Справа № 0911/3163/2012
Провадження № 22ц/779/1575/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Суддя-доповідач Матківський Р.Й.
01 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Бойчука І.В., Мелінишин Г.П.
секретаря Турів О.М.
з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивачки- відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Парищенської сільської ради про визнання незаконним рішення від 22 січня 2006 року, недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Парищенської сільської ради про визнання недійсними Державного акту на право власності на земельну ділянку, з апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 на рішення Надвірнянського районного суду від 22 травня 2013 року,-
У листопаді 2012 року із зазначеним позовом в суд звернулася ОСОБА_3, щоб ухвалити рішення, яким визнати незаконним рішення Парищенської сільської ради від 22 січня 2006 року в частині передачі ОСОБА_5 у власність земельної ділянки площею 0,2799 га на АДРЕСА_1 та визнати недійсним Державний акт на право власності на цю земельну ділянку надану для ведення особистого сільського господарства.
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що восени 2012 року при узгодженні меж належних їй на праві приватної власності земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,0389 га для ведення особистого селянського господарства, на які має Державні акти від 21 квітня 2006 року (серія ЯБ №982542 та серія ЯБ №982543), розташовані по АДРЕСА_2, нею було встановлено, що частина земельної ділянки, яка передана у власність ОСОБА_5 накладається на її земельну ділянку.
Зазначені земельні ділянки належали на праві власності її матері і отримані нею на підставі договору дарування. 15 травня 2007 року відповідачці на підставі рішення Парищенської сільської ради від 22 січня 2006 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2799 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Після перевірок ДП «Надвірнянський районний центр державного земельного кадастру» встановлено, що Державний акт на право власності на землю ОСОБА_5 виготовлений з грубими порушеннями, оскільки на картографічному матеріалі відбулась накладка земельних ділянок.
Приймаючи рішення про надання земельної ділянки у власність відповідачці сільська рада не врахувала, що частина земельної ділянки площею 0, 0050 га вже передана у власність позивачці та на неї оформлено Державний акт.
У грудні 2012 року із зустрічним позов звернулась ОСОБА_6 та після збільшення позовних вимог просила визнати Державний акт на право приватної власності на землю від 21 квітня 2006 року, виданий ОСОБА_3 площею 0,2500 по АДРЕСА_2 серія ЯБ №982542 та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0389 га, серія ЯБ №982543 від 21 квітня 2006 року недійсними.
Зазначає, що спірний Державний акт виданий ОСОБА_3 з порушенням через різні розміри земельних ділянок зазначених в Державному акті на право власності на землю матері позивачки ОСОБА_7 та позивачки.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 05 грудня 2012 року об'єднано провадження згідно заявлених позовів.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 22 травня 2013 року обидва позови задоволено.
На дане рішення представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, а позов ОСОБА_5 задоволити.
Апелянт в скарзі зазначає, що рішення є незаконним та необґрунтованим.
Ухвалюючи рішення суд не врахував, що вона не захоплювала земельні ділянки ОСОБА_3 Суд не залучив до участі у справі ОСОБА_7, яка подарувала спірні земельні ділянки у приватну власність позивачці. У разі визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним державного акту не зможе вирішити по суті земельний спір з ОСОБА_8, земельна ділянка якої накладається на її земельну ділянку.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, позивачку - відповідачку та її представника, які вимоги скарги не визнали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.
Судом першої інстанції правильно з'ясовано, що земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 накладаються одна на одну, тому Державні акти на право приватної власності на землю визнано недійсними.
Факт накладення земельних ділянок підтверджено також ситуаційним планом та схемою співставлення розбіжностей земельних ділянок обох сторін, виготовлених Надвірнянським центром Державного земельного кадастру.
Обидві сторони в засіданні суду першої інстанції та представник апелянта в засіданні апеляційного суду підтвердили, що земельні ділянки за планом у Державному акті накладаються одна на одну, тому неможливо встановити межі ділянок згідно цих правовстановлюючих документів.
При вирішенні позовних вимог судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 22 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Р.Й. Матківський
Судді І.В. Бойчук
Г.П. Мелінишин