Справа № 22-а-13000/08 Суддя 1-ї інстанції Андрюшина Л.А.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
3 листопада 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г.
суддів Білак С.В.,
Гаврищук Т.Г.
при секретарі Літвіновій Л.О.
за участю сторін: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Тверженкової І.А. -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Центрально-міського районного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-66/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки, -
Позивач звернувся з позовом в якому вказав, що він є інвалідом війни 2 групи і за своїм статусом має пільги згідно із ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист". Йому недоплатили одноразову щорічну допомогу. Просив стягнути з відповідача недоплачену суму допомоги за 2004- 2008 рік.
Постановою Центрально-міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 вересня 2008 року задоволений частково. На користь позивача з УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради стягнуто одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2004,2007 та 2008 роки.
Відповідач не погодився з постановою суду, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду скасувати і відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, постанову суду скасувати, виходячи з наступних підстав.
Позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалід війни, що підтверджується відповідними посвідченнями. Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551. Розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни.
Приписами частини 5 статті 13 зазначеного закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Виходячи з вимог спеціального законодавства, Законів України «Про державний бюджет України та відповідних рішень Конституційного Суду України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої щорічної допомоги за 2007 та 2008 рік.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення допомоги до 5 травня за 2004 рік, не врахував положення ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Гальченко А.П. міг знати , що його права порушено з моменту видання відповідних нормативно правових актів. Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав 9 липня 2008 року (штемпель вхідної поштової кореспонденції суду першої інстанції ), тобто з пропуском встановленого річного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради у своїх запереченнях на позовну заяву Стружко Є.П. просило відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог через пропуску строку звернення (а.с. 16).
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки, та на користь позивач треба стягнути недоплачені суми: за 2007 рік ( 410, 6 х 8 - 360 ) 2920, 84 грн. за 2008 рік (481х8-400) 3448 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Центрально-міського районного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-66/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки-задовольнити частково.
Постанову Центрально-міського районного суду від 23 вересня 2008 року по справі № 2-а-66/08 -скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня за 2004-2008 роки-задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги до 5-го травня у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 та 2008 роки.
Стягнути з дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік у розмірі 2920, 84 грн., за 2008 рік - у розмірі 3448 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 3 листопада 2008 року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий Сухарьок М.Г.
Судді Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.