальника Вільнянського відділення «Райффайзен банк Аваль» від 27.06.2007 року, курс долара США на 08.04.2003 року складав 5,3343 грн. за один долар США. Згідно із договору купівлі-продажу від 08 квітня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. за реєстраційним №716, ОСОБА_8 продала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2, а ОСОБА_11 придбала зазначену квартиру за 43460 грн.. Відповідно до заповіту ОСОБА_11 від 08.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. за реєстровим №719, остання заповідала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1. Згідно із свідоцтва про смерть, виданого 27.12.2005 року Запорізьким міським відділом РАЦС Запорізького обласного управління юстиції, ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 23.12.2005 року було зроблено актовий запис за №8671. Відповідно до спадкової справи №1023, заведеної Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 24.10.2005 року на спадкодавця ОСОБА_11, випливає, що ОСОБА_1 24.10.2005 року подала заяву про прийняття спадщини у вигляді спірних квартир за заповітом, а ОСОБА_9 від імені ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 25.01.2006 року подали заяву про прийняття спадщини за законом. Згідно листа ОП ЗМБТІ від 01.03.2006 року №9880, за ОСОБА_11 зареєстровані на праві власності квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2 та частка квартири АДРЕСА_3. Дані обставини підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду докйзами. Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що між позивачем' ОСОБА_1 та її померлої сестрою ОСОБА_11 існувала домовленість про придбання останньої для ОСОБА_1 двох квартир, для чого позивач перераховував ОСОБА_11 грошові кошти. Наявність такої домовленості підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21. Крім того, суд вважає, що спірні квартири були придбані померлої ОСОБА_11 на підставі існуючій між нею та ОСОБА_1 домовленості про їх придбання, та за гроші, які остання перераховувала ОСОБА_11 переказами від 04.05.2001 року, 29.05.2001 року та 25.03.2003 року. Суд приходить до цього висновку, оскільки ці перекази відповідають вартості спірних квартир, збігаються з часом їх придбання, та узгоджується ставленням до спірних квартир самої ОСОБА_11, яка їх своїми не вважала, що з підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також підтверджується зазначеними вище заповітами, згідно яких померла ОСОБА_11, маючи трьох дітей заповідала ці квартири ОСОБА_1. Відповідно до ч.2 ст.58 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Тобто, угоду може бути визнано удаваною стосовно покупця і визнано покупцем іншу особу, якщо буде доведено, що купівля відбулася фактично для цієї особи і за її кошти. Причому, згідно із ч.1 ст.59 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Відповідно до ст.60 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини. Суд вважає, що оскільки спірні договори купівлі-продажу ОСОБА_11 було укладено з метою покупки нерухомості для позивача ОСОБА_1 та за її гроші, тому суд вважає, що спірні договори купівлі-продажу є удаваними угодами стосовно покупця, а дійсним покупцем за цими договорами є саме ОСОБА_1 з моменту їх укладення, і таким чином остання набула право власності на спірні
4
квартири.
Суд також вважає, що позивач ОСОБА_1, яка 30.03.2006 року звернулась до суду з цим позовом, не пропустила строку позовної давності для захисту порушеного права у суді, оскільки про порушене право з власної ініціативи дізнатися не мала можливості, оскільки перебувала за кордоном, а дізналась у жовтні 2003 року, коли отримала від сестри ксерокопії правовстановлюючих документів на квартири та заповіти на своє ім'я, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_19, яка відправляла зазначені документи.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ч.2 ст.58, ч.1 ст.59 та ст.60 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), ст.ст. 256 і 261 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 05 червня 2001 року, зареєстрований Центральною Універсальною біржею «Запоріжжя» за реєстраційним №3-0360, укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_22 та ОСОБА_11, частково недійсним стосовно покупця, вважаючи дійсним покупцем за даним договором ОСОБА_1, з моменту його укладення.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, від 08 квітня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко CO., за реєстраційним №716, укладений між ОСОБА_23 та ОСОБА_11, частково недійсним стосовно покупця, визнавши дійсним покупцем за даним договором ОСОБА_1, з моменту його укладення.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.