11 лютого 2009 р.
№ 41/111
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.І.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від
03.12.2008р.
у справі
№41/111
Господарського суду
Донецької області
за позовом
Прокурора м. Дзержинська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області
до
Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу"
про
стягнення збитків, заподіяних в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря
за участю представників
- позивача:
не з'явився
- відповідача:
не з'явився
- прокурора:
Сахно Н.В. (старший прокурор відділу Генеральної прокуратури
України, посвідчення №99 від 20.05.2004р.), -
Прокурор м. Дзержинська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення збитків, заподіяних в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 169 503, 74 грн., посилаючись на те, що перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, що є структурним підрозділом позивача, встановлено, що станом на 16.10.2006 року підприємством порушуються вимоги ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря, здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел.
Оскарженою постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді Москальової І.В., суддів Алєєвої І.В., Діброви Г.І.) залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2008р. (суддя Гончаров С.А.), яким вказаний позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач та відповідач не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 16.10.2006 року державним інспектором Горлівської регіональної екологічної інспекції проведено перевірку виконання вимог природоохоронного законодавства на ВУВКГ м. Дзержинська ДОКП "Донецькоблводоканал", результати якої оформлені відповідним актом перевірки від 16.10.2006 року, в ході якої встановлено факт викиду забруднюючих речовин в атмосферу та відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві, що зафіксовано в акті перевірки.
02.02.2007 року спеціалістами відділу аналітичного контролю джерел забруднення Горлівської регіональної екологічної інспекції Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області в присутності уповноваженого представника підприємства було проведено вимірювання параметрів газопилового потоку та здійснено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел та вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах по ВУВКГ м. Дзержинська (котельня № 1, котел НІІСТУ-5), про що складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 02.02.2007 року №5, відповідно до якого складені відповідні протоколи, а саме: протокол вимірювань параметрів газопилового потоку від 02.02.2007 року та протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 06.02.2007 року №5
В протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел №5 від 06.02.2007 року зафіксовано факт викиду забруднюючих речовин (ЗР - азоту оксиди, вуглецю оксид, сірки діоксид, пил) в атмосферне повітря джерелом викиду ВУВКГ м. Дзержинська -котельнею №1.
19.10.2007 року фахівцями відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Горлівському регіону з посиланням на приписи ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та затвердженого плану інспекторської роботи на 2007 рік, проведено перевірку виконання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на ВУВКГ м. Дзержинська, за результатами якої складено акт перевірки виконання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 19.10.2007 року № 148.
В ході перевірки встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що основними джерелами викидів підприємства є котельні установки, зварювальні пости; котельня підприємства призначена для власного гарячого водопостачання та опалення в осінньо-зимовий період, оснащена котлом НІІСТУ-5, що працює на твердому паливі. Перевіркою встановлено відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до листа Дзержинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Вода Донбасу" від 19.03.2008 року № 1458, джерело викиду -котельня № 1 в період з 02.02.2007 року по 31.12.2007 року діяла 2016 годин.
Головним спеціалістом Відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Горлівському регіону було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі ВУВКГ м. Дзержинська в результаті наднормативних викидів (при відсутності дозволу) забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелом викиду (котельня №1). Згідно наведеного розрахунку розмір компенсації збитків, заподіяних державі ВУВКГ м. Дзержинська в результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря джерелом викиду (котельня №1) становить 169 503, 74 грн.
Судами встановлено, що керівник підприємства (а.с.136) з актом перевірки ознайомлений, підписав його та припис до виконання прийняв. В свою чергу, акт перевірки від 19.10.2007р. направлений до позивача структурним підрозділом відповідача за супровідним листом №3646 від 22.11.2007р. (а.с.133) також за підписом керівника підприємства.
Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що порушення відповідачем вимог ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підтверджується актом відбору проб викидів стаціонарних джерел №5 від 02.02.2007 року, протоколом №5 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, та актом перевірки дотримання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 19.10.2007 року. Сума збитків була розрахована у відповідності з вимогами" Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України №38 від 18.05.1995р. (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №157/693 від 29.05.1995 року).
Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого господарського суду.
Судові рішення скасуванню не підлягають виходячи з наступного.
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що відповідач в порушення відповідачем вимог ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" за відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснив викид забруднюючих речовин (ЗР -азоту оксид, вуглецю оксид, сірки діоксид, пил) в атмосферне повітря джерелом викиду ВУВКГ м. Дзержинська -котельнею №1.
Спростовуючи вказані обставини в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що йому не було надано разом з позовною заявою копій доданих до позовної заяви документів, а саме, актів перевірки, протоколів про адміністративне правопорушення, постанов про накладення адміністративного стягнення, актів відбору проб викидів.
Про те, із встановлених судами обставин справи вбачається, що керівник підприємства відповідача був ознайомлений під підпис із обставинами виявлення правопорушення, мав можливість ознайомитись із зазначеними ним документами як до пред'явлення позову, так і підчас розгляду справи в суді згідно ст.22 ГПК України.
Крім того, вказані обставини не є відповідно до приписів ст.11110 ГПК України підставами для скасування судових рішень.
Згідно ст.68 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Статтею 11 Закону України від 16.10.92 р. №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря»(далі -Закон № 2707-ХІІ) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Згідно ст.33 цього Закону, особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 №38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.95 за №157/693, факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції під час перевірки підприємств. За результатами обстеження складається акт (пункт 5.1). Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті таких викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначаються цією Методикою, яка встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.
Із матеріалів справи вбачається що відповідальність до відповідача застосована з врахуванням приписів цієї Методики.
Разом з тим згідно з п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. №303, підприємство повинно нарахувати i сплатити до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, визначених Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища i стягнення цього збору. У разі несплати цього збору до підприємства застосовуються штрафні санкції, передбачені ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Аналогічна правова позиція щодо того, що шкода, заподіяна внаслідок викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, підлягає компенсації, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2007р. у справі №8/24-53 Господарського суду Волинської області, у порушенні провадження з перегляду якої ухвалою Верховного Суду України від 31.05.2007р. відмовлено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.111-7 ч.2 ГПК України, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.
За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п. 1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2008р. у справі №41/111 Господарського суду Донецької області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
С у д д і Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало