Справа № 2а-4000/08
06 листопада 2008 року Львівський окружний адміністративний суд
в складі : головуючого - судді Дем'яновського Г.С.,
при секретарі Хома Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про нарахування і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги.
Адміністративний позивач -ОСОБА_1. звернулась з позовом до управління пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги , покликаючись на те,що вона відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни і їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 р.», »Про Державний бюджет України на 2007 рік призупинила дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою була передбачена виплата соціальної грошової допомоги,однак Конституційний Суд України рішенням №6-рп\2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким,що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71,яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489 від 19.12.2006 року визнані неконституційними. Тому позивачка просить стягнути щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком,яка становила в 2006 році \за рік\4302 грн.,2007 р.-\за рік\4809 грн. Разом за період 2006-2007 р.р. позивач просить нарахувати і виплатити 2733 грн. 30 коп. недоплаченої соціальної допомоги і та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав ,оскільки про рішення Конституційного суду вона довідався після 09.07.2007 року і це поважна причина.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.
Представник відповідача позов не визнала з підстав ,викладених в запереченні,пояснивши ,що на виплату надбавки немає бюджетних асигнувань і пропущений строк позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін,перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позовОСОБА_1. до управління пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області Львова про нарахування і виплату грошової допомоги підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
-з посвідчення №НОМЕР_1, виданого Управлінням пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області, вбачається, щоОСОБА_1. визнана дитиною війни і користується пільгами,приналежними цьому статусу,
- Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
-ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено,
- ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » дія даної норми була зупинена.
- Конституційний Суд України рішенням №6-рп\2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким,що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » пункт 12 статті 71,яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік » №489 від 19.12.2006 року і п.5 означеного рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції, при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,які виникли внаслідок положень статей зазначених законів,що визнані неконституційними,
- Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
- Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
- Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни. Тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
- Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року №1-5\400 надав роз'яснення, що реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Конституційний суд України в рішенні від 22.05.2008 року по справі 1-28 зазначив,що виходячи з того, що 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення у справі про соціальні гарантії громадян та відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність і з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.
Тому суд вважає,що позовні вимоги слід задоволити частково в частині підвищення позивачці пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік » і підвищення пенсії проводиться лише з моменту набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. Крім цього суд вважає,що в поновленні пропущеного строку для звернення до суду до липня 2007 року позивачу слід відмовити ,оскільки останній не навів поважних причин для поновлення строку.
Визначаючи розмір соціальної допомоги, яка підлягає виплаті,суд виходить з вимог ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік » з наступними змінами та доповненнями, де зазначено,що для осіб які втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, що у відповідності до ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне страхування » тотожній з мінімальним розміром пенсії за віком, станом на день виплати згаданої разової допомоги, а разом за період з липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року позивачу належить до виплати до виплати 742,65 грн. (липень-вересень 2007р.: 410,06 х 30% х 3 = 369,05грн.; жовтень-грудень 2007р.: 415,11 х 30% х 3 = 373,60грн.; Всього: 369,05грн. + 373,60грн. = 742,65 грн.). В решті позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99-100,102,158,159,160, 161, 163, 162, 128 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни » від 18 листопада 2004 року №2195-1У ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », п.7 ст. 9 КАС України, суд
Позов задоволити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату місячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , починаючи з липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року, в сумі 742 грн. 65 коп. В решті позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду і подання після цього протягом 20-днів апеляційної скарги з поданням її копії до Львівського адміністративного апеляційного суду.
Суддя:підпис-з оригіналом звірено.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя: Дем'яновський Г.С.