Справа № 1308/767/12 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.
Провадження № 11/783/564/13 Доповідач: Валько Н. М.
30 липня 2013 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: Валько Н.М.
Суддів: Танечника І.І., Волинця М.М.
При секретарі: Олексів О.А.
З участю прокурора: Прокоповича А.С.
Адвоката - ОСОБА_1
Засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора Бенка М.М. на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року, -
Даним вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кісільовськ Кемеровської області Російської Федерації, українця, гр-на України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, прож.: у АДРЕСА_1,-
за ч.2 ст.366 КК України виправдано; визнано винним та засуджено за ознаками ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. Згідно ст.49, ч.5 ст.74 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від покарання та його відбування у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишено без змін.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 1125,60 грн. витрат за проведення експертизи.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він, працюючи на посаді сільського голови Крехівської сільської ради, маючи 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, несучи персональну відповідальність за здійснення наданих йому повноважень, склав і видав виписку з рішення VIII сесії V демократичного скликання №5 від 27 червня 2007 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність на території Крехівської сільської ради громадянам…», яку власноручно підписав, завірив круглою гербовою печаткою Крехівської сільської ради, внісши у дану виписку відомості стосовно площі наданої гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі - 0,4600 га, хоча в рішенні VIII сесії V демократичного скликання №5 від 27 червня 2007 року зазначена площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,25 га.
У поданій апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, не погоджуючись з вироком суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.366 КК України, вважає висновки суду такими, що суперечать перевіреним в судовому засіданні доказам. При цьому, покликається на те, що суд не вказав в цій частині вироку, в чому саме полягає підроблення, в якому документі, які ж саме такі завідомо неправдиві відомості, які негативні наслідки ці дії потягнули за собою. Вказує апелянт на те, що у судовому засіданні всі 11 свідків- депутатів Крехівської сільської ради, такі і свідок- колишній секретар Крехівської сільської ради ОСОБА_4 категорично заявили, що в тексті рішення сільської ради в частині надання гр-ці ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства сталася комп'ютерна помилка при відображенні наданої площі, замість 0,46 га, за який вони голосували; на них чинився психологічний тиск з боку органів досудового слідства. Крім цього, апелянт зазначає, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 1125,60 грн. за проведення експертизи є безпідставним, оскільки останній на стадії дізнання та досудового слідства жодного разу не заперечував факт виготовлення ним особисто Виписки з рішення вищевказаної сесії про надання у власність земельної ділянки в розмірі 0,46 га для ведення особистого селянського господарства. Не вирішено судом і питання щодо позовної заяви прокуратури Жовківського району від 24 січня 2012 року про визнання недійсним Державного Акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, що ставить її у непевне становище. Просить оскаржуваний вирок суду скасувати у зв"язку з невідповідністю висновків суду 1-ї інстанції фактичним обставинам справи та закрити дану кримінальну справу на підставі п.п.1, 2 ст.6 КПК України.
У поданій апеляції прокурор, не погоджуючись з вироком суду 1-ї інстанції, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону в частині невідповідності висновків суду 1-ї інстанції фактичним обставинам справи. При цьому, покликається на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364; ч.2 ст.366 КК України повністю доведена зібраними по справі доказами. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 на досудовому слідстві в присутності адвоката давав визнавальні показання та лише в суді 1-ї інстанції зміни їх, що, з точки зору прокурора, стверджує про намір уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_2 за ч.2 ст.364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 роки; за ч.2 ст.366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 рік. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який апеляцію, подану прокурором, що приймав участь у суді 1-ї інстанції, підтримав, клопоче про її задоволення, заперечивши апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, виступ адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які подану ними апеляцію підтримали, клопочуть про її задоволення, у задоволенні апеляції прокурора просять відмовити, вивчивши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши доводи поданих учасниками судового розгляду апеляцій, Колегія Суддів вважає, що такі підлягають до часткового задоволення.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
У вироку суду першої інстанції вказано, що ОСОБА_2 працюючи на посаді сільського голови Крехівської сільської ради, маючи 7 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, несучи персональну відповідальність за здійснення наданих йому повноважень, склав і видав виписку з рішення VIII сесії V демократичного скликання №5 від 27 червня 2007 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність на території Крехівської сільської ради громадянам…», яку власноручно підписав, завірив круглою гербовою печаткою Крехівської сільської ради, внісши у дану виписку відомості стосовно площі наданої гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі - 0,4600 га, хоча в рішенні VIII сесії V демократичного скликання №5 від 27 червня 2007 року зазначена площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 0,25 га.
Водночас, у фабулі вироку суду не вказано, у який період ОСОБА_2 працював на посаді сільського голови, коли він виконував свої повноваження та у який час підписав виписку з рішення 8 сесії 5-го демократичного скликання №5 від 27 червня 2007 року.
Не наведено судом 1-ї інстанції і мотивів щодо виправдання підсудного за ч.2 ст.364; ч.2 ст.366 КК України. Як незрозумілою є і позиція суду, при виправданні підсудного ОСОБА_2 за ч.2 ст.364; ч.2 ст.366 КК України визнання його винним за ч.1 ст.366 КК України.
Крім цього, мотивувальна частина даного вироку суперечить резолютивній, оскільки згідно мотивів даного рішення, суд вважав за необхідне виправдати ОСОБА_2 за ч.2 ст.364; ч.2 ст.366 КК України, у той час, як згідно резолютивної частини вироку він виправдав ОСОБА_2 лише за ч.2 ст.366 КК України, не вказавши процесуальної підстави.
Відповідно до вимог ст.367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Колегія Суддів вважає, що за наведених вище обставин, вирок підлягає скасуванню, із скеруванням справи на новий судовий розгляд, оскільки судом 1-ї інстанції допущено такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Оскільки Колегією Суддів прийнято рішення про необхідність скасування прийнятого судом рішення через істотне порушення вимог чинного КПК України, щодо інших доводів, які містяться в апеляціях учасників судового розгляду по даній справі, Колегія Суддів позбавлена процесуальної можливості для їх перевірки і такі підлягають детальному аналізу у ході нового судового розгляду по даній справі іншим складом суду.
При новому судовому розгляді районному суду слід розглянути справу у чіткій відповідності до вимог чинного КПК України ( в ред. 1960 року), прийнявши законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.362; 366; 367 КПК України ( в ред.1960 року), Колегія Суддів, -
апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, прокурора Бенка М.М. на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року - задоволити частково, вирок Жовківського районного суду Львівської області від 29 березня 2013 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.364; ч.2 ст.366 КК України - скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Ухвала виготовлена в нарадчій у єдиному примірнику.
Н.М.Валько І.І.Танечник М.М.Волинець