Головуючий у 1 інстанції - суддя Смагар С. В.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
21 січня 2009 року справа № 2-а-16679/08/0570
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
при секретарі судового засідання
Старосуд М. І. Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:
ОСОБА_2. - за дов. від 11.11.2008 р., ОСОБА_3 - за дов. від 11.11.2008 р.,
від відповідача:
Хандогіна О. Ю. - за дов. № 19341-10/10/013-4 від 18.12.2008 р., Авдєєва І. Ю. - за дов. № 739-10/10/013-4 від 20.01.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, м. Ясинувата
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
14 листопада 2008 року (повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2008 року)
по адміністративній справі
№ 2-а-16679/08 (суддя Смагар С. В.)
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ясинувата
до
Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, м. Ясинувата
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
14 серпня 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи 2-4) до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, м. Ясинувата про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0007711700/2 від 8 серпня 2008 року.
Постановою 14 листопада 2008 року Донецький окружний адміністративний суд постановою (арк. справи 59-60) задовольнив позовні вимоги СПД ОСОБА_1 в повному обсязі та визнав недійсним податкове повідомлення - рішення № 0007711700/2 від 8 серпня 2008 року, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем через канцелярію апеляційного суду було надано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, згідно якого позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідач під час судового розгляду апеляційну скаргу підтримав, позивач про проти апеляційної скарги відповідача заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець 14 листопада 2006 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 16). Позивач перебуває на податковому обліку відповідача з 20 листопада 2006 року, 1 листопада 2006 року отримано свідоцтво про сплату єдиного податку (арк. справи 53), дія якого була продовжена на 2007 рік.
В період з 14 квітня 2008 року по 25 квітня 2008 року посадовими особами відповідача було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 221/17-013/1866914207 (арк. справи 5-14).
Перевіркою відповідача було встановлено, що позивач не подає до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року. Відповідачем було встановлено, що позивачем за період з 1 липня по 31 грудня 2007 року були здійснені операції щодо продажу виробів медичного призначення на суму більше 300 тисяч грн., які звільняються від обкладення податком на додану вартість, тобто податкові зобов'язання відповідача за даний період дорівнюють нулю.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте 14 травня 2008 року податкове повідомлення-рішення № 0007711700/0 (арк. справи 84), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III у розмірі 1020 грн.
Податкове повідомлення - рішення № 0007711700/0 від 14 травня 2008 року позивачем в порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було оскаржено до відповідача. Ясинуватська ОДПІ рішенням про результати розгляду первинної скарги № 7836/к/17-013 від 6 червня 2008 року (арк. справи 81-82) залишило вказане податкове повідомлення - рішення без змін, скаргу - без задоволення та прийняло податкове повідомлення - рішення № 0007711700/1 від 6 червня 2008 року на ту ж суму штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 83).
Позивачем прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення були оскаржені до ДПА у Донецькій області. За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Донецькій області було прийнято рішення № 13512/10/25-013-6 від 4 серпня 2008 року (арк. справи 79-80) про відмову в задоволенні скарги та залишення вказаних податкових повідомлень-рішень без змін.
Ясинуватською ОДПІ за результатами розгляду скарги ДПА у Донецькій області було прийнято 8 серпня 2008 року податкове повідомлення-рішення № 0007711700/2 (арк. справи 15), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III. Вказане податкове повідомлення-рішення було визначено позивачем в предметі спору.
У відповідності до вимог статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі по тексту - Указ) спрощена система оподаткування запроваджується до суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500000 грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та/або в касу за здійснення операції з продажу продукції (товарів, робіт послуг). На підставі статті 2 Указу суб'єкт малого підприємництва має право за власним бажання обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Згідно зі статтею 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.
Відповідно до статті 5 Указу у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків, сплати сум тільки єдиного податку, платниками, якого вони є.
Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Згідно пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.
Пунктом 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Таким чином, у розумінні статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач не може автоматично стати платником податку на додану вартість, оскільки повинен зареєструватись у якості платника податку на додану вартість, у порядку, встановленому цією статтею Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не зареєструвалася у якості платника податку на додану вартість, однак посилання відповідача на пункт 9.4. статті 9 Закону «Про податок на додану вартість» як на правову підставу застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларації з податку на додану вартість колегією суддів не приймається, оскільки за даною нормою особа, що не надсилає заяву про реєстрацію до податкового органу у відповідні строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Крім того, невиконання позивачем дій щодо реєстрації у якості платника податку на додану вартість не тягне за собою тих наслідків, які були застосовані до позивача з боку відповідача, оскільки застосування санкцій за неподання звітності особою, яка не є платником податку, не передбачено діючим законодавством.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Таким чином, обов'язок щодо подання податкової декларації покладається тільки на платника податку на додану вартість. При відсутності реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідальність діючим законодавством передбачена тільки за не нарахування та несплату податку, проте податкові зобов'язання позивача за спірний період дорівнюють нулю.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2008 року № 0007711700/2.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області, м. Ясинувата на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-16679/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-16679/08 - залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 21 січня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді: /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ М.І.Старосуд