Головуючий у 1 інстанції - суддя Ушаков Т. С.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
21 січня 2009 року справа № 2-а-20938/08/1270
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: при секретарі судового засідання
Міронова Г. М. Старосуд М. І. Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:
не з'явився, надана заява про розгляд справи за відсутності позивача,
від відповідача:
не з'явився, повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
30 жовтня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-20938/08 (суддя Ушаков Т. С.)
за позовом
ОСОБА_1, м. Красний Луч
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області
про
визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії по інвалідності
Позивач 19 вересня 2008 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 1-2) до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі (далі по тексту - УПФУ в м. Красному Лучі) про визнання незаконними дії відповідача незаконними, зобов'язання відповідача здійснити з 29 січня 2007 року перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з розміру державної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року (арк. справи 20-21) позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повіністю. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії посадових осіб УПФУ в м. Красному Лучі щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1., зобов'язав УПФУ в м. Красному Лучі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1. в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 1 лютого 2007 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Позивач надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем ставилося питання щодо визнання за ним права на перерахунок пенсії з 29 січня 2007 року, виходячи з розміру державної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, встановленого законодавством в 2007, 2008 роках. Таким чином, предметом спору є визнання права позивача на перерахунок пенсії в 2007, 2008 роках.
ОСОБА_1. віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням, довідкою МСЕК (арк. справи 3-4).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідач, на думку позивача, неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії з 29 січня 2007 року відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статей 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Пунктом 13 розділу XV вказаного закону, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Позивачу була призначена за його вибором пенсія за 2 групою інвалідності, як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року, зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що виплата пенсії позивачу відбувалася на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання державними пенсійними органами. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що розрахунок пенсій та додаткової пенсії призначених відповідно статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен проводитися виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Стосовно цих тверджень відповідача колегія суддів зазначає, що за статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тобто, в цій статті функції щодо встановлення розміру пенсії, як державної, так і додаткової, Кабінету Міністрів України не делеговані, а лише зазначено про те, що Кабінет Міністрів України може затвердити порядок застосування передбачених законом пільг.
Таким чином, колегія судів дійшла до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року була прийнята всупереч положень статей 50, 54, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір апеляційний суд погоджує висновки суду першої інстанції про те, що позивачу повинна сплачуватися державна та додаткова пенсія у розмірі визначеному в статтях 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з вирахуванням мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції на день звернення позивача за перерахунком) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідач наполягає на тому, що за частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була доповнена частиною третьою згідно з Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, в той час як до частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зміни, за якими - обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", були внесені згідно з Законом України від 17 листопада 2005 року N 3108-IV, що набрав чинності з 13 грудня 2005 року, тобто в даному випадку застосовується принцип дії законів у часі, за яким до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми закону, що набрав чинності пізніше. Крім того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Також, слід врахувати, що чинним законодавством не встановлено іншого ніж передбаченого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядку вирахування мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, колегія суддів враховує, що в дійсний час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. За частиною 5 статті 45 цього закону документи про перерахунок пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.
Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії (арк. справи 7) до відповідача 29 січня 2007 року, а відповідач листом (арк. справи 8-9) відмовив позивачу в перерахунку пенсії. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 1 лютого 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було вирішено позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, а саме: державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Крім того, судом першої інстанції в резолютивній частині постанови вказано про задоволення позовних вимог позивача, але в порушення вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України в резолютивній частині постанови не було вказано про задоволення позовних вимог в повному обсязі або задоволення позовних вимог частково.
Частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції справа була розглянута з порушенням норм матеріального права, що з врахуванням приписів статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 160, 163, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 - змінити.
Доповнити абзац 1 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 після вислову «задовольнити» висловом «частково».
Викласти абзац 3 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області здійснити ОСОБА_1, м. Красний Луч перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з 1 лютого 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.»
Доповнити резолютивну частину постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 абзацом 4 наступного змісту:
«В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити».
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-20938/08 залишити без змін.
Постанова складена в повному обсязі та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 21 січня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді: /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ М.І.Старосуд