Головуючий суддя 1 - ї інстанціїКачуріна Л.С. справа № 2-а-4083/08/1270.
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
10 березня 2009року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мілованова О.В.,
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від14 листопада 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-4083/2008 (суддя Качуріна Л.С.)
за позовомДочірнього підприємства «Ніколь»
до
третя особа
Ленінської міжрайонної державної податковоїінспекції у м. Луганську
Державна податкова інспекція у м. ЛисичанськуЛуганської області
про
визнання протиправним рішення про застосування
штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його,-
ДП «Ніколь» звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його, посилаючись на те , що , що 19 .12. 2007 року на юридичну адресу ДП «Ніколь» надійшло рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 11.12.2007 року №0001912340, згідно якого підприємство повідомлено про порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону №265/95-ВР) та визначено штрафну санкцію у сумі -500,00 грн.
Підставою для прийняття рішення став акт перевірки №12090074/2340 від 15 листопада 2007 року, але вказаний акт на адресу підприємства не надходив, а сума штрафу самостійно розрахована відповідачем. Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про деякі міри з дорегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року контролюючі органи можуть проводити лише планові або позапланові перевірки діяльності СПД. Інформація про вид перевірки вказується у направленнях на перевірку, але вказані направлення позивачу надані не були, у зв'язку з чим не зрозумілий характер перевірки. У вступній частині акту також не вказаний характер перевірки. Згідно з п. 2 Указу №817/98 планова перевірка суб'єкта підприємниць» діяльності проводиться не частіше ніж один раз на рік, при цьому право на її проведеш надається лише в тому випадку, якщо суб'єкт підприємницької діяльності був письмово повідомлений про дату її проведення не пізніше ніж за 10 днів до її проведення. Але позивачу вказане повідомлення не надсилалося. Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні « позапланова перевірка проводиться за рішенням керівника податкового органу, яка оформлюється наказом. Але копія наказу позивачу також не надсилалася.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу, використовує сучасне електронне обладнання - гральні автомати, технічною відзнакою , яких придатність довгий час працювати в автоматичному режимі, тобто, без посередньої участі обслуговуючого персоналу, приймаючи монети та банкноти. У разі виграшу, сума виграшу висвітлюється на світовому табло грального автомату, після чого, граючий самостійно отримує його безпосередньо з лотка видачі монет грального автомату.
Таким чином, позивач вважає , що споживач при оплаті послуги за участь у грі, не передає гроші оператору і, відповідно, не отримує від нього будь-який розрахунковий документ, що підтверджує оплату. Конструкція грального автомату також не передбачає видачу будь-який чеків.
З метою забезпечення контролю за проведенням розрахункових операцій за , послуги гри та на виконання Закону №265/95-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 були встановлені різні строки переводу суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням пристроїв з реєстрації розрахункових операцій з фіскальними функціями.
У відповідності з пунктом 2 даної постанови Міністерство промислової політики було зобов'язано до 01.02.2003 року забезпечити організацію розробки запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №151 від 29.01.2003 року. Але, на теперішній час вищезазначені запам'ятовуючі пристрої з фіскальними функціями для гральних автоматів промисловістю не розроблені.
25.06.2007 року Кабінет Міністрів України дорученням №22850/5/1-07 доручив заінтересованим відомствам врегулювати проблему щодо гральних автоматів та застосування на них фіскальних пристроїв, регламентувавши порядок їх застосування.
Позивач вважає , що висновок податкового органу про порушення ДП «Ніколь» закону №265/95-ВР і рішення про застосування штрафних санкцій протирічіть вищевикладеному, так як відсутності самого фіскального пристрою у ДП «Ніколь» немає а ні технічних, а ні фізичних можливостей з його застосування, що свідчить про відсутність вини підприємства.
Просив задовольнити позовні вимоги .
Постановою Луганського окружного адміністративного суду у від 14 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 11 грудня 2007 року №0001912340 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про застосування до Дочірнього підприємства «Ніколь», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31783975, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20, штрафних (фінансових) санкцій у сумі 500,00 грн.
В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганськупросить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
При апеляційному перегляді справи , представник позивача просив залишити постанову суду без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції зазначив , що позивач - суб'єкт господарювання Дочірнє підприємство «Ніколь» (далі - ДП «Ніколь») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради відповідно до чинного законодавства України; знаходиться на обліку платників податків у Ленінській МДШ в м. Луганську. Одним з видів діяльності позивача - ДП «Ніколь» за КВЕД є діяльність з організації азартних ігор.
15.11. 2007 року у відповідності до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509-ХП), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР на підставі направлень та згідно з планом-графіком проведення перевірок СПД на листопад 2007 року, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності господарської одиниці ДП «Ніколь» - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Кожедуба, 53а, магазин «Вояж», про результати якої складено акт №1209074/2340 від 15.11.2007 року.
Як вбачається з вказаного акту , податківці зробили висновок про порушення ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: п. 1 - проведення розрахункової операції без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а також п. 2 -особі, яка отримала вказану послугу розрахунковий документ відповідної форми не надано.
Керівником Ленінської МДПІ в м. Луганську на підставі висновків зазначеного акту прийнято рішення про застосування штрафних санкцій до ДП «Ніколь» від 11.12.2007 року №0001912340 у сумі 500,00грн.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, розділом 5 якого передбачена відповідальність за порушення вимог цього Закону. Розміри фінансових санкцій, які застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) визначені ст. 17 зазначеного Закону, зокрема, пунктом 1 якої передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі; (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі статтею 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. До реєстраторів розрахункових операцій, згідно з цією ж статтею Закону №265/95-ВР, віднесено пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Фіскальні функції, за змістом цієї ж статті - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Цією ж статтею визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
З матеріалів справи видно , що , відповідач підтверджує, що перевіркою встановлено здійснення позивачем діяльності в сфері грального бізнесу із застосуванням гральних автоматів, які приймають ставки на гру у готівковій формі - монетами та банкнотами в національній валюті в Україні. А саме, позивач при здійсненні операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу застосовує ігрові автомати , моделі яких за своєю технічною характеристикою є такими, при користуванні яким ігровий автомат приймає банкноти та монети, а також видає виграші гравцю самостійно, без участі оператора або іншої фізичної особи.
Відповідач також погоджується, що гральні автомати з монетоприймачами, що використовуються позивачем, за своїм призначенням є реєстраторами розрахункових операцій, проте моделі не мають фіскальних функцій.
Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
З огляду на викладене діяльність у сфері грального бізнесу має свої особливості. Гральні автомати є автоматами з продажу товарів (послуг), однак моделі, що використовуються позивачем, не забезпечують реалізації фіскальних функцій.
Згідно ч.2 ст. 259 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІУ у правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватись особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року №121 (далі - Постанова №121), було встановлено термін фіскалізації гральних автоматів з 31.12.2006 року.
Відповідно до п. 2 Постанови №121 Міністерство промислової політики України зобов'язано було забезпечити у строк до 01.02.2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Але, виконання Постанови №121 щодо розробки такого реєстратора розрахункових операцій для гральних автоматів, які використовуються в Україні, заінтересованими відомствами практично не виконано.
У відповідності з пунктом 2 даної постанови Міністерство промислової політики було зобов'язано до 01.02.2003 року забезпечити організацію розробки запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №151 від 29.01.2003 року. Але, на дійсний час вищезазначені запам'ятовуючі пристрої з фіскальними функціями для гральних автоматів промисловістю не розроблені.
Таким чином, нормативно обґрунтовані технічні вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення діючих автоматів відсутні, оскільки вимога п. 2 Постанови №121 не виконана. Натомість держава дозволяє суб'єктам господарювання використовувати ігрові автомати таких моделей, що підтверджується наявністю у позивача ліцензії серії «АВ» №082912 від 26.04.2006 року, дійсної по 25.04.2011 року та патентами.
За таких підстав порушень п.1, 2 ст. З Закону №265/95-ВР з боку позивача судом не вбачається.
Крім того, національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375, є нормативним документом із стандартизації згідно ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» та згідно ст. 15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання та не відносить діяльність з організації ігор (код КВЕД 92.71.0) до сфери послуг.
Такий вид економічної діяльності , як «використання автоматів гральних» в КВЕД , прямо не передбачено. Отже, враховуючи те, що згідно ч.6 ст. 259 Господарського кодексу України об'єктами класифікації КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів, зазначений вид економічної діяльності можна віднести лише до підкласу «Інша видовищно-розважальна діяльність» (код КВЕД 92.34.0), або «Інші види рекреаційної діяльності» (код КВЕД 92.72.0), які не мають відношення до сфери послуг.
Виходячи з наведеного здійснення тих чи інших видів господарської діяльності суб'єктом господарювання зумовлює віднесення його до відповідної категорії державного обліку, тому саме ці особливості економічної діяльності ДП «Ніколь» необхідно враховувати податковому органу при здійсненні державного управління.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ДП «Ніколь» не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; використання суб'єктами господарювання в економічній діяльності ігрових автоматів моделей, які не оснащені фіскальними пристроями, не утворює порушень п. 1, 2 ст. З Закону №265/95-ВР, так як моделі цих ігрових автоматів технічно не можуть бути пристосовані до цілей фіскалізації і це визнається державою, що дає підстави суду визнати протиправним рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та відмінити його.
В той же час, пунктом 7 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач має відповідний торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданий ДШ у м. Лисичанську, які надають позивачу право на здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу. Тобто, позивач здійснював господарську діяльність у сфері ігрового бізнесу на час перевірки з дотриманням встановленого порядку.
За наслідками викладеного, та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України , за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 13 березня 2009 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську залишити без задоволення .
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4083/08 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області, про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Дяченко С.П.
Судді: /підпис/ Сіваченко І.В.
/підпис) Нікулін О.А.
З оригіналом вірно:
Суддя-доповідач Дяченко С.П
Головуючий суддя 1 - ї інстанціїКачуріна Л.С. справа № 2-а-4083/08/1270.
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
10 березня 2009року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мілованова О.В.,
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від14 листопада 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-4083/2008 (суддя Качуріна Л.С.)
за позовомДочірнього підприємства «Ніколь»
до
третя особа
Ленінської міжрайонної державної податковоїінспекції у м. Луганську
Державна податкова інспекція у м. ЛисичанськуЛуганської області
про
визнання протиправним рішення про застосування
штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його,-
ДП «Ніколь» звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його, посилаючись на те , що , що 19 .12. 2007 року на юридичну адресу ДП «Ніколь» надійшло рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 11.12.2007 року №0001912340, згідно якого підприємство повідомлено про порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону №265/95-ВР) та визначено штрафну санкцію у сумі -500,00 грн.
Підставою для прийняття рішення став акт перевірки №12090074/2340 від 15 листопада 2007 року, але вказаний акт на адресу підприємства не надходив, а сума штрафу самостійно розрахована відповідачем. Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про деякі міри з дорегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року контролюючі органи можуть проводити лише планові або позапланові перевірки діяльності СПД. Інформація про вид перевірки вказується у направленнях на перевірку, але вказані направлення позивачу надані не були, у зв'язку з чим не зрозумілий характер перевірки. У вступній частині акту також не вказаний характер перевірки. Згідно з п. 2 Указу №817/98 планова перевірка суб'єкта підприємниць» діяльності проводиться не частіше ніж один раз на рік, при цьому право на її проведеш надається лише в тому випадку, якщо суб'єкт підприємницької діяльності був письмово повідомлений про дату її проведення не пізніше ніж за 10 днів до її проведення. Але позивачу вказане повідомлення не надсилалося. Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні « позапланова перевірка проводиться за рішенням керівника податкового органу, яка оформлюється наказом. Але копія наказу позивачу також не надсилалася.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу, використовує сучасне електронне обладнання - гральні автомати, технічною відзнакою , яких придатність довгий час працювати в автоматичному режимі, тобто, без посередньої участі обслуговуючого персоналу, приймаючи монети та банкноти. У разі виграшу, сума виграшу висвітлюється на світовому табло грального автомату, після чого, граючий самостійно отримує його безпосередньо з лотка видачі монет грального автомату.
Таким чином, позивач вважає , що споживач при оплаті послуги за участь у грі, не передає гроші оператору і, відповідно, не отримує від нього будь-який розрахунковий документ, що підтверджує оплату. Конструкція грального автомату також не передбачає видачу будь-який чеків.
З метою забезпечення контролю за проведенням розрахункових операцій за , послуги гри та на виконання Закону №265/95-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 були встановлені різні строки переводу суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням пристроїв з реєстрації розрахункових операцій з фіскальними функціями.
У відповідності з пунктом 2 даної постанови Міністерство промислової політики було зобов'язано до 01.02.2003 року забезпечити організацію розробки запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №151 від 29.01.2003 року. Але, на теперішній час вищезазначені запам'ятовуючі пристрої з фіскальними функціями для гральних автоматів промисловістю не розроблені.
25.06.2007 року Кабінет Міністрів України дорученням №22850/5/1-07 доручив заінтересованим відомствам врегулювати проблему щодо гральних автоматів та застосування на них фіскальних пристроїв, регламентувавши порядок їх застосування.
Позивач вважає , що висновок податкового органу про порушення ДП «Ніколь» закону №265/95-ВР і рішення про застосування штрафних санкцій протирічіть вищевикладеному, так як відсутності самого фіскального пристрою у ДП «Ніколь» немає а ні технічних, а ні фізичних можливостей з його застосування, що свідчить про відсутність вини підприємства.
Просив задовольнити позовні вимоги .
Постановою Луганського окружного адміністративного суду у від 14 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 11 грудня 2007 року №0001912340 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про застосування до Дочірнього підприємства «Ніколь», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31783975, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, 7/20, штрафних (фінансових) санкцій у сумі 500,00 грн.
В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганськупросить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
При апеляційному перегляді справи , представник позивача просив залишити постанову суду без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції зазначив , що позивач - суб'єкт господарювання Дочірнє підприємство «Ніколь» (далі - ДП «Ніколь») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради відповідно до чинного законодавства України; знаходиться на обліку платників податків у Ленінській МДШ в м. Луганську. Одним з видів діяльності позивача - ДП «Ніколь» за КВЕД є діяльність з організації азартних ігор.
15.11. 2007 року у відповідності до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509-ХП), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР на підставі направлень та згідно з планом-графіком проведення перевірок СПД на листопад 2007 року, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності господарської одиниці ДП «Ніколь» - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Кожедуба, 53а, магазин «Вояж», про результати якої складено акт №1209074/2340 від 15.11.2007 року.
Як вбачається з вказаного акту , податківці зробили висновок про порушення ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: п. 1 - проведення розрахункової операції без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, а також п. 2 -особі, яка отримала вказану послугу розрахунковий документ відповідної форми не надано.
Керівником Ленінської МДПІ в м. Луганську на підставі висновків зазначеного акту прийнято рішення про застосування штрафних санкцій до ДП «Ніколь» від 11.12.2007 року №0001912340 у сумі 500,00грн.
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, розділом 5 якого передбачена відповідальність за порушення вимог цього Закону. Розміри фінансових санкцій, які застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) визначені ст. 17 зазначеного Закону, зокрема, пунктом 1 якої передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі; (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі статтею 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. До реєстраторів розрахункових операцій, згідно з цією ж статтею Закону №265/95-ВР, віднесено пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Фіскальні функції, за змістом цієї ж статті - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Цією ж статтею визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
З матеріалів справи видно , що , відповідач підтверджує, що перевіркою встановлено здійснення позивачем діяльності в сфері грального бізнесу із застосуванням гральних автоматів, які приймають ставки на гру у готівковій формі - монетами та банкнотами в національній валюті в Україні. А саме, позивач при здійсненні операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу застосовує ігрові автомати , моделі яких за своєю технічною характеристикою є такими, при користуванні яким ігровий автомат приймає банкноти та монети, а також видає виграші гравцю самостійно, без участі оператора або іншої фізичної особи.
Відповідач також погоджується, що гральні автомати з монетоприймачами, що використовуються позивачем, за своїм призначенням є реєстраторами розрахункових операцій, проте моделі не мають фіскальних функцій.
Згідно статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
З огляду на викладене діяльність у сфері грального бізнесу має свої особливості. Гральні автомати є автоматами з продажу товарів (послуг), однак моделі, що використовуються позивачем, не забезпечують реалізації фіскальних функцій.
Згідно ч.2 ст. 259 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІУ у правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватись особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року №121 (далі - Постанова №121), було встановлено термін фіскалізації гральних автоматів з 31.12.2006 року.
Відповідно до п. 2 Постанови №121 Міністерство промислової політики України зобов'язано було забезпечити у строк до 01.02.2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Але, виконання Постанови №121 щодо розробки такого реєстратора розрахункових операцій для гральних автоматів, які використовуються в Україні, заінтересованими відомствами практично не виконано.
У відповідності з пунктом 2 даної постанови Міністерство промислової політики було зобов'язано до 01.02.2003 року забезпечити організацію розробки запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, які вже діють, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №151 від 29.01.2003 року. Але, на дійсний час вищезазначені запам'ятовуючі пристрої з фіскальними функціями для гральних автоматів промисловістю не розроблені.
Таким чином, нормативно обґрунтовані технічні вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг), а також запам'ятовуючі пристрої (фіскальна пам'ять) для оснащення діючих автоматів відсутні, оскільки вимога п. 2 Постанови №121 не виконана. Натомість держава дозволяє суб'єктам господарювання використовувати ігрові автомати таких моделей, що підтверджується наявністю у позивача ліцензії серії «АВ» №082912 від 26.04.2006 року, дійсної по 25.04.2011 року та патентами.
За таких підстав порушень п.1, 2 ст. З Закону №265/95-ВР з боку позивача судом не вбачається.
Крім того, національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375, є нормативним документом із стандартизації згідно ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» та згідно ст. 15 Господарського кодексу України застосовується у сфері господарювання та не відносить діяльність з організації ігор (код КВЕД 92.71.0) до сфери послуг.
Такий вид економічної діяльності , як «використання автоматів гральних» в КВЕД , прямо не передбачено. Отже, враховуючи те, що згідно ч.6 ст. 259 Господарського кодексу України об'єктами класифікації КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів, зазначений вид економічної діяльності можна віднести лише до підкласу «Інша видовищно-розважальна діяльність» (код КВЕД 92.34.0), або «Інші види рекреаційної діяльності» (код КВЕД 92.72.0), які не мають відношення до сфери послуг.
Виходячи з наведеного здійснення тих чи інших видів господарської діяльності суб'єктом господарювання зумовлює віднесення його до відповідної категорії державного обліку, тому саме ці особливості економічної діяльності ДП «Ніколь» необхідно враховувати податковому органу при здійсненні державного управління.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ДП «Ніколь» не входить до переліку суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; використання суб'єктами господарювання в економічній діяльності ігрових автоматів моделей, які не оснащені фіскальними пристроями, не утворює порушень п. 1, 2 ст. З Закону №265/95-ВР, так як моделі цих ігрових автоматів технічно не можуть бути пристосовані до цілей фіскалізації і це визнається державою, що дає підстави суду визнати протиправним рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та відмінити його.
В той же час, пунктом 7 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач має відповідний торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданий ДШ у м. Лисичанську, які надають позивачу право на здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу. Тобто, позивач здійснював господарську діяльність у сфері ігрового бізнесу на час перевірки з дотриманням встановленого порядку.
За наслідками викладеного, та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України , за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 13 березня 2009 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську залишити без задоволення .
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4083/08 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області, про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.
Головуючий суддя 1 - ї інстанції Качуріна Л.С. справа № 2-а-4083/08/1270.
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
( вступна та резолютивна частина )
10 березня 2009року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мілованова О.В.,
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 14 листопада 2008 року
по адміністративній справі№ 2-а-4083/2008 (суддя Качуріна Л.С.)
за позовомДочірнього підприємства «Ніколь»
до
третя особа
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
Державна податкова інспекція у м. ЛисичанськуЛуганської області
про
визнання протиправним рішення про застосування
штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його,-
Апеляційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську залишити без задоволення .
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-4083/08 за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області, про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2007 року та скасування його, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.