Справа № 2-699/2007 року
ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
28 серпня 2007 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді A.M. Негода
при секретарі С.М. Бульба розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про виселення,
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про виселення. В своїй заяві вказала, що у квартирі за АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності прописаний та проживає її колишній чоловік ОСОБА_1., шлюб з яким розірвано в 2005 році. Останній протягом тривалого часу вчиняє з нею сварки, погрожує фізичною розправою, перебуваючи у нетверезому стані. Такою поведінкою створює неможливі для спільного проживання умови в одному будинку. З цього приводу вона неодноразово зверталася в Тростянецьку сільську раду та до Ічнянського РВ УМВС. Тому просить виселити його з вказаного житла.
В судовому засідання позивачка повністю підтримала свої вимоги і просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1. в судове засідання не з"явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи бус повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим його підписом. Про причин неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України " У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи". Оскільки позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.
Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються житловим законодавством України.
Статтею 116 ЖК України передбачено, що якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання та громадського впливу виявилися безрезультатними виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Як встановлено в судовому засіданні власником квартири № 2, розташованої в будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, а також копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.6-7). Власниця зазначеної квартири перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2, починаючи з 24 липня 1977 року. За рішенням Ічнянського районного суду від 08 листопада 2005 року їх шлюб було розірвано, що підтверджується копією вказаного рішення суду ( а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України "Якщо наймач, члени його сім"ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній
квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення..."
Із оглянутої в судовому засіданні довідки, виданої Тростянецькою сільською радою Ічнянського району за № 720 від 28.08.2007 року вбачається, що ОСОБА_1. на протязі 2007 року тричі зверталася до голови Тростянецької сільської ради з приводу негативної поведінки свого колишнього чоловіка ОСОБА_2., вчинення ним сварок у сім'ї, зловживання алкоголем, але бесіди, проведені з останнім, не дали позитивного результату і поведінка його не змінилася (а.с.13).
Вказані факти дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1. систематично порушує правила співжиття з позивачкою і заходи впливу по відношенню до нього виявилися безрезультатними і тому його необхідно виселити з квартири АДРЕСА_1.
Одночасно з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати в розмірі 96 гривень із яких; 8 гривень 50 копійок в рахунок повернення витрат по оплаті державного мита, 7 гривень 50 копійок в рахунок повернення витрат за ІТЗ та 80 гривень в рахунок повернення витрат за надання юридичної допомоги (а.с.2, 3, 9).
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212,213,215 ЦПК України, ст. 116 ЖК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 за неможливістю спільного проживання.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 96 гривень в рахунок повернення судових витрат із яких: 8 гривень 50 копійок в рахунок повернення витрат по оплаті державного мита, 7 гривень 50 копійок в рахунок повернення витрат за ІТЗ та 80 гривень в рахунок повернення витрат за надання юридичної допомоги.
На рішення на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, може бути подана апеляційна скарга в Чернігівський апеляційний суд через Ічнянський районний суд.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте місцевим Ічнянським районним судом при подачі заяви про його перегляд на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.