справа № 0670/7480/12
категорія 5.2.2
18 липня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чернової Г.В. ,
при секретарі - Лукач В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Трак Маркет"
до Житомирської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №101020000/2012/000013/2 від 21.09.2012 р. та стягнення 12522,22 грн.,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № 101020000/2012/000013/2 від 21.09.2012 р. та стягнути на його користь з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита на загальну суму 12522,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що Житомирською митницею при митному оформленні партії товару безпідставно визначено його митну вартість із застосуванням методу 2б - за ціною подібних товарів. Вказує на те, що у відповідача були в наявності всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності таких документів є необґрунтованими. Також вважає, що оскільки підстава відмови в застосуванні основного методу, вказана в рішенні про коригування митної вартості є такою, що не передбачена ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, то застосування будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку відповідача є необґрунтованим. Вважає, що оскільки позивач вимушений був, у зв'язку з неправильним визначенням Житомирською митницею митної вартості товару, сплатити податок на додану вартість та мито у розмірі 12522,22 грн., його належить повернути платнику.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник Житомирської митниці проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення, за змістом яких вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Пояснив, що митницею обґрунтовано використаний метод 2б визначення митної вартості товарів, зважаючи на надання декларантом неналежних додаткових документів у її підтвердження.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не прибув. Надав до суду письмові заперечення в яких просив у задоволенні позову відмовити. Також надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
01 лютого 2011 року між ТОВ "Трак Маркет" (Покупець) та Pommier S.A.S.Франція (Продавець) був укладений контракт № 11, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю окремими партіями запасні частини для вантажівок та автобусів (далі -Товар), найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю вказується в рахунках до даного контракту, які є невід'ємною частиною контракту (а.с. 24-30). Загальна сума контракту становить 200000 Євро.
12 вересня 2012 року ТОВ "Трак Маркет" була подана до Житомирської митниці ВМД №101020000/2012/002127 на митне оформлення товару придбаного за контрактом № 11 від 01 лютого 2012 року.
Встановлено, що позивачем було задекларовано за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору:
- товар № 1 "вироби з недорогоцінних металів: кріплення борту, ручка замка, газовий упор, кронштейн газового упору, замок дверей металевий, кронштейни петлі дверей, ручки дверей металеві, комплекти фіксатора дверей, петля дверей, кронштейн кріплення бризговика" на рівні 32265,48 грн.;
- товар № 2 "вироби з вулканізованої гуми: фіксатор дверей гумовий, відбійник призначені для причепів та тягачів" на рівні 5010,86 грн.;
- товар № 4"вироби з чорних металів: фіксатор дверей, дробина призначені для причепів" на рівні 4697,11 грн.
Зазначений товар був оплачений ТОВ "Трак Маркет" до моменту поставки згідно з платіжним дорученням від 23.08.2012 року № 18, наданим до митного оформлення.
Таким чином, позивач визначив митну вартість товару за фактично сплаченою ціною.
З метою підтвердження митної вартості товару, позивачем до декларації були подані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс), контракт № 11 від 01.02.2011 року з додатковими угодами № 1, № 3, № 5; інвойс № CF/22030653 від 31.08.2012 року, сертифікат походження № 060916333, міжнародну товарно-транспортну накладну СМR від 07.09.2012 року; рішення органу сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю від 28.03.2012 року № 0106 про відсутність необхідності в сертифікації товару, що ввозиться до України на підставі контракту № 11 від 01.02.2011 року, однак Житомирською митницею 21.09.2012 року винесено оскаржуване рішення № 101020000/2012/000013/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за методом 2б.
У вказаному рішенні Житомирською митницею зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються: документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом не подано на письмову вимогу митного органу, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України додаткових документів: копії митної декларації країни відправлення. Декларантом подано на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст. 53 МК України висновок про вартість товару підготовленим ПП "Земля поліського краю". Проте, цей висновок не взятий до уваги у зв'язку з тим, що не містить аналізу ринку, складових вартості. Митна вартість товару визначена за методом 2б на підставі наявних у митного органу числових значень митної вартості подібних товарів.
На митну декларацію №101020000/2012/002127 від 12.09.2012 року було надано картку відмови в митному оформленні від 21.09.2012 року за № 101020000/2012/00015.
Зазначені вище товари були задекларовані по митній декларації № 101020000/2012/002248 від 21.09.2012 року та випущені у вільний обіг на митній території України під фінансову гарантію в сумі 12522,22 грн..
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012, № 4495-VI (далі - Кодекс, МК України).
Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відмовляючи в митному оформленні товару за ціною договору, митний орган як вже зазначалося послався на те, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом не подано на письмову вимогу митного органу, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України додаткових документів: копії митної декларації країни відправлення. Декларантом подано на письмову вимогу митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, висновок про вартість товару підготовлений ПП "Земля поліського краю". Проте, цей висновок не взятий до уваги у зв'язку з тим, що не містить аналізу ринку та складових вартості.
В судовому засіданні встановлено, що розбіжностями в документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України були розбіжності у ВМД №101020000/2012/002127, а саме: в графі 15 вказана країна відправлення Франція, тоді як в міжнародній товарно-транспортній накладній СМR від 07.09.2012 року - вантаж привезено з Польщі. В п. 3 контракту чітко не оговорені умови поставки товару (відсутнє географічне місце передачі товару). Крім того, в пакувальному листі зазначено, що умовами поставки товару є EXW, в той час як у митній декларації - FCA Czestochowa (Польща). З вказаних причин митним органом поставлено під сумнів вартість транспортних витрат. Зданого приводу слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою від 06.09.2012 року до контракту № 1 від 01.02.2011 року, що була надана при митному оформленні, сторонами визначено умови поставки товару як FCA Czestochowa (Польща), що є підставою вважати про чітку визначеність географічного місця передачі товару та умов поставки.
Також встановлено, що перевезення товару з Франції до України здійснено через Польщу (місто Ченстохова) в два етапи - з Франції до Польші та з Польщі до України. Дана обставина підтверджується міжнародною вантажно-митною декларацією СМR в від 07.09.2012 р., на підставі якої товар з Франції перевезено до Польщі та міжнародною вантажно-митною декларацією СМR від 07.09.2012 р., на підставі якої товар з Польші перевезено до України перевізником ТОВ "Експерттранссервіс". Згідно з пунктом А.З Інкотермс та умов поставки FСА, Pommier S.A.S. (Франція) на прохання ТОВ "Трак Маркет" поставило товар з Франції до Польщі за рахунок і на власний ризик ТОВ "Трак Маркет". Такі витрати були понесені позивачем, оскільки вони включені до вартості товару в № CF/22030653 від 31.08.2012 р. Таким чином, транспортні витрати по перевезенню товару з Франції до Польщі (Czestochowa), що становлять 450,00 євро, включені до складу вартості товару, що підтверджується інвойсом № СР/22030653 від 31.08.2012 року ( а.с. 19-20).
Таким чином, транспортні витрати у повній мірі включені до складу митної вартості товару.
Крім того, як виявлену розбіжність Житомирська митниця зазначає ту обставину, що в Інвойсі не вказано умов поставки, хоча в тексті договору йдеться посилання на те, що умови поставки будуть визначатися в рахунках.
Відповідно до п. 3.1. Контракту з урахуванням Додаткової угоди від 06.09.2012 р. поставка відбувається на умовах FCA Czestochowa (Польща), якщо інше не буде визначено сторонами в рахунках.
Таким чином, умови поставки можуть визначатися як Контрактом, так і рахунками (інвойсами). А тому твердження представника відповідача про відсутність в інвойсі умов поставки не відповідає змісту Контракту.
Також митний орган вказує, що підпис, яким засвідчено №11 від 01.02.2011 р. відрізняється від підпису на Додатковій угоді від 06.09.2012 року № 5 до даного Контракту, хоча за продавця виступав ОСОБА_1.
З даного приводу слід зазначити, що: встановлення належності підпису певній особі потребує спеціальних (експертних) знань експертиза підписів не проводилася; під час консультації митним органом не зазначено про необхідність подання додаткових документів, з метою усунення зазначеної розбіжності; крім того, продавцем за контрактом є не фізична особа ОСОБА_2, а юридична - Pommier S.A.S, яка має право уповноважувати підписувати документи й іншу особу; зазначений контракт в судовому порядку недійсним не визнавався. Дані обставини викликають сумнів в існуванні зазначеної розбіжності.
Також безпідставним є посилання митного органу на подання декларантом до митного оформлення документів, в яких відсутні дані про торгівельну марку "Pommier" та виробника товарів "Pommier S.A.S."
Судом встановлено, що декларантом виконано обов'язок, визначений п. 5в ч. 8 ст. 257 МК України та внесено до митної декларації в графі 31 відомості про торгівельну марку "Pommier" та виробника товарів "Pommier S.A.S"; інформація про торгівельну марку "Pommier" та виробника товарів "Pommier S.A.S." присутня в поданих до митного органу документах, зокрема інвойсі, та додатково встановлена митним оглядом; посилання митного органу та недотримання ТОВ "Трак Маркет" умов п. 1.1 Контракту не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки інвойс містить інформацію про торговельну марку та виробника та не завірений підписом продавця, що відповідає правилам європейського ділового обороту та торгівельним традиціям.
На підставі викладеного вбачається, що така підстава вимоги додаткових документів як наявність розбіжностей у поданих до розмитнення документах фактично відсутня.
Встановлено, що на вимогу митного органу позивачем було надано висновок про вартість об'єкта оцінки, виконаного приватним підприємством "Земля подільського краю".
В судовому засіданні, допитаний в якості свідка оцінювач ОСОБА_3, пояснив, що ним на підставі замовлення ТОВ "Трак Маркет" та наданих документів було зроблено висновок про вартість об'єкта оцінки, у відповідності до норм чинного законодавства.
У суду відсутні підстави сумніватися у достовірності висновку, оскільки оцінювач ОСОБА_3 має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів, пройшов підвищення кваліфікації, а ПП "Земля подільського краю" має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.
Разом з тим, твердження Житомирської митниці про неможливість використання висновку експерта підтвердження митної вартості товару, нічим необґрунтовані. Відсутні посилання на норми діючого законодавства, що порушені оцінювачем при проведені оцінки.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Також слід зазначити, що стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що у випадку не подання декларантом в установлений строк всіх додаткових документів, митна вартість товарів повинна визначатися митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Проте, судом не встановлено, що під час розмитнення товарів Житомирською митницею проводилася консультація з позивачем, з метою визначення основи вартості для застосування другорядних методів 2а та 2б. До того ж, в разі визначення митної вартості товару за другорядним методом, в першу чергу повинен бути застосований метод 2а - за вартістю ідентичних товарів, що імпортовані на митну територію України до закінчення 90 днів після такого імпорту. Такий термін в 90 днів визначений п.1(b) ст. 5 Угоди про застосування статті УІІ Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Так, 30.07.2012 року Житомирською митницею було випущено у вільний обіг товар ідентичний до того, вартість якого була відкоригована на підставі оскаржуваного рішення, оскільки коди таких товарів співпадають. Таким чином, митне оформлення товару № 1 митної декларації № 101020000/2012/002127 від 12.09.2012 року, вартість якого відкориговано Житомирською митницею, розпочалося в межах 90 днів після імпорту ідентичного товару за митною декларацією № 101020000/2012/001709 від 30.07.2012 року. У такому разі, при наявності ідентичного товару, розмитненого на території України в межах 90 днів після такого розмитнення, Житомирська митниця повинна була б застосувати метод 2а, в разі наявності сумнівів щодо митної вартості товару № 1.
Водночас, в спірному рішенні відповідача про коригування митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (2б) не зазначено в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за попереднім методом (2а), а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів. Також рішення митного органу не містить жодного обґрунтування неможливості застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Отже, відповідачем було порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст.57 Митного кодексу України.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 21 січня 2011 року (справа № 21-56а10), від 7 лютого 2011 року (справа № 21-76а10), від 14 листопада 2011 року (справа № 21-213а11), від 6 лютого 2012 року (справа № 21-418а11).
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що Житомирська митниця, приймаючи спірне рішення корегування митної вартості товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяла упереджено, не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин.
Таким чином, Житомирською митницею неправомірно видано спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
Неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита та податку на додану вартість в загальній сумі 12522,22 грн.
Керуючись Митним кодексом України, ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці № 101020000/2012/00013/2 від 21.09.2012року.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" сплачені суму податку на додану вартість та мита в сумі 12522,22грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 23 липня 2013 р.