21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
27 грудня 2006 р. Справа 13/505-06
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя С. Тісецький
Секретар суду Л.Новожилова
Представники :
позивача : Расторгуєв С.І., Лісна Т.П., Мельник О.І., за дорученням
відповідача: Трубніков Д.М., Іщук М.І., Гладько С.П., за дорученням
інші:
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115
розглянувши справу за позовом: Приватного підприємства «Топаз-96»до Приватного підприємства «Вінспецрембуд»про стягнення 64519,39 грн. -основного боргу, -
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з поданням клопотання про незастосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 64519,39 грн. -основного боргу, посилаючись на те, що ним (позивачем) на підставі договору купівлі-продажу №03/06-м від 03.06.2004 р., укладеного між сторонами, було здійснено передоплату відповідачу у відповідь на яку відповідач мав поставити металобрухт. Відповідач здійснив поставку металобрухту не на всю перераховану суму передоплати, а допустив заборгованість в сумі 86254,99 грн., внаслідок чого між сторонами 08.11.2005р. було укладено погодження про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м у факсимільній формі, згідно якого відповідач зобов'язувався повернути заборгованість в сумі 86254,99 грн. протягом шести місяців. Згідно тверджень позивача, відповідач після укладання погодження про розірвання договору №03/06-м, сплатив частково суму заборгованості в сумі 21735,60 грн., та на момент розгляду справи в суді є боржником позивача на суму 64519,39 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач заявлений позов не визнає, посилаючись на те, що факсимільного погодження про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м від з позивачем не укладав. Дійсно відповідач здійснював повернення грошових коштів на суму 21735,60 грн., але вказані платежі здійснювались на повернення кредиторської заборгованості по договору №03/06-м, а не факсимільного погодження про розірвання договору купівлі-продажу. При цьому між позивачем та відповідачем існує також інший договір купівлі-продажу металобрухту №04/11-м від 08.11.2005 р., на підставі якого продовжують існувати господарські стосунки з позивачем, і заборгованість відповідача перед позивачем по двом договорам №03/06-м та №04/11-м складає 20470,31 грн. станом на 01.12.2006 р. Однак підстав для повернення вказаних коштів у відповідача немає, в зв'язку із тим, що поставки металобрухту позивачу продовжуються та сторони не домовлялись по повернення вказаної заборгованості.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до договору №03/06-м від 03.06.2004 р., між сторонами склались господарські стосунки внаслідок яких позивач проводив попередню оплату, а відповідач здійснював поставку металобрухту.
Згідно тверджень позивача, відповідач здійснив недопоставку металобрухту за вказаним договором на суму 86254,99 грн., пояснюючи, що відповідач при відвантаженні металобрухту у вагони в квитанціях про приймання вантажу невірно вказував маркування брухту та вагу, а також допустив недопоставку.
Разом з тим п.8.6 договору купівлі-продажу №03/06-м, укладеного між сторонами, передбачено, що зауваження пов'язані з якістю та кількістю поставляє мого товару, мають підтверджуватись актом експертизи, або актом складеним за участю представника третьої (незацікавленої), контрольної, компетентної організації та мають бути заявлені протягом 10 днів з моменту отримання товару.
Однак, як видно з матеріалів позовної заяви, позивач не дотримався вимог передбачених п.8.6 договору купівлі-продажу. Відповідно до актів № 2683 від 05.07.2005р., № 2744 від 15.07.2005р., № 2906 від 24.07.2005р. відповідач прийняв металобрухт відправлений відповідачем, та відобразив в актах відомості, що не співпадають з відомостями відповідача відображеними в квитанціях про приймання вантажу.
При цьому інформація про "невідповідність кількості продукції" була надана лише 19.08.2005р., що підтверджується поштовим штампом на опису відправки копія якого міститься в матеріалах позовної заяви, що є порушенням договірних зобов'язань. Згідно пояснень представника відповідача, ПП "Вінспецрембуд" нікому не доручало представляти свої інтереси при розгляді спірних питань і не давало згоди на одностороннє приймання продукції.
За таких обставин позивач не виконав вимог п. 1 ст. 688 ЦКУ, відповідно до якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства.
Що стосується погодження від 08.11.2005р. про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м, воно, згідно тверджень позивача, укладалось у факсимільній формі.
Відповідно до п.3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні право чинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститись зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно пояснення представників сторін, письмової згоди на укладання погодження у факсимільному вигляді сторони не укладали.
Таким чином, факт існування погодження у факсимільній формі на яке посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, заперечується відповідачем та не підтверджується іншими матеріалами позовної заяви, та разом з тим, природа його походження суперечить п.3 ст.207 ЦК України.
За таких обставин факсимільне погодження від 08.11.2005 р. про розірвання договору купівлі-продажу №03/06-м на яке посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, не може біти визнано судом належним доказом у даній справі.
Згідно акту звірки наданого відповідачем, останній визнає свою заборгованість перед позивачем в сумі 20470,31 грн. Однак, як видно з акту звірки станом на 01.12.2006 р., вказана заборгованість витікає з двох договорів: договору купівлі-продажу №03/06-м та №04/11-м (що не є предметом дослідження у даній справі). Згідно пояснень представників відповідача та позивача, між сторонами продовжують існувати господарські стосунки по поставці металобрухту. П.7.2. вказаних договорів передбачають проведення передоплати збоку позивача за поставки металобрухту. Однак вказані договори не передбачають строку повернення коштів на яку недопоставлено металобрухт.
Таким чином суд приходить до висновку, що незважаючи на існування заборгованості визначеної відповідачем в акті звірки станом на 01.12.2006 р., термін оплати вказаної суми у відповідача не настав.
За таких обставин заявлений позивачем позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 207, 688 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
1.В позові відмовити.
Суддя Тісецький С.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 28.12.06