79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" липня 2013 р. Справа № 5015/3984/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Давид Л.Л.
суддів Данко Л.С.
Юрченко Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Колективного інженерно-виробничого підприємства "Серпанок", б/н від 28.02.2013р.
на рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012р.
у справі № 5015/3984/12 (суддя - Козак І.Б.)
за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
до Колективного інженерно-виробничого підприємства "Серпанок", м. Львів
про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення неустойки у розмірі 44704 грн. 02 коп.
за участю представників:
від Прокуратури: не з'явились;
від позивача: Крикус В.В. - спеціаліст першої категорії юридичного відділу (довіреність № 2302 - вих. - 2 від 02.01.2013 р.);
від відповідача: не з'явились;
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3984/12 (суддя - Козак І.Б.) позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв. та стягнуто з Колективного інженерно-виробничого підприємства "Серпанок" (надалі - відповідач) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) 44 706 грн. 02 коп. неустойки, а також на користь Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позовна вимога про зобов'язання Колективне інженерно-виробниче підприємство "Серпанок" повернути позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв. була предметом розгляду у справі №5015/6185/11 та яку задоволено рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року, і яке набрало законної сили, а тому провадження в цій частині слід припинити на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав обов'язку щодо повернення майна, тому в силу вимог ст. 785 Цивільного кодексу України з нього слід стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 44706,02 грн.
Відповідач, - Колективне інженерно - виробниче підприємство «Серпанок», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вказує на те, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини , що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідача було позбавлено права бути своєчасно проінформованим про розгляд справи, брати участь у розгляді справи, надати відзив по суті спору, а також надати докази безпідставності заявленого позову, оскільки поштові відправлення, здійсненні позивачем та судом, не надходили на адресу Колективного інженерно - виробничого підприємства «Серпанок». Вся кореспонденція, що надходила відповідачеві протягом здійснення провадження у справі фактично поверталась відправникові у той самий день, коли вона надходила на поштове відділення, в той час як згідно вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., у разі неможливості вручення одержувачам поштового відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Судом першої інстанції не досліджено факту порушення порядку надання послуг поштового зв'язку, внаслідок чого відповідача було позбавлено права та можливості заявити про пропущений строк позовної давності щодо стягнення неустойки, який сплив 01 травня 2011 р. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. та скасувати наказ господарського суду Львівської області від 30.12.2012 р.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 р. відновлено строк на подання апеляційної скарги та призначено справу № 5015/3984/12 до розгляду у судове засідання на 08.04.2013 р. (а.с. 102) в складі колегії головуючого судді Процик Т.С., суддів Матущак О.І. та Скрипчук О.С.
В зв»язку з настанням обставин (тимчасова непрацездатність головуючого судді Процика Т.С.), які унеможливлюють участь головуючого судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, вищезазначену апеляційну скаргу передано на повторний перерозподіл .
13 березня 2013 р. згідно автоматичного розподілу справу №5015/3984/12 розподілено судді - Давид Л.Л.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 р. в склад колегії для розгляду справи №5015/3984/12 господарського суду Львівської області введено суддів - Данко Л.С., Юрченка Я.О.
8 квітня 2013 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи №5015/3984/12 відкладено в судове засідання на 22.04.2013 р. у зв'язку зміною колегії суддів та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.
19 квітня 2013 р. на розгляд Львівського апеляційного господарського суду поступило клопотання скаржника про зупинення провадження у справі № 5015/3984/12 до завершення розгляду апеляційної скарги Колективного інженерно - виробничого підприємства «Серпанок» на рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/6185/11, оскільки такі є взаємопов'язаними і результат розгляду якої може вплинути на вирішення спору по суті у даній справі.
В судовому засіданні 22.04.2013 р., враховуючи подане клопотання відповідача, у зв'язку з неявкою позивача та прокурора розгляд справи відкладено на 20.05.2013 р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. в зв»язку з відпустками суддів Данко Л.С. та Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 5015/3984/12 господарського суду Львівської області введено суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т.
В судовому засіданні 20.05.2013 р. у зв'язку зміною складу колегії суддів, судова колегія ухвалила розгляд справи № 5015/3984/12 відкласти на 01.07.2013 р. (а.с. 142-143).
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. в склад колегії суддів для розгляду справи № 5015/3984/12 господарського суду Львівської області введено суддів Данко Л.С. та Юрченка Я.О.
В подальшому в судових засіданнях 01.07.2013 р. та 15.07.2013 р. розгляд справи відкладався.
В судове засідання 29.07.2013 р. з'явився представник позивача, який просив залишити рішення суду першої інстанції в силі. Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення не подав, а відтак з огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, судова колегія ухвалила розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
27 квітня 2007 року Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі -позивач, орендодавець) та Колективним інженерно-виробничим підприємством "Серпанок" (надалі -відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-5249-7 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору орендодавець на підставі наказу Управління комунального майна від 17.07.2006 року № 458-О, договору про оренду нежитлових приміщень від 19.07.1996 року №7326, передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського міського комунального підприємства "Цитадель-Центр"(надалі - балансоутримувач). Об'єктом оренди за договором є нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Котляревського, буд. 4, загальною площею 74, 00 м2, яким присвоєно індекси приміщень № 1, 2, 3, 4 відповідно до даних технічного паспорта Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 01.11.2004 року №920/5. Згідно висновку оцінювача про вартість об'єкта оцінки, затвердженого наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 27.03.2003 року № 79-е вартість приміщення станом на 01.02.2007 року становить 79 310 грн. 00 коп.
Розділом 3 договору визначено порядок передачі об'єкта в оренду, розділом 4 - термін оренди, умови зміни та припинення договору.
Так, згідно пунктів 3.1.-3.3. договору приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем. У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору термін оренди визначений з 27.04.2007 року до 26.04.2010 року.
Розділом 5 договору встановлено орендну плату та порядок розрахунків.
Згідно пункту 5.1. договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої Ухвалою Львівської міської ради від 31.10.2002 року №98 і складає (79 310, 00 * 0,12940)/12*1,006 = 860 грн. 36 коп. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
За своєю правовою природою договір №г-5249-7 від 27.04.20107 р. є договором найму (оренди).
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об"єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.
Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 строк.ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно вимог статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно з частиною 2 цього Кодексу, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судовою колегією з'ясовано, що договірні відносини між сторонами у справі, які виникли на підставі договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 27.04.2007 року №Г-5249-7, були предметом розгляду у справі № 5015/6185/11 за позовом Прокурора Галицького р-ну міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Колективного інженерно-виробничого підприємства "Серпанок" про стягнення суми боргу 57248 грн. 64 коп.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у даній справі встановлено факт припинення дії договору оренди з моменту його закінчення (з 26.04.2010 р.) в порядку, встановленому пунктом 4.3. договору, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Зобов'язано Колективне інженерно-виробниче підприємство "Серпанок" звільнити нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Котляревського, 4 загальною площею 74,0 м. кв. та повернути орендодавцю, згідно з актом здачі-приймання. Також, із відповідача стягнуто неустойку в розмірі 57248,64 грн. за період з 01.05.2010 р. по 01.08.2011 р. включно.
24 вересня 2012 р. Прокурор звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, в якій просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення загальною площею 74, 0 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Котляревського, буд. 4 та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 44 706 грн. 02 коп., нараховану у відповідності до приписів частини другої статті 785 ЦК України за період з 01.09.2011 року по 01.08.2012 року включно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі №5015/6185/11 зобов'язано Колективне інженерно-виробниче підприємство "Серпанок" звільнити нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв. та повернути орендодавцю згідно з актом здачі-приймання.
Однак, Колективним інженерно - виробничим підприємством «Серпанок» на стадії апеляційного провадження заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 6 березня 2013 р. поновлено строки на апеляційне оскарження рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6185/11, результат розгляду якої вплине на вирішення даної справи по суті.
Оскільки, 13.05.2013 р. Львівським апеляційним господарським судом у справі №5015/6185/11 прийнято постанову, то підстави для зупинення провадження у справі № 5015/3984/12 на час розгляду апеляційної скарги відпали.
13 травня 2013 р. Львівським апеляційним господарським судом у справі № 5015/6185/11 прийнято постанову, якою рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2011 року у справі №5015/6185/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив той факт, що відповідач (наймач) продовжував користуватись орендованим приміщенням після закінчення строку договору найму (26.04.2010 року), оскільки належних доказів того, що позивач (наймодавець) заперечував проти такого користування та направляв відповідачу вимоги про звільнення орендованого приміщення протягом одного місяця після закінчення строку договору найму, суду не подано. Таким чином, договір оренди поновлювався на новий строк, з огляду на наведене відсутні підстави для зобов'язання Колективного інженерно-виробничого підприємства «Серпанок» звільнити нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою - м.Львів, вул.Котляревського,4 загальною площею 74 кв.м та повернути такі орендодавцеві згідно з актом здачі-приймання, а також стягнення з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 57248,64 грн. за період з 01.05.2010 року по 01.08.2011 року.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В даному випадку оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте 22 жовтня 2012 р. Станом на жовтень 2012 року, рішення у справі № 5015/6185/11 (яким зобов'язано відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. І. Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв.) було чинним та набрало законної сили, а тому місцевим господарським судом правомірно в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України взято до уваги обставини та факти, встановленні цим рішенням. Про його оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду в березні 2013 року, місцевому господарському суду при прийнятті рішення в жовтні 2012 року не могло бути відомо. Тому, покликання апелянта на скасування постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 р. рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6185/11, як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду від 22 жовтня 2012 р., судова колегія вважає безпідставними, а відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, припинивши провадження у даній справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. І. Котляревського, буд. 4 загальною площею 74,0 м. кв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнувши з Колективного інженерно - виробничого підприємства «Серпанок» 44706,02 грн. неустойки.
Відповідач на адресу управління комунальної власності та/або балансоотримувача спірних нежитлових приміщень (Львівського міського комунального підприємства «Цитадель - Центр») з приводу прийняття - передачі об'єкта не звертався, доказів повернення відповідачем позивачу орендованого за договором майна не подано.
З огляду на наведене та враховуючи ч.2 ст.785 ЦК України, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, позивач звернувся до суду з вимогою (вх. № господарського суду Львівської області 4312 від 24.09.2012 р.) стягнення з відповідача неустойку в розмірі 44706,02 грн. за період з 01.09.2011 року по 01.08.2012 року, яка вірно задоволена судом першої інстанції.
Тому, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог на час прийняття рішення.
Крім того, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вказує на ту обставину, що відповідача було позбавлено права бути своєчасно проінформованим про розгляд справи, брати участь у розгляді справи, надати відзив по суті спору, а також надати докази безпідставності заявленого позову, оскільки поштові відправлення здійсненні позивачем та судом не надходили на адресу Колективного інженерно - виробничого підприємства «Серпанок». Вся кореспонденція, що надходила відповідачеві протягом здійснення провадження у справі фактично поверталась відправникові у той самий день, коли вона надходила на поштове відділення, в той час як згідно вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., у разі неможливості вручення одержувачам поштового відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
З даного приводу судова колегія зазначає, що місцезнаходження юридичної особи або місцепроживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Колективне інженерно - виробниче підприємство «Серпанок» знаходиться за адресою: 79013, вул. Котляревського, буд. 4, кв. 6, м. Львів, на яку місцевий господарський суд скеровував ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду від 25.09.2012 р., ухвалу про відкладення розгляду справи від 09.10.2012 р. та рішення від 22.10.2012 р., які повертались на адресу суду із зазначенням «за даною адресою не знаходиться».
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не досліджено факту порушення порядку надання послуг поштового зв'язку, оскільки кореспонденція, що надходила на адресу підприємства в той же день поверталась відділенням поштового зв'язку на адресу суду, про що свідчить лист заступника начальника Поштамту - ЦПЗ № 1 (12.02.2013 р. № 05-06-33).
Як вбачається з листа Поштампу - ЦПЗ № 1, в якому наведено перелік рекомендованих листів, які повертались відділенням зв'язку в день надходження, лише рекомендований лист № 7901407532530 було повернуто на адресу суду, в той час як матеріалами справи підтверджено, що відповідачу скеровувались ще й рекомендовані листи за №№ 7901407540029 від 25.09.2012 р. та 7901407584026 від 25.10.2012 р. інформація щодо повернення яких в той самий день відсутня.
Відповідач вказує про те, що законом встановлено строк, в межах якого позивач має право звернутись з вимогою про стягнення неустойки, а саме в 1 рік, який сплив 1 травня 2011 р.
Частина 1 ст.223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Відповідно до статі 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За змістом пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.
Сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України), незалежно від того, чи має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено переривання позовної давності у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2011 р. у справі № 5015/6185/11 (між тими ж сторонами, за одним і тим предметом спору), встановлено факт припинення договору оренди з моменту його закінчення ( з 26.04.2010 р.), зобов'язано звільнити займане майно та стягнуто неустойку в розмірі 57248,64 грн. за період з 01.05.2010 р. по 01.08.2011 р. включно, та враховуючи, що в матеріалах справи відсутній акт прийому - передачі майна, позивач підставно заявив позов про стягнення неустойки за період з 01.09.2011 р. по 11.08.2012 р., а тому підстави для застосування позовної давності до даних правовідносин відсутні.
Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги Колективне інженерно - виробниче підприємство «Серпанок» просить скасувати наказ господарського суду Львівської області від 30.12.2012 р.
З даного приводу судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутній наказ від 30.12.2012 р., оскільки на виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3984/12 судом першої інстанції видано накази № 0030545 та №0030544 від 06.11.2012 р.
Згідно вимог ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержуване стягувачем за наказом. Таким чином, нормами процесуального права не передбачено скасування судом апеляційної інстанції наказу, який видано на виконання рішення судом першої інстанції та який в законному порядку може бути визнаний таким, що не підлягає до виконання.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3984/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Колективного інженерно-виробничого підприємства "Серпанок", б/н від 28.02.2013р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5015/3984/12 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови підписано 31.07.2013р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.