справа № 22-а-7214/08 Головуючий суддя суду 1 інстанції Марущак Н.М.,
суддя - доповідач Бабенко К.А.
20 січня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бабенка К.А.,
суддів: Зайцева М.П.,
Коваль М.П.,
при секретарі Коноваленко Т.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області на Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 09 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої одноразової допомоги на оздоровлення,
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 09 серпня 2007 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану Постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія А № 101233 від 15.10.1999 (а.с. 25) та інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням серія АБ № 009693 (а.с. 26).
Згідно Довідки (а.с. 4) Позивачу виплачено, у 2003 році щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у сумі 26 грн. 70 коп., у 2004 році - 26 грн. 70 коп., у 2005 році - 120 грн.
Відповідно до частини третьої ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796), щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Згідно частини п'ятої ст. 48 Закону № 796, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Розмір виплаченої Позивачу допомоги на оздоровлення за період з 2003 по 2005 роки розраховано на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 за № 836, а з 2005 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 за № 562.
Відповідно до частини сьомої ст. 48 Закону № 796, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Законами України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік", "Про Державний бюджет України на 2005 рік", розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2003 становив 185 гривень на місяць, з 01.07.2003 року - 237 грн., з 01.12.2003 - 205 грн., з 01.01.2004 - 205 грн., з 01.09.2004 - 237 грн., з 01.01.2005 - 262 грн., з 01.04.2005 - 290 грн., з 01.07.2005 - 310 грн., 01.09.2005 - 332 грн.
Зі змісту вимог зазначених законів про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2003 - 2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо реалізації вимог статті 48 Закону № 796.
Встановлений в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836 (далі - Постанова № 836), а починаючи з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 № 562, розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, встановленому Законом № 796, а відтак, вимоги щодо виплати щорічної одноразової допомоги за 2003 - 2005 роки судом першої інстанції задоволено правомірно.
Що стосується стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, то дію положень абзацу 2 ч. 4 ст. 48 Закону № 796 зупинено Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005, а відтак, застосування правових норм дію яких зупинено не допускається.
Що стосується поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом порушених прав, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач звернулася до суду заяву з проханням поновити встановлений частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк для звернення за захистом її прав, оскільки вона його пропустила з поважної причини.
Відповідно до частини другої ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що Позивач є особою похилого віку, інвалідом 2 групи, хвороба Позивача пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, з 1999 року тяжко хворіє, має рак молочної залози, перенесла оперативне лікування - радикальну мастектопію по Пейті справа, крім того має хронічний обструктивний бронхіт, хронічний холецистопанкреатит, хронічний гастродуаденіт, стенокардію II ф. кардіосклероз а/с СН 11, ішемічну хворобу серця, постійно лікується амбулаторно, періодично стаціонарно, що підтверджується копіями експертного висновку (а. с. 27), довідки лікаря-онколога Ставищенської ЦРЛ від 27.07.2007 (а. с. 28), консультативного висновку інституту онкології та радіології, випискою з медичної картки амбулаторного хворого (а. с. 31).
На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення Позивача до суду є поважними, а відтак, правомірно поновив зазначений строк. Про поважність причин пропуску не заперечує і сам Відповідач.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова Ставищенського районного суду Київської області від 09 серпня 2007 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 09 серпня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 26.01.2009.
Головуючий суддя К.А. Бабенко
судді: М.П. Зайцев
М.П. Коваль