22.07.2013
Єдиний унікальний номер № 389/2396/13-п
Провадження в справі №3/389/903/13
22 липня 2013 року місто Знам'янка
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Шевцова Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від територіальної державної інспекції праці в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, мешканку м. Знам'янка Кіровоградської області, вул. Петровського, 103, фізичну особу - підприємця,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,
Проведеною 07.05.2013 року, за пропозицією УПФ України у м. Знам'янці та Знам'янському районі (лист від 26.06.2012 №4964/04-18) перевіркою окремих питань додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Мошорине Знам'янського району Кіровоградської області вул. Леніна,71, магазин «Продукти» встановлено наступне:
Виплата заробітної плати працівникам проводиться один раз на місяць. Так, впродовж січня - грудня 2012 року та січня - квітня 2013 року усім працівникам вона виплачувалася один раз на місяць згідно відповідних розрахунково-платіжних відомостей. Наприклад: продавцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітну плату за січень, лютий, березень 2013 рік щомісяця у сумі по 466,82 грн. кожній було виплачено за один раз, що суперечить вимогам ст. 115 КЗпП України щодо виплати заробітної плати працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Облік використання робочого часу працівників не ведеться. Відсутні табелі обліку використання робочого часу за 2012 та 2013 роки до дати проведення цієї перевірки, чим порушуються вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» щодо забезпечення власником достовірного обліку виконуваної працівником роботи, що унеможливлює правильне нарахування заробітної плати.
Пунктом 3 трудових договорів з найманими працівниками визначено, що фізична особа зобов'язується оплачувати працю працівника у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати на місяць. Наприклад: таке передбачено трудовим договором укладеним 20.03.2012 року №11071200113 з продавцем ОСОБА_2
Пунктом 4 цього договору встановлено, що робота працівника має тривати з 8.00 до 12.00 год., або з 14.00 до 20.00 год., 20 год. на тиждень.
Пункт 3 цього трудового договору свідчить, що кваліфікованому працівникові, який виконує роботу, що потребує відповідної підготовки, освіти та кваліфікації - продавцю встановлено заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати, що встановлена державою за просту некваліфіковану працю, чим порушуються вимоги ст. 96 КЗпП України щодо додержання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Розрахунково-платіжні відомості свідчать, що заробітну плату продавцям з 01.01.2012 року було встановлено у розмірі 1073,00 грн., з 01.04.2012 року - 1094,00 грн., з 01.07.2012 року - 1102,00 грн., з 01.10.2012 року - 1118,00 грн., з 01.12.2012 року - 1134,00 грн., з 01.01.2013 року -1147,00 грн.
Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
Розрахунково-платіжні відомості за 2011 - 2012 роки та 2013 рік по дату проведення цієї перевірки не містять даних про нарахування та виплату заробітної плати за час щорічних відпусток працівників, які мали право на відпустки. Наприклад: відповідно до вищезазначених відомостей продавцю ОСОБА_3, трудові відносини з якою тривають з травня 2008 року, за період з січня 2011 по квітень 2013 рік, щорічна відпустка не надавалася, про що свідчить відсутність суми нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки у відомостях нарахування заробітної плати, чим порушуються вимоги ч. 5 ст. 80 КЗпП України щодо ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд.
Вищевказані порушення на день проведення перевірки не усунені, вони є триваючими.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1, вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, про що складено протокол № 11-12-025/0512 від 07.05.2013 року, з яким ОСОБА_1 ознайомлена.
Частина 1 статті 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
До суду для розгляду адміністративної справи стосовно неї ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, причини неявки суду не відомі.
Суддя, дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення №11-12-025/0512 від 07.05.2013 року, в якому ОСОБА_1 визнала свою вину, акт перевірки №11-12-025/0608 від 07.05.2013 року, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серії В00 №870080, трудовий договір між працівником і фізичною особою, розрахунково-платіжні відомості, вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП - доведена.
При накладенні стягнення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, її майновий стан.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.41, 283-285 КУпАП,
ОСОБА_1, визнати винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора. Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_4