Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/5749/12-к Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О.С.
Категорія ст.186 ч.2 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.
30 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.
суддів: Заліщука М.С., Фоміна Ю.В.
за участю прокурора: Селюченко І.І.
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року,-
Встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Баранівка Житомирської області, громадянина України, не одруженого, з повною середньою освітою, не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 13.02.2009 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.2 ст.263 КК України до 240 годин громадських робіт;
- 27.07.2009 року Полонським райсудом Хмельницької області за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4, 72 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 18.12.2009 року Бердичівським
міськрайонним судом за ст.ст. 186 ч.3, 70
ч.4 КК України на 4 року позбавлення волі;
- 03.05.2012 року звільнений умовно -
достроково на 1 рік 2 місяці 19 днів,
визнано винним за ч.2 ст.186 Уїни та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно ч.1 ст.71 КК України приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2009 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох років) 10 (десяти) днів позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту затримання - 23.07.2012 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - взяття під варту.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Баранівка Житомирської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, не працює, проживає по АДРЕСА_3, без постійного місця реєстрації, раніше судимого:
- 18.03.2004 року Баранівським райсудом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08.07.2005 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 14 днів;
- 27.07.2009 року Полонським
райсудом Хмельницької області за ч.3 ст.
185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 18.12.2009 року Бердичівським міськрайсудом за ст.ст. 186 ч.3, 70 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі; звільнено з місць обмеження волі 10.07.2012 року на підставі постанови Бердичівського міськрайсуду від 02.07.2012 року про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді громадських робіт на строк 240 годин, покарання не відбув,
визнано винним за ч.2 ст.186 України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 18.12.2009 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох років) 10 (десяти) днів позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання - 23.07.2012 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - взяття під варту.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Nokia - 1280», золотий ланцюжок, золотий перстень, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_3 - повернути потерпілому;
- сім-картку стартового пакету мобільного оператора «Київстар», яка знаходиться на зберіганні в камері схову при Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області - знищити;
- гроші в сумі 732 грн., що передані на зберігання до бухгалтерії Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - передати в дохід держави.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину при наступних обставинах.
22 липня 2012 року близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, будучи судимими за ст.ст. 185, 186 КК України та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 4 по вул. Леніна в м. Бердичеві з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшли ззаду до ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_2, діючи спільно, з єдиним умислом, зняли з плечей ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і не міг чинити опору, чоловічу сумку, вартістю 20 грн., в якій знаходилось 100 грн., мобільний телефон «Nokia - 1280», вартістю 50 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Діджус», вартістю 25 грн., зв'язка ключів зі складним ножем, які цінності для потерпілого не становлять. Крім того, зірвали з шиї потерпілого золотий ланцюжок 585 проби вагою 7,62 г., вартістю 3048 грн., а також з руки зняли золотий перстень 585 проби вагою 3,12 г., вартістю 1248 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відкрито викрали майно ОСОБА_3 та заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 4491 грн.
До апеляційного суду надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1, в якій останній просить пом'якшити покарання, застосувавши положення ст.69 КК України. При цьому просить врахувати обставини, що пом'якшують йому покарання, а саме: з'явлення зі зізнанням та щире каяття, а також просить врахувати і те, що потерпілий немає до нього претензій.
Від інших учасників судового засідання апеляцій не поступило.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового засідання, перевіривши вирок суду в межах, передбачених ст.365 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка у вироку.
Факт пограбування потерпілого ОСОБА_3 засудженим не оспорюється.
Покарання ОСОБА_1 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції врахував при обранні покарання, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, даний злочин скоїв в період умовно-дострокового звільнення та в стані алкогольного сп'яніння. Суд також врахував, що засуджений характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, з'явився зі зізнанням, тобто всі ті обставини, на які посилається в своїй апеляції засуджений.
З врахуванням викладеного, підстав для застосування положеннь ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання немає, як і немає підстав для зміни вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року - без змін.
Судді: