Суддя-доповідач -Білак С.В.
Головуючий у 1 інстанції - Семенюк Т.Б.
Іменем України
12 грудня 2008 року справа № 22-а-13626/08
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Білак С.В.
Суддів при секретарі
Гаврищук Т.Г, Сухарьок М.Г. Безруковій В.М.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача:
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області
на постанову
Ровеньківського міського суду Луганської області
від
13.08.2008 року
по справі
№ 2-а-34/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області
про
перерахунок щорічної допомоги, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області про перерахунок щорічної допомоги.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 13.08.2008р. позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області на користь позивача недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2004 та 2007 роки в розмірі 2888 грн. 50 коп. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 01.09.2008р. Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач та представник відповідача до судового засідання не з'явились, відповідач в апеляційній скарзі просив розглянути справу без участі його представника, про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 користується пільгами встановленими для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.3).
Згідно довідки відповідача, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня у 2004 році - 21, 50 грн., 2007 році - 90 грн. (а.с.5).
Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги учасникам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги учасникам війни.
Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення, внаслідок чого колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що з Управління здійснюється безпідставне стягнення грошових коштів.
Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р., від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», і тому позивачу повинні були проведені за 2004, 2007 та 2008 роки виплати грошової допомоги у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, Постанови Верховної ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону, які мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти.
Апеляційний розгляд справи здійснений, виходячи з зазначених норм, з урахуванням Рішення Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», а саме з врахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Таким чином, виплата одноразової щорічної допомоги до 5 травня у 2004, 2007 та роках здійснена відповідачем з порушенням норм спеціального закону, суд першої інстанції вірно зробив висновок про стягнення на користь позивача недоплаченої суми за 2004 та 2007 роки.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.211, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області на постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 серпня 2008 року у справі № 2-а-34/08 - залишити без задоволення.
Постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 серпня 2008 року у справі № 2-а-34/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області про перерахунок щорічної допомоги - залишити без змін.
Ухвала в повному обсязі проголошена 12 грудня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: С.В.Білак
Судді: М.Г.Сухарьок
Т.Г.Гаврищук