Справа №2а-4037/08
15 грудня 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Тагієвої З.М.
при секретарі судового засідання Подібці М.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни» за 2007 - 2008 роки в сумі 2313,50 грн.
ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01.01.2007 року по 30.09.2008 року в сумі 2313,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова в судове засідання не з'явився двічі, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народиласяІНФОРМАЦІЯ_1року, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.
Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену надбавку до пенсії «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога за цей період у розмірі 742 грн. 20 коп. (липень, серпень, вересень 2007 року: 410,06 х 3х30%=123,018 х3=369,05 грн.; жовтень, листопад, грудень 2007 р. : 415.11 х 3х30%=124.533х3 =373,60. Усього: 369,05+373,60=742,65 грн.).
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену надбавку до пенсії за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року, то такі підлягають до часткового задоволення та суд мотивує це наступним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік", з урахуванням отриманої надбавки у 2008 році позивачу має бути нарахована надбавка за період з 22.05.2008р. по 30.09.2008р. у розмірі 481,25 грн. ( травень 481, 00 х30%-48,10=96,20; червень 481, 00 х30%-48,10=96,20; липень 482, 00 х30%-48,20=96,40; серпень 482, 00 х30%-48,20=96,40; вересень 482, 00 х30%-48,20=96,40 ) Усього: 96,20х2+96,40х3=192,40+289,20=481,60.
Усього, позивачу повинна бути нарахована недоплачена щомісячна надбавка до пенсії «Дітям війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 30.09.2008р., у розмірі 1224, 25 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити на користьОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. у розмірі 742 ( сімсот сорок дві ) грн. 65 коп. та з 22.05.2008р. по 30.09.2008р. у розмірі 481 ( чотириста вісімдесят одна )грн. 60 коп., а всього 1224 ( одна тисяча двісті двадцять чотири ) грн. 25 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя ( підпис )
З оригіналом згідно.
Суддя Тагієва З.М.
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.