Справа № 22а-10286/08 Головуючий у І інстанції: Дмитренко А..М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
03 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Зайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що допомога на оздоровлення позивачу за 2006 рік проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечить вимогам діючого на момент виплати цієї допомоги законодавства.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує матеріальне та процесуальне право, а також просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом III групи, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС та отримує, на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення, яка інвалідам III групи передбачена в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Також встановлено, що за 2006 рік позивачу виплачена 29 серпня 2006 щорічна допомога в розмірі 90 грн., що підтверджується довідкою про отримання щорічної допомоги на оздоровлення, виданою Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (а. с 8). Даний розмір допомоги встановлений постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За приписами статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до конституції України та законів України.
Згідно з ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 4 Бюджетного Кодексу при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону про Державний бюджет України.
Пунктом 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсації і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Проте, зазначене положення Закону на відповідність Конституції України не перевірялося у встановленому порядку, а тому підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно виплачена допомога на оздоровлення позивачу за 2006 рік у розмірі 90 грн., відповідно до постанови КМУ, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Крім того, одноразова допомога на оздоровлення, яку отримує позивач, не є основним джерелом його існування, а ця виплата є додатковою соціальною пільгою, тобто вимоги Конституції України щодо того, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімум, встановленого законом не порушуються.
Наведене свідчить про те, що відповідач діяв у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суду також погоджується з рішенням суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду про стягнення сум щорічної допомоги на оздоровлення, що дає підстави суду для відмови в задоволенні позову.
Оскільки постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали буде виготовлено 09 лютого 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, тобто з 09 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22а-10286/08 Головуючий у І інстанції: Дмитренко А..М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
(вступна та резолютивна частини)
03 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Зайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали буде виготовлено 09 лютого 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, тобто з 09 лютого 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: