12 лютого 2009 р.
№ 45/148
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. -головуючого,
Бакуліної С.В.,
Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
ПП "Наталі Плюс"
на ухвалу
від 30.07.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 45/148
за позовом
ПП "Наталі Плюс"
до
третя особа
ЗАТ "ТАС Інвестбанк"
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова С.М.
про
визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
за участю представників:
- позивача
- відповідача
Нікульнікова Ю.В.
Антонової І.В.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2008 (суддя Балац С.В.) залишені без задоволення позовні вимоги ПП "Наталі-Плюс" (далі -позивач) до ЗАТ "ТАС Інвестбанк" (далі -відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 7455 від 23.11.2007, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., про стягнення з позивача на користь відповідача 8105659,96 грн. боргу, шляхом звернення стягнення на заставлене майно за договорами від 12.12.2003 № 185/ЗМ-1, від 15.12.2003 № 185/ЗМ, від 18.12.2003 № 185/ЗМ-4, від 19.12.2003 № 185/ЗМ-5, від 29.12.2003 № 185/ЗМ-6.
Не погодившись з рішенням суду, ПП "Наталі Плюс" оскаржило його в апеляційному порядку, проте, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В,О., суддів Рєпіної Л.О., Синиці О.Ф.) апеляційну скаргу повернено скаржникові без розгляду на підставі пункту 3 статті 97 ГПК України.
ПП "Наталі Плюс" з ухвалою суду апеляційної інстанції у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції по суті.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції надіслав копію ухвали від 30.07.2008 про повернення апеляційної скарги на юридичну адресу ПП "Наталі Плюс", а не на зазначену в апеляційній скарзі адресу представника за довіреністю -Ю.В.Нікульнікова, який двічі звертався із запитами до господарського суду міста Києва (06.10.2008) та до Київського апеляційного господарського суду (27.10.2008), проте, дізнався про існування ухвали Київського апеляційного господарського суду у справі лише 24.11.2008.
Наведені обставини, на думку скаржника, свідчать про те, що ухвала суду апеляційної інстанції від 30.07.2008 винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з порушенням положень статті 94 ГПК України, якими встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
Так, відповідно до вимог ч. 3 статті 94 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, до апеляційної скарги не було додано доказів справляння державного мита у встановлених порядку та розмірі, про що також свідчить відсутність в переліку додатків до апеляційної скарги такого доказу і ця обставина не спростовується скаржником.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, колегія суддів констатує, що повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги відбулось у відповідності до зазначених процесуальних вимог, а посилання скаржника на процесуальні порушення не віднайшли свого підтвердження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в процесі, третім особам або вручаються їм під розписку, отже, іншим особам, які брали участь у справі, в т.ч. представникам, експертам, перекладачам тощо, рішення та ухвали не розсилаються. Таким чином, судовий акт має надсилатись, зокрема, за місцезнаходженням сторони -юридичної особи, тобто, на юридичну адресу сторони у справі, а не представника сторони.
Втім, зазначена норма не виключає можливості надсилання судових актів за адресою, яка вказана особою, що бере участь у справі, наприклад, в разі, якщо отримання кореспонденції за юридичною адресою сторони у справі за якихось обставин не є можливим, проте, зі змісту апеляційної скарги не вбачається будь-яких вимог скаржника щодо необхідності скерування судових документів на адресу представника за довіреністю -Ю.В.Нікульнікова.
Наведені обставини свідчать про безпідставність доводів касаційної скарги, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції під час винесення ухвали про повернення апеляційної скарги без розгляду не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права.
При цьому, колегія суддів зазначає, що скаржник не був позбавлений можливості своєчасно довідатись про результати розгляду його апеляційної скарги через інформаційну службу господарського суду з метою повторного подання в межах 3-х місячного строку апеляційної скарги на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених в ухвалі від 30.07.2008, рівно як і можливості звернення із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції, зазначивши в касаційній скарзі наведені ним обставини пропуску процесуального строку.
Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції не порушує приписів статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008 у справі господарського суду міста Києва № 45/148 залишити без змін.
Касаційну скаргу ПП "Наталі Плюс" залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос