Справа: № 2а-15298/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
25 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" (далі - ПІІ МакДональдз Юкрейн Лтд")звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сумах) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 05.09.2012 №0005931502/40961 та рішення ДПС України від 26.10.2012 №4303/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 05.09.2012 №0005931502/40961 та рішення ДПС України від 26.10.2012 №4303/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги.
На вказану постанову ДПІ у м. Сумах подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 20.08.2012 №2382/132/23744453.
Даною перевіркою встановлено заниження позивачем суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень 2012 року, заявленого в податковій декларації з плати за землю за 2012 рік на суму 5585,94 грн., що є порушенням підпункту 288.5.1. пункту 288.5 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2012 №0005931502/40961, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 5585,94 грн. за основним платежем, та 2792,97 грн. за штрафними санкціями.
Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, за наслідками розгляду якої 26.10.2012 рішенням ДПС України №4303/0/61-12/10-2215 податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, сума спірного податкового зобов'язання була донарахована у зв'язку з тим, що позивач в червні 2012 року сплачував орендну плату за земельну ділянку комунальної власності в розмірі, що вказаний у договорі оренди такої ділянки, укладеному між позивачем та Сумською міською радою 15 лютого 2001 року, а не у вищому розмірі.
Згідно матеріалів справи, між позивачем та Сумською міською радою 15 лютого 2001 року було укладено договір оренди земельної ділянки. Орендна плата була визначена сторонами в розмірі, передбаченому нормативними актами на час його укладання, а саме: 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до пункту 2.2 договору оренди він є чинним до 25 квітня 2024 року.
Відповідно до п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно п. 288.5 цієї ж статті Кодексу, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п.п. 288.5.1.).
Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що питання встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди землі із визначенням розміру орендної плати в такому договорі оренди.
При цьому, вимоги п. 288.5. Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладанні договору оренди або внесені змін до нього, але ніяк не можуть вважатись зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у 288.1. ст. 288 цього Кодексу зазначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Те, що ст. 288.5 Податкового кодексу України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.
Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за несплату є однією із істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього ж Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 в порядку статті 14 Закону України «Про оренду землі», розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому ст. 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
У даному випадку, розмір орендної плати за орендовані позивачем земельні ділянки було встановлено у договорах оренди землі. При цьому, за умовами вказаного договору розмір орендної плати може переглядатись у разі зміни розмірів земельного податку за згодою сторін.
З аналізу наведених правових норм та умов договору оренди та додаткового договору слідує, що зміна розміру орендної плати у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі сторонами цього договору, а у випадку недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди в цій частині спір вирішується в судовому порядку.
Таким, чином податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 05.09.2012 №0005931502/40961 підлягає скасуванню, оскільки суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, є необгрунтованим рішення ДПС України від 26.10.2012р. №4303/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги та таким, що прийняте в порушення норм чинного законодавства.
Так, пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Пунктом 56.20. статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
На реалізацію вказаних положень статей 55 і 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» наказом ДПА України від 23.12.2010 №1001 затверджене Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.
Згідно приписів вказаного Положення, єдиною правовою підставою прийняття рішення про залишення скарги платника податків без задоволення є відповідність оскаржуваного податкового повідомлення рішення вимогам законодавства, а отже рішення ДПС України від 26.10.2012р. №4303/0/61-12/10-2215 підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.