справа № 2-а-9672/08
категорія статобліку-47
01 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.
при секретарі судового засідання Дєговцові І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позов ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу
про зобов'язання вчини певні дії, -
29.09.2008 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.06.2008 надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача привести розмір його наукової пенсії у відповідність до вимог ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в редакції, чинній на час призначення пенсії (на 15 липня 2005 року) та ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом виключення з періоду, за який враховувалася заробітна плата (дохід) для розрахунку наукової пенсії, періоду, зазначеного ним у заяві від 15.07.2005, що була додана до заяви про призначення наукової пенсії; стягнути з відповідача на його користь 22998, 28 грн.: невиплачену з вини відповідача частку пенсії за період з 15.07.2005 по 31.11.2008 у розмірі 16247, 54 грн., суму компенсації від втраченої частини доходів з урахуванням інфляції за період з липня 2005 року по вересень 2008 року включно, пов'язаних з порушенням строків пенсійних виплат в повному обсязі, що мав би відповідати чинному законодавству в розмірі 5050, 74 грн. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суму компенсації завданої йому моральної шкоди в розмірі 1700 грн.; повернути йому документально підтверджені судові витрати у розмірі 268, 25 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства не було виключено при нарахуванні пенсії певного періоду трудового стажу, що призвело до невірного нарахування розміру пенсії та втрати його доходу.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, зазначивши, що на момент звернення позивача для вирішення зазначеного питання законодавством не був визначений механізм виключення при обчисленні пенсії певного періоду трудового, що виключає винні дії відповідача та просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши чинне законодавство, матеріли справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 15.07.2005 УПФУ Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу призначено та виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». При цьому відповідачем не було враховано право пенсіонера на виключення з періоду, за яких враховується заробітна плата для обчислення пенсії, його частки до 10% тривалості страхового стажу.
З метою захисту своїх прав та законних інтересів ОСОБА_1 06.02.2006 звернувся з відповідним позовом до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу. Постановою суду від 21.04.2008 у справі №2-а-27/06 у задоволенні позову було відмовлено. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив судове рішення в апеляційному порядку. За результатами апеляційного розгляду ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.11.2006 року скаргу залишено без задоволення, постанову суду - без змін. В процесі касаційного оскарження Вищим адміністративним судом України ухвалою від 12.06.2008 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що за наслідками касаційного розгляду скарги ОСОБА_1 відповідачем по справі самостійно здійснено перерахунок розміру пенсії позивача, з розрахункового періоду, що враховується для призначення наукової пенсії, виключено період 12 місяців 1991 року, 6 місяців 2000 року, 12 місяців 2001 року, 12 місяців 2002 року, 8 місяців 2003 року, що підтверджено матеріалами пенсійної справи, яка була досліджена в судовому засіданні. Копія розрахунку доплати наукової пенсії позивача з 15.07.2005 по 01.07.2008 включно міститься в матеріалах справи. При цьому управлінням Пенсійного фонду враховано індексацію відповідних коштів та розмір пенсії, який підлягає відшкодуванню за минулий період.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем самостійно здійснено дії по перерахунку розміру пенсії з урахуванням індексу інфляції за певний період, у зв'язку з чим на момент вирішення справи відсутній предмет спору, який випливає з позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексу інфляції. При цьому позивачем в позовній заяві не оскаржується сам перерахунок (розмір) пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача частини втраченого доходу суд встановив, що статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
В даному випадку перерахунок розміру пенсії позивачеві здійснено у 2008 році. Виплата пенсії у первинно призначеному розмірі не припинялась та не затримувалась, у зв'язку з чим доводи позивача в цій частині суд не знаходить обґрунтованими та доведеними.
Також суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд зазначає, що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, а саме наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього у її заподіянні. Не доведено факту приниження честі та гідності, моральних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, порушення інших прав, нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.
Щодо позовної вимоги про повернення судового збору суд зазначає, що згідно з ч.3 ст.389 КАС України судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).
В даному випадку відсутні підстави для вирішення такого клопотання на користь позивача.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про зобов'язання вчини певні дії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 05.12.2008 року.
Суддя Головко О.В.