Справа № 22-а-13004/08 Суддя 1-ї інстанції Соболєв Є.О.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
10 грудня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.
при секретарі Безруковій В.М.
за участю: позивача ОСОБА_1, від відповідача Чаков В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 16 вересня 2008 року по справі № 2-а-4/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Станично - Луганської райдержадміністрації, управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб неправомірними, щодо невиплати додаткової надбавки до пенсії та разової допомоги до 5-го травня, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив зобов'язати відповідачів визнати за ним статус інваліда війни починаючи з 28 січня 2005 року, визнати за ним право на отримання всіх виплат, як інваліда війни згідно з законом, в силу чого стягнути на його користь грошові кошти за період з 2006 року по теперішній час.
Постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 16 вересня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду і прийняти нове рішення яким повністю задовольнити його вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду залишити без змін виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини 2 ст. 7 Закону України № 3551-XII від 22.10. 1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де встановлена належність до інвалідів війни, визначено, що це є особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. ( Частину другу статті 7 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 1770-IV ( 1770-15 ) від 15.06.2004 ) ( Стаття 7 в редакції Закону № 488/95-ВР від 22.12.95 )
Встановлено , що ОСОБА_1, 1939 року народження приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Знаходився у відрядженні від Ворошиловської обласної спілки споживчих товариств “ОБЛСПОЖИВСПІЛКА» в селі Іванівка Чорнобильського району Київської області. Працював по обслуговуванню холодильного та технологічного устаткування їдалень, які забезпечували харчування робочих. Під час перебування у відрядженні він отримав захворювання яке пов'язане з Чорнобильської катастрофою. ОСОБА_1 була встановлена II група інвалідності і він перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом першої інстанції були застосовані всі можливі заходи щодо встановлення обставин та відомостей про залучення і знаходження позивача в формуваннях Цивільної оборони в період знаходження в зоні відчуження, але будь-яких доказів отримано не було.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 16 вересня 2008 року по справі № 2-а-4/08 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Станично - Луганської райдержадміністрації, управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб неправомірними, щодо невиплати додаткової надбавки до пенсії та разової допомоги до 5-го травня - залишити без задоволення.
Постанову Станично-Луганського районного суду Луганської області від 16 вересня 2008 року по справі № 2-а-4/08 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені 10 грудня 2008 року, повний текст буде виготовлений - 15 грудня 2008 року. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.