21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
22 грудня 2006 р. Справа № 8/494-06
Суддя господарського суду Мельник І.Ю.
при секретарі судового засідання Гнилюк О.В. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Пирогова, 135а, м. Вінниця, 21100)
до:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (с. Обідне , Немирівського районну , Вінницької області)
про стягнення 3148,21 грн.
Представники :
позивача : Балтянський В.С., за дорученням
відповідача : Лисак П.А., директор, Мрищук В.В., за дорученням
Заявлено позов про стягнення 3148,21 грн. штрафних санкцій - вартості не створеного в 2005 році 1 робочого місця для працевлаштування інваліда та його не працевлаштування.
Відповідач в відзиві на позовну заяву та в засіданні суду проти позову заперечує мотивуючи тим, що він повідомив відповідні органи про створення робочих місць для інвалідів для направлення їх йому для працевлаштування та працевлаштував 4 - х інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримує.
Представниками сторін заявлено клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу (аудіозапису), яке підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, давши їм оцінку, заслухавши представників сторін, судом встановлено, що в 2005 р. відповідач повинен був створити 4 робочих місця і працевлаштувати 4 інвалідів. Відповідно до звіту відповідача було створено 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів та їх працевлаштування.
Згідно рядка 02 Звіту Форми 10 ПІ чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється відповідно до п. п. 3.3.1- 3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві , затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995 року № 171 та Інструкції щодо заповнення форми 10 ПІ, затвердженої наказом Мінпраці України 29.12. 2004 року № 338, шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства , що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Середньоспискова чисельність інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві відповідно до звіту Форми 10 ПІ у 2005 році становить: 3 чоловіка.
Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених нормативом на 2005 рік становить: 112 х 0,04 = 4 робочих місць.
Судом також встановлено, що відповідач надав суду в засідання докази створення ним в 2005 році 5 робочих місць для працевлаштування 5 інвалідів. Також відповідач надав суду докази повідомлення відповідних органів про створення ним в 2005 році 5 робочих місць для направлення йому для працевлаштування 5 - ти інвалідів та докази працевлаштування ним 4 - х інвалідів .
Судом встановлено , що на виконання ухвали суду від 21.11.06 року УПФУ у Немирівському районі листом від 29.11.06 року надало суду інформацію про те , що у 2005 році у відповідача працювали пенсіонери та отримували пенсію по інвалідності. Немирівський РЦЗ листом від 05.12.06 року повідомив суд про те , що Немирівський РЦЗ не направляв до відповідача на працевлаштування інвалідів із - за їх не встановлення.
Згідно чинного законодавства відповідач не наділений обов'язком виявлення інвалідів, які бажають працевлаштуватись, він зобов'язаний створити робочі місця для працевлаштування інвалідів в кількості, передбаченій законодавством, виходячи із середньооблікової чисельності у нього штатних працівників, і повідомив про це Центр зайнятості та Управління праці і соціального захисту населення по місцю його знаходження.
Так як, відповідач виконав вимоги законодавства про створення місць для працевлаштування інвалідів в кількості, передбаченій законодавством, виходячи із середньооблікової чисельності у нього штатних працівників, і повідомив про це Центр зайнятості та Управління праці і соціального захисту населення по місцю його находження, а також працевлаштував в 2005 році 4 інвалідів як йому доведено по Закону в позові позивачу слід відмовити, оскільки у відповідача відсутня вина на стягнення з нього штрафних санкцій.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Мельник І.Ю.
Повний текст постанови оформлено та підписано 22.12.06 року.