Справа № 133/1688/13-ц
Іменем України
25.07.2013 року
В складі головуючого судді: Крейдіна О.О.
при секретарі: Бірюковій Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 05.07.2011 р. ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_3, згідно нотаріально посвідченої генеральної довіреності, продав йому належний на праві приватної власності ОСОБА_3 автомобіль ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску, за що, цього ж дня, відповідач одержав від нього 22 500 грн.
05.07.2011 р. ОСОБА_2 була складена письмова розписка про отримання від нього коштів в сумі 22 500 грн. за вказаний автомобіль, в якій він зазначив, що на момент продажу ним цього автомобіля та отримання за це грошей, вищевказаний автомобіль не перебуває під арештом чи забороною.
05.07.2011 р. відповідачем, в порядку передоручення, було видано йому нотаріально посвідчену генеральну довіреність, якою він уповноважив його до 12.05.2014 р. керувати, розпоряджатись, відчужувати та знімати (ставити) на облік вищевказаний автомобіль.
21.02.2013 р. працівники ДАІ, згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», вилучили у нього автомобіль ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску, у зв'язку з виконанням Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ наказу господарського суду Вінницької області № 9/107-08 від 03.10.2008 р.
Після цього, 27.02.2013 р. він дізнався, що 07.07.2009 р. за № 8858210 у Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено запис про арешт Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ рухомого майна (заборону відчужувати), належного ОСОБА_3, в тому числі і автомобіля ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску, на підставі наказу господарського суду Вінницької області № 9/107 від 03.10.2008 р.
Вказана вище обставина свідчить про те, що відповідач не вправі був відчужувати, в тому числі і йому, належний ОСОБА_3 автомобіль.
Отже, у ОСОБА_2 не було правових підстав отримувати від нього кошти за вищевказаний автомобіль при видачі довіреності без укладення договору купівлі-продажу, а тому отримані від нього кошти відповідач зобов'язаний йому повернути.
Таким чином, у встановленому порядку договір-купівлі-продажу автомобіля між ним та відповідачем по справі, чи власником транспортного засобу - ОСОБА_3 не укладався, а тому вказані гроші були набуті ОСОБА_2 без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, на адресу суду позивач надіслав заяву, в якій просить слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, надіслали заяву, в якій просять слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги не визнають. В наданому до суду запереченні вказують, що вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та надуманими з наступних підстав.
В 2011 р. він вирішив продати вказаний автомобіль. Через деякий час, йому подзвонив позивач і вони домовились, що останній придбає у нього автомобіль по довіреності в користування, при цьому він пропонував ОСОБА_1 зняти автомобіль з обліку, оформити договір купівлі-продажу, але позивач відмовився. 05.07.2011 р. посвідченою довіреністю, ним, від імені ОСОБА_3, було уповноважено позивача розпоряджатися автомобілем ОРЕL Соmbо.
На момент передачі автомобіля, він був впевнений, що транспортний засіб не обтяжений будь-якими заборонами, так як він, придбавши його в користування (при посвідченні довіреності 12.05.2009 р., згідно якої ОСОБА_3 уповноважила його розпоряджатися авто ОРЕL Соmbо), перевіряв автомобіль через Козятинське МРЕО. За час його користування автомобілем, до нього не було застосовано будь-яких обмежень відносно автомобіля, так як він не скоював ніяких правопорушень.
В лютому 2013 р., до нього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що працівники ДАІ вилучили у нього вищезазначений автомобіль, у зв'язку з виконанням Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ наказу господарського суду Вінницької області, і що 07.07.2009 р. у Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено запис Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ про арешт і заборону відчужувати належний ОСОБА_3, автомобіль ОРЕL Соmbо.
Однак, даний факт до нього не має ніякого відношення, так як про арешт автомашини та заборону її відчужувати, він не знав і не міг знати, так як причиною обтяжень рухомого майна (автомобіля) були не його дії, а дії, вчинені власницею автомобіля - ОСОБА_3 Про заборону відчуження автомобіля вона його не повідомляла, тому рахує, що всі претензії ОСОБА_1 по даному питанню слід пред'являти до власниці авто - ОСОБА_3 В розписці, складеній та підписаній позивачем, чітко зазначено, що претензій до нього у ОСОБА_1 немає. Таким чином, з викладених вище обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наведені обставини в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.05.2009 р. посвідченою довіреністю, ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_2 розпоряджатися (обміняти, здати в оренду, продати тощо) транспортний засіб марки ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску (а.с.10). На момент посвідчення довіреності, автомобіль не знаходився під арештом чи забороною його відчужувати.
05.07.2011 р. посвідченою довіреністю, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися (обміняти, здати в оренду, продати тощо) транспортний засіб марки ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску (а.с.11).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 07.07.2009 р. Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ накладено арешт на вищевказаний автомобіль, належний ОСОБА_3, у зв'язку з виконанням наказу Господарського суду Вінницької області 9/107 від 03.10.2008 р. (а.с.12).
Як спочатку стверджує позивач, між ними був укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску, що потім спростовується ним самим та відповідачем через неправильну процедуру його укладення. Однак, даний договір неможливо визнати укладеним, так як сторонами не було дотримано процедури його посвідчення та істотних умов укладення договору.
Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Як видно з матеріалів справи, сторони обумовили вартість автомобіля у 22 500 грн., що у більш, ніж 20 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно із ст. 210 ЦК України, правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності,
дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби, зокрема автомобілі.
Державна реєстрація та облік автомобілів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. N 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
Таким чином, перед відчуженням, транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
З вищевикладеного слідує, що договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, в зв'язку з недотриманням процедури посвідчення договору.
В поданій до суду розписці ОСОБА_1 зазначив, що претензій до відповідача не має (а.с.37). Хоча з розписки ОСОБА_2 про отримання грошей за автомобіль вказано, що на момент продажу ним цього авто та отримання за це грошей, вищевказаний автомобіль не перебуває під арештом чи забороною (а.с.9), однак, відповідач не міг знати про арешт автомобіля, який був накладений 07.07.2009 р., так як не був власником транспортного засобу ОРЕL Соmbо.
Таким чином, вимога позивача до відповідача про повернення йому коштів є безпідставною, так як ОСОБА_2 не міг знати про факт накладення на автомобіль арешту та заборони його відчуження, оскільки не був власником даного транспортного засобу. З моменту посвідчення довіреностей, єдиним власником авто ОРЕL Соmbо, 1994 року випуску є ОСОБА_3, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис З оригіналом вірно.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 133/1688/13-ц Козятинського міськрайоного суду Вінницької області.
Суддя - Секретар -
Дата документу 25.07.2013 року