33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 липня 2013 року Справа № 8/30/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.
при секретарі судового засідання Кнапець М.В.
від позивача: Поліщук М.Ю. (голова сільської ради згідно рішення сільської ради від 23.11.2010 року)
від відповідача: не з'явився
від органу прокуратури: Панчелюга К.М. (посвідчення №001244 від 22.08.2012 року)
розглянула апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Бершадський риборозплідник" на рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.13 р. у справі № 8/30/2012/5003 (суддя Грабик В.В.)
за позовом Прокурора Бершадського району в інтересах держави в особі Великокиріївської сільської ради
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник"
про звільнення та повернення земельних ділянок
Прокурор Бершадського району Вінницької області, м. Бершадь, вул.. Шевченка, 4 (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі - Великокиріївької сільської ради, с. Велика Киріївка, вул.. Шевченка, 75 (надалі - позивач) звернувся в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 2-9) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бернадський риборозплідник", Вінницька обл.., Бернадський р-н, с. Велика Киріївка, вул.. Леніна, 69а (надалі -відповідач), в якій просить зобов'язати відповідача звільнити земельні ділянки водного фонду.
Прокурором подане клопотання про уточнення позову шляхом викладення п.2 позовних вимог в наступній редакції: "Зобов'язати СТОВ "Бершадський риборозплідник" звільнити 3 земельні ділянки водного фонду (земельна ділянка №1 (кадастровий номер 0520480900:03:001:0001) площею 40,5023 га, земельна ділянка №2 (кадастровий номер 0520480900:03:003:0005) площею 30,6454га, земельна ділянка №3 (кадастровий номер 0520480900:03:005:0003) площею 16,9040 га, повернути безпідставно збережені, належні Великокиріївській сільській раді, вказані три земельні ділянки" (а.с. 93).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.06.13 р. (а.с. 198-202) позов задоволено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що зважаючи на чинність рішення сільської ради №36 д.в. від 14.07.2011р. щодо здачі земель водного фонду в оренду на конкурсних засадах, відсутність рішення сільської ради про поновлення договорів оренди, недоведеності факту протиправності відмови сільської ради в поновленні договорів оренди та на підставі досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до переконання в тому, що після закінчення строку дії договорів оренди 21.07.2011р., укладених 01.07.2006р. з позивачем відповідач без будь-яких, передбачених чинним законодавством правових підстав, продовжує використання земельних ділянок, що є підставою для задоволення позову з покладенням судових витрат на відповідача. При цьому суд вважав, що норми матеріального права, вказані в позовній заяві прокурором, не підлягають застосуванню оскільки не відповідають змісту правовідносин, що склалися між сторонами.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 209-213) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що він належним чином виконує обов'язки за договором оренди, сплачує орендну плату, а позивач отримує кошти за оренду землі.
Апелянт зокрема зазначає, що він належним чином виконав умови п. 9.2 Договору оренди, так і норми ст.. 33 ЗУ «Про оренду землі», подавши 04.07.11 р. заяву про поновлення оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок та проекту додаткових угод до даних Договорів. Належним чином оформленого заперечення щодо поновлення договорів оренди землі з боку орендодавця не було.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 8/30/2012/5003 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П.
До початку розгляду апеляційної скарги по суті, розпорядженням голови суду від 22.07.13 р. внесені зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.
Позивач та прокурор у відзивах на апеляційну скаргу, а також в судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечили, оскільки вважають, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням директора відповідача у відрядженні.
З урахуванням п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 та статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 01.07.2006р. між Великокиріївською сільською радою та СТОВ "Бершадський риборозплідник" було укладено договори оренди землі:
- №01/07/06 (зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" від 21.07.06р. за № 040680900228) на земельну ділянку №1 загальною площею 40,5023 га під штучними водоймами;
- №02/07/06 (зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" від 21.07.06р.за № 040680900227) на земельну ділянку №2 загальною площею 30,6792га з них 0,7758га - сіножатей, 0,2011 га - боліт, 2,5274га - під гідротехнічними спорудами, 0,4619га - під каналами, 20,6792га - під штучними водоймами;
- №03/07/06 (зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" від 21.07.06р. за № 040680900226) на земельну ділянку №3 загальною площею 16,9040 з них 1,2499га - під гідротехнічними спорудами, 0,1933га - під каналами, 15,4608 - під штучними водоймами.
Відповідно до вищевказаних договорів, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянку водного фонду, які розташовані на території Великокиріївської сільської ради с. Велика Киріївка Бершадського району; земельні ділянки передаються в оренду разом з водним об'єктом; земельні ділянки (разом з водним об'єктом) передаються в оренду для рибогосподарських потреб; передача земельних ділянки здійснюється у 5 - денний строк з моменту державної реєстрації цього договору за актом приймання - передачі, який в свою чергу підписується повноважними представниками сторін та являється невід'ємною частиною цього договору.
Договорами передбачено, що після припинення дії договорів оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 4.3).
Договори укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договорів орендар має переважне право поновлення їх на новий строк, у цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договорів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити їх дію (п. 9.2 Договорів).
Всі зміни та доповнення до договорів вносяться за взаємною згодою сторін у письмовій формі (п. 10.1 Договорів).
Пунктами 10.2 Договорів передбачено, що дія договорів припиняється у випадку, окрім іншого, закінчення строку на який його було укладено.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: договори оренди, акти прийому-передачі від 01.07.2006р. (а.с.17,21,25 ), Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що на виконання умов Договорів, позивач передав, а відповідач прийняв у користування земельні ділянки №1 загальною площею 40,5023 га, №2 загальною площею 30,6454 га, №3 загальною площею 16,9040 га, які розташовані на території Великокиріївської сільської ради.
Враховуючи умови Договорів та той факт, що договори оренди зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 21.07.06 р., суд приходить до висновку, що відповідно до п. 9.2 Договору, термін дії договорів закінчується 21.07.2011 р.
04.07.2011р. до Великокиріївської сільської ради надійшла заява від відповідача про поновлення договорів оренди земельних ділянок водного фонду терміном на 10 років, які знаходяться на території Великокиріївської сільської ради в межах населеного пункту - ставок № 1 пл. 40,5023 га, ставок №3 пл. 16,9040га, ставок №2 пл. 30,6454 га.
Розпорядженням сільського голови Великокиріївської сільської ради №36 д.в. від 14.07.2011р. оприлюднено проект рішення сесії сільської ради "Про здачу земель водного фонду в оренду на конкурсних засадах" (а.с. 26).
Позивач рекомендованим листом 27.07.2011р. направив відповідачу лист №4.4-178 від 25.07.2011р. з вимогою в строк до 10.11.2011р. здійснити заходи по вивільненню ставків (а.с. 31, 32).
Пунктом 3 рішенням № 10 сесії 6 скликання Великокиріївської сільської ради від 22.08.2011р. прийнято рішення «Про здачу земель водного фонду в оренду на конкурсних засадах», згідно якого вирішено: п. 1 здати в оренду земель водного фонду проводити на конкурсних засадах; п. 2 доручити сільському голові здійснити заходи щодо проведення конкурсу згідно чинного законодавства України, п. 3 дирекції СТОВ "Бершадський риборозплідник" орендну плату за землі водного фонду сплачувати до 1 грудня 2011 року (а.с. 28).
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012р. у справі № 2а-8170/11/0202 визнано протиправним та скасовано п.3 рішення 10 сесії 6 скликання Великокиріївської сільської ради від 22.08.2011р., в решті рішення № 10 від 21.03.2012р. залишено без змін.
Листом № 4.4.-61 від 20.02.2012р. позивач повідомив відповідача про те, що 21.07.2011 року закінчились строки дії договорів оренди землі №01/07/06, № 02/07/06, №03/07/06 та запропонував відповідачу 05.03.2012 року на 10 год.00 хв. забезпечити явку представників до Великокиріївської сільської ради Бершадського району Вінницької області з метою організації та оформлення механізму повернення відповідних земельних ділянок на умовах, визначених договорами та з огляду на відсутність рішення органів місцевого самоврядування про поновлення договорів (а.с. 40-41). Лист направлено цінним листом з описом вкладення та вручено адресату 23.02.2012р. (а.с. 33-34).
Згідно акту обстеження (в складі Поліщука М.Ю., Швеця В.В., Сташка В.І., Сікорської В.І. в присутності землекористувачів - представника орендаря Поціпухи О.М., Бурнос Л.Д., Онуфрієць Б.П.) від 29.03.2012р. встановлено, що відповідачем проводиться господарська діяльність на земельних ділянках під водними об'єктами №1 - площею 40,5023 га, №2 площею 30,6454 га, №3 площею 16,9040га (а.с. 42).
30.03.2012р. відповідач направив позивачу по три примірника додаткових угод до договорів оренди №01/07/06, №02/07/06, №03/07/06 про поновлення дії договорів оренди (а.с.43).
Рішенням 17 сесії 6 скликання Великокиріївської сільської ради від 18.04.2012р. відмовлено СТОВ "Бершадський риборозплідник" в поновленні трьох договорів оренди землі від 21.07.2006 року, а саме: договору №01/07/06, договору №01/07/06, договору №03/07/06.
Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передбачено: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ч. 1 ст. 125 ЗК України).
Статтею 13 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції чинній станом на 21.07.2011р.) передбачено, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.. 16 вказаного закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Статтею 18 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (ч. 1 ст. 30).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ч.1 ст.34).
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", щодо законодавчого визначення виникнення та припинення переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.
У п.2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.".
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
01.07.2006р. між Великокиріївською сільською радою та СТОВ "Бершадський риборозплідник" були укладені три договори оренди земельних ділянок, які знаходяться на території с. Велика Киріївка, а саме: №01/07/06 земельна ділянка №1 площею 40,5023 га, №020/070/06 земельна ділянка №2 площею 30,6454га, №03/07/06 земельна ділянка №3 площею 16,9040 га, строком на 5 років.
Водночас, 25.05.2009р. між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди №001-05/09 до договору оренди №01/07/06 від 01.07.2006р., №002-05/09 до договору оренди №02/07/06 від 01.07.2006р., №003-05/09 до договору оренди землі №03/07/06 від 01.07.2006р..
Вказаними додатковими угодами, продовжено строк дії договорів оренди до 25.05.2014р..
З матеріалів справи вбачається, що сільською радою не приймалося відповідно до ст. 30 ЗУ "Про оренду землі" рішення про внесення змін до договорів оренди. Крім того, вказані додаткові угоди не пройшли державної реєстрації, а тому незалежно від причин з яких не було здійснено державну реєстрацію та відповідно до ст. 18, ст. 20 ЗУ "Про оренду землі", ст. 125 ЗК України не набрали чинності, а тому суд не бере до уваги посилання відповідача на додаткові угоди, викладені в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суду приходить до висновку, що термін дії договорів оренди від 01.07.2011 р. закінчився 21.07.2011 р.
Судом встановлено, що відповідач 04.07.11 р. (за 17 днів до закінчення строку договорів) подано заяву до позивача про поновлення договорів оренди земельних ділянок водного фонду терміном на 10 років, але проекти угод до заяви не долучено.
У відповідності з вимогами ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції чинній на час правовідносин) 27.07.2011р. рекомендованим листом позивач направив відповідачу лист від 25.07.2011р. №4.4-178, яким відмовив в поновленні договорів оренди (а.с. 31-32).
Дослідивши зміст вказаного листа, суд звертає увагу на те, що в листі міститься вимога позивача щодо вивільнення в строк до 10.11.11 р. ставків з посиланням на розпорядження сільського голови № 36 від 14.07.11 р., а тому вважає посилання відповідача викладені в апеляційній скарзі, щодо неналежного оформлення заперечення про поновлення договорів - безпідставними.
При цьому, колегія суддів бере до уваги твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що між сторонами при продовженні дії договору не досягнуто згоди на зміну істотної умови, а саме: строку дії договорів з 5 років до 10 років.
Враховуючи вищевказане, колегія суду констатує той факт, що після закінчення 21.07.2011р. строку дії договорів, відповідач продовжував користуватися земельними ділянками, але проти такого користування сільська рада заперечувала, направивши 27.07.2011р. відповідний лист, а тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції чинній на час правовідносин) договори не можуть вважатися поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вищевказаним спростовуються посилання відповідача на ст.. 764 ЦК України.
20.02.2012р. сільська рада повторно направила лист з вимогою до відповідача повернути передані в оренду об'єкти у зв'язку із закінченням 21.07.2011р. строків дії договорів оренди земельних ділянок та повідомив про неприйняття сільською радою рішення про поновлення договорів оренди.
30.03.2012р. направив лист вих.№30/03 від 30.03.2012р. Великокиріївській сільській раді з примірниками додаткових угод для поновлення договорів оренди земельних ділянок, в якому зазначив про протиправність вимог про звільнення земельних ділянок.
Рішенням сільської ради № 18 від 18.04.2012р. було відмовлено відповідачу в поновленні договорів оренди.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.13 р. скасоване рішення позивача №17 від 18.04.12 р., підставою для скасування є те, що сільська рада свою відмову відповідачу у поновленні договорів оренди повинна була оформити, відповідно до ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", не рішенням ради, а листом (а.с.125-126).
Суд зазначає, що факт скасування рішення № 17 сесії 6 скликання позивача від 18.04.12 р. не встановлює та не підтверджує право користування спірними земельними ділянками. Колегія суду звертає увагу на те, що відповідно до ст. 35 ГПК та з урахуванням змісту листа ВГСУ від 12.03.2009р. для господарського суду обов'язковим є рішення суду з адміністративної справи лише щодо встановлених фактів, які мають значення для вирішення спору, а не щодо висновків зроблених судом в ході розгляду адміністративної справи.
Крім того, суд констатує той факт, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендної плати по оскаржуваним договорам оренди після закінчення їх дії, при цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявні лише платіжні доручення, що підтверджують сплату орендної плати за липень 2012 р. по лютий 2013 р. по договору оренди № 05/11/2006 від 05.11.2006 р., який взагалі не стосується розгляду даної справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, що договір оренди пролонгований, оскільки відповідачем сплачувалась орендна плата.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує, що в порушення вимог ст. 51 ВК України відповідачем не укладалися договори оренди водних об'єктів з Вінницькою обласною радою, які також повинні бути погоджені з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства за відсутності делегування цих повноважень сільській раді.
Рівненський апеляційний господарський суд не бере до уваги доводи скаржника, що на орендованих земельних ділянках знаходиться державне майно ДП «Урриба», оскільки, наявність договорів, на які вказує відповідач, не є правовою підставою для користування спірними земельними ділянками.
Таким чином, з урахуванням обставин справи, норм чинного законодавства України, п. 4.3 Договору, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що після закінчення строку дії договорів оренди 21.07.2011р., укладених 01.07.2006р. з Виликокиріївською сільською радою, відповідач без будь-яких правових підстав, продовжує використання земельних ділянок, що є підставою для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Вінницької області від 04.06.13 р. у справі № 8/30/2012/5003 залишити без змін, апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Бершадський риборозплідник" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №8/30/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.