Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/3708/13 Головуючий у 1 інстанції: Урупа І.В.
Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
« 30» липня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондаря М.С.,
суддів: Дашковської А.В.,
Кримської О.М.,
при секретарі: Евальд Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_4, Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_4, ВДВС Мелітопольського МРУЮ, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначив, що 17 вересня 2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5919, за яким було звернено стягнення на житловий будинок разом з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк»: за сумою заборгованості за кредитом в розмірі 91 010,85 доларів США; за відсотками, нарахованими за ставкою 7,00% річних за період з 21 квітня 2009 року по 19 серпня 2009 року у розмірі 1 778,76 доларів США; за простроченими до сплати відсотками, нарахованими за ставкою 7,00% річних за період з 19 травня 2009 року по 19 серпня 2009 року у розмірі 749,98 доларів США, що разом за сумою заборгованості за кредитом та відсотками складає 93 539,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 730 123,27 грн.; в тому числі пеня, нарахована на прострочені суми заборгованості за період з 23 червня 2008 року по 19 серпня 2009 року в розмірі 1% за день прострочення в розмірі 2 483,39 грн.; витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 700 грн., що разом становить 734 306,66 грн.
Вважає, що даний виконавчий напис є таким, що вчинений з порушенням вимог діючого законодавства України, таким, що не підлягає виконанню, та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
На час вчинення виконавчого напису нотаріусом 17 вересня 2009 р. діяв офіційний курс долара США - 8,0042 гривні за 1 долар США, проте нотаріусом застосований іншій показник курсу долара США, а саме: 7,8055 гривень за 1 долар США, що призвело до зменшення розміру заборгованості на 18586,32 грн. від реальної.
За виконавчим написом стягується, зокрема, пеня по кредиту та процентам, починаючи з 23 червня 2008 р. по 19 серпня 2009 р. Напис вчинений 17 вересня 2009 р., тобто минув строк позовної давності по стягненню пені.
Відповідно до п. 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель тощо). Отже, виконавчий напис має бути вчинений на кредитному договорі. Проте, враховуючи, що кредитний договір не посвідчений нотаріально, виконавчий напис вчинений в даному випадку незаконно.
Просив визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 17 вересня 2009 року за реєстровим номером 5919, таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Скасовано зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 5919 від 17 вересня 2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення заборгованості ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, накладеного ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 квітня 2013 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, правильно виходив із того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус діяв згідно з вимогами Закону України "Про нотаріат" та "Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", нотаріусу були представлені документи, які підтверджують безспірність заборгованості і те, що позивач був попереджений про виникнення заборгованості перед відповідачем та попереджений про звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і шляхом вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ПАТ «ОТП Банк» 19 травня 2008 року був укладений кредитний договір №СNL-207/017/2008, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти в сумі 90 000,00 доларів США зі сплатою 5,99 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту до 19 травня 2023 року (а.с.38-42).
Крім того, того ж дня між сторонами був укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку переданий житловий будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Крилова, 2 -а (а.с.30-33).
Позивачем порушений обов'язок сплачувати кредит та відсотки відповідно до графіку, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Листом від 13 липня 2009 року позивача повідомлено про наявність заборгованості, яку йому запропоновано погасити та попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.43). Факт отримання вимоги позивачем не заперечується (а.с.44).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, поданому нотаріусу в якості документів, що встановлюють прострочення виконання зобов'язання, заборгованість разом з нарахованою пенею станом на 19 серпня 2009 року складає 732 606,66 грн. (а.с.35-37).
17 вересня 2009 року нотаріусом, з урахуванням витрат за вчинення виконавчого напису, вчинено виконавчий напис на загальну суму 734 306,66 грн. (а.с.15).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах, встановлених договором.
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
Сттатею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотека (ст. 575 ЦК України) є різновидом застави.
За умовами укладеного сторонами договору іпотеки (п.п.6.1-6.3) іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані (а.с.30-33).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом та не суперечить закону.
Позивач був обізнаний, що, у разі невиконання боргових зобов'язань, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Виконавчий напис на іпотечному договорі передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості за прострочення виконання зобов'язання.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. 33 Закону України "Про іпотеку", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29 червня 1999 року № 1172", а також положенням Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, а також наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку", в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Частиною 2 п. 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.
За змістом ч. 2 п. 284 Інструкції та ст. 87 Закону України "Про нотаріат", заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що Банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми неустойки та процентів, зазначених у виконавчому написі, не є безспірними.
Довід апеляційної скарги про застосування нотаріусом невірного курсу долару США колегія суддів вважає неприйнятним з наступних підстав.
По-перше, розрахунок заборгованості здійснювався відповідачем, а не нотаріусом.
По-друге, курс долару США в розмірі 7,8055 грн. за 1 долар США застосовувався банком станом на 19.08.2009 року, а не станом на 19.09.2009 року, як зазначає позивач в позові.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що застосуванням курсу долару США в розмірі в розмірі 7,8055 грн. за 1 долар США замість 8,0042 грн. за 1 долар США права позивача порушені не були, оскільки це не призвело до збільшення зобов'язання.
Твердження апелянта про те, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на окремому бланку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки воно суперечить положенням ч.2 ст.288 Інструкції « Про порядок вчинення виконавчих дій нотаріусами України», до того ж, на ці підстави позивач вже посилався при розгляді справи за аналогічним позовом по справі №815/6690/2021, за якою 21 червня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення про відмову в задоволенні позову, яке набрало законної сили (а.с.65-72).
Крім того, при розгляді справи №815/6690/2021 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_4, Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, судом надавалась оцінка доводам позивача про порушення його права на інформацію, оскільки про вчинення виконавчого напису від дізнався з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження у січні 2012 року.
Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання позивача на те, що нотаріусом не застосовано строк позовної давності щодо вимог, пов'язаних зі стягненням неустойки, оскільки положення ст.256, 267 ЦК України застосовуються лише судом за заявою сторони у справі.
При цьому, судом дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна правова оцінка.
Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: