Головуючий в 1 інстанції - Єфтіфієв В.М.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
Іменем України
«20» січня 2009 року справа № 2-а-812/08/1231
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Старосуда М.І.
суддів при секретарі за участю позивача
Лях О.П., Юрченко В.П. Безруковій В.М. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради; ОСОБА_1
на постанову
Стаханівського міського суду Луганської області
від
14 листопада 2008 року
по справі
№ 2-а-745/08 /суддя Єфтіфієв В.М./
за позовом
ОСОБА_1
до
управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про
стягнення недоплаченої щорічної допомоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2005 - 2008 роки.
Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 14 листопада 2008 року у справі № 2-а-745/08 позовна заява задоволена частково, в наслідок чого, визнана незаконною бездіяльність управління по невиплаті у 2008 році ОСОБА_1. щорічної допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнуто з управління на користь ОСОБА_1 недоотриману допомогу за 2008 рік у сумі 3456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) гривень за рахунок коштів Державного бюджету України.
Сторони не погодились із зазначеним рішенням та подали апеляційні скарги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Позивач просить змінити постанову суду та стягнути на його користь разову грошову допомогу за 2006, 2007, 2008 роки. Відповідач просить відмінити постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач вважає правомірним та обґрунтованим застосування у спірних правовідносинах положень ст. 29 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік » та п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Позивач є ветеранами війни - інвалідом ІІ групи з 24 січня 2008 року, що підтверджуються посвідченнями та довідкою МСЕК /арк. спр. 6, 7/, у зв'язку з чим та відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » мають право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. До 2008 року позивач був інвалідом ІІІ групи та відповідно до ч. 5 ст. 13 вказаного закону йому виплачувалась щорічна грошова допомога до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком
Фактично позивач отримав від відповідача у 2007 році - 300 грн., у 2008 році - 400 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки /арк. спр. 14/.
Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ».
Відповідно до ст.13 цього Закону щорічно до 5 травня ветеранам війни - інвалідам ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », в тому числі разової грошової допомоги.
Суд першої інстанції помилково відмовив в задоволені позову в частині визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги до 5 травня за 2007 рік на підставі ч.2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до абз. 4 ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » , особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
21.08.2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 - 2008 роки, тому позовні вимоги за 2007, 2008 роки підлягають задоволенню, оскільки відповідають вимогам ч. 2 ст. 99 КАС України.
Колегія суддів вважає неправомірним застосування у 2007 році розміру таких виплат, встановленому п. 13 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік », відповідно до якого у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » здійснюється у таких розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 300 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.
Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2008 році розміру таких виплат, встановлених п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого у 2008 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » здійснюється у таких розмірах зокрема, інвалідам ІІ групи - 400 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 10-рп від 22.05.2008 року.
З вищевикладеного вбачається, що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню сума разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки, виходячи з наступного розрахунку:
- 2007 рік: (7 х 410,06 (розмір мінімальної пенсії за віком станом з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р.)) - 300 грн. (фактично виплачена сума) = 2570 грн. 42 коп.;
- 2008 рік: ( 8 х 481 (розмір мінімальної пенсії за віком станом з 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р.) - 400 грн. (фактично виплачена сума) = 3448 грн.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволені іншої частини позову.
Керуючись Конституцією ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради; ОСОБА_1 на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 14 листопада 2008 року у справі № 2-а-745/08 - задовольнити частково.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 14 листопада 2008 року у справі № 2-а-745/08 - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2005 - 2008 роки - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2007 та 2008 роки, передбачену ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік у сумі 2570 грн. 42 коп. та недоотриману щорічну разову грошову допомогу за 2008 рік у сумі 3448 грн.
В задоволені іншої частини позовної заяви - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді